25. Народовська ж 1862-1866 років

Народовці - друге покоління укр. інтелігенції в Галичині. „Народовці” слід перекладати як „національники” (бо створене від пол. слова narodowy, що означає „національний”). Політ. концепція народовства: 1.гал. русини – не великороси, а укр-ці 2. укр-ці – могутній народ 3. укр-ці не потребують орієнтації на зовнішні сили 4. орієнтація на внутр. сили – культ.-освітня праця, пробудження нац. самосвідомості 5. комунікацю кналом зв”язку є укр. літ. мова, заснована на народ .варанті 6. виробл. укр. літ. мови можливе шляхом створення нац. літ-ри та Ж 7. необх. розвиток освітиукр. мовою 8. стояли на грунті вимог ГРР. Часом стихійного зародж. народовства (Н) вв. початок 1860-х, віддвлення від москвофільства – у сер. 60-х. У 1861 виникає товариство „Руська бесіда” у Львові, котре потім самовизначилося як народовське. Каталзатором розрізнення укр. руху на родовців та москвофілів є створення укр. театру 1864 р. товариством „РБ”. Спочатку москвофіли намагалися включити у репертуар худ. убогі драма Наумовича, але директор театру Бачинський боровся за включення до репертуару творів Котлярвського, Квітки, Шевченка. У грудні 1868 засноване товариство „Просвіта”. Спочатку маючи метою опіку над освітою, стала центром політ. життя. У грудні 1873 з ініціативи падрос. укр-ців у Львові засноване товариство ім. Т. Шевченка (знамените наукове товариство ім. Ш - НТШ), яке придбало друкарню. Тут видавалися „Правда” та „Зоря”. У жовтні 1885 проголошено про створення політ. орг-ції Н – Народної Ради під проводом Романчука. Мета – здійсення програми ГРР. Три періоди народовської Ж: 1. 1862-1866 – час послідовного існування кількох невеликих та короткотривалих часописів – „Вечерниці”, „Мета”, „Нива”, „Русалка”. 2. 1867-1880, час існування великого жлу „Правда” , 3. 1880-1900, час бурхливого розвитку народ. Ж, коли паралельно ісують великі газети „Батьківщина”, „Діло”, „Буковина”, „Правда”, „Зоря”.

Наприкінці 1861 складається гурток „Молода Русь” (Заревич, Климкович, В. Шашкевич – їх називали другою „Руською трійцею”). У їх середовищі зародилася ідея створення „Вечерниць”, виходив 1862-63 з перервами. Тоді ще була відсутня диференціація між москвофілами та Н, про що свідчить що „Молода Русь” співробітничала із „Словом”. Перший видавець та редактор – Ф. Заревич, потім – В. Шашкевич. Гол. думка жлу була про Велику Україну, чатску якої складає Галичина. Щедро передруковувались твори укр. авторів з Росії, невідомі Галицьким читачам (15 творів Шевченка; Куліша, М. Вовчка, статті Куліша з літ. критики). Слід відмітит полемічну д-ть Д. Танячкевича – стаття „Слівце правди „Dzennik-ові Literack-ому” про нашого батька Тараса Шевченка”, що вийшла у клькох подачах 1863. Ідеї статті: Ш відродив народність через літ-ру, відкрив шлях правди для галичан, Ш – батько-пророк. Також публікувався Федькович, який дотримувався романтизму та стоїть на загальнолюдських засадах та не шукає соц. причин трагедій своїх героіїв. На роль провідного публіциста висунувся К. Климкович (стаття „Народність і словесність” – розв”язання проблем мови, для малорус. народу не може б. іншої словесності, як малорус.; стаття „Гадка ученого о руській словесності” №19-22/1862. – гол. об”єкт дискусії – стаття Макстмовича „Черновоноруські вірші”, Климкович проголошувавту ж ідею мови, також стаття „Ми і вони” – суголосна до двох попередніх). Свідчення того, що „В” мали всеукр. значення є те, що на її сторінках було опубл. „Лист Харківської громади до галицької молоді” Василя Мови, який теж піднімає проблеми мови. У травні 1862 дл припинив своє існування (відсут. мат. засобів, цькування з боку „недругів вільного слова”, слабкість прошарку інтелігенції). Значення: 1.вперше заявлення про себе напрямку Н 2.знайомлення галичан з укр. літ. та критикою з Сх.У., зразки кваліфікованої публіцист. полеміки, пробудив нац. самосвідомість.

Об”ява про вихід „Мети” містилася в останньому номері „В-ць”. „М” успадкувала передплатників „В” та мала виходити за їх програмою. Редактор – Климкович. Літературно-політ. вісник, друкувався кулішівкою. Поважний жл типу вісника. У програмі видання говорилося про розбудження руської народнох ідеї, відновлення прав укр. народу. Накреслювалася виразна антирос. тендеція. Редакц. стаття „Ровесна латопись” від імені „Молодої Русі” проголошує газету як орган всього народу, розкриває московські спекуляції з словом „Русь”. Стаття Танячкевича „Письмо до громади” розкриває поняття „своєї правди” – тобто непричетність укр. руху ні до поляків, ні до росіян. Літ. частина „М” формувалася на засаді друку якомога ширшого представлення укр. літ-ри з Росії. Активну участь після припинення виходу „Основи” брав Куліш, друкувалися оповідання Федьковича, що продовжували традиції етнограф. романтизму. Також друкувалися численні фолькл. мат-ли. Через 5 номерів видання часопису через брак коштів довеловсь припинити. Його відновили у 1865, але видання мав вже політ. спеціалізацію. З”вилися публікції Марко Вовчок, два нариси „Листи з Парижа” – подорожні нотатки. Була представлена й літ. критика Кониського, який розглядав драматич. літ-ру. Значення:запровадив спеціалізацію у народовс. періодиці – розділення на літ.-наук. та політичну пресу.

Упродовж 1865 виходить жл „Нива”, літературно-наукове спрямування. Редактор Кость Горбаль. У „Слові редакції” зазначалася необхідність існування літ-го видання після закриття „Основи” та „Вечорниць”. Успадкувала позиції „М” худож. політика. Була представлена низка перекладів М, Старицького з Лермонтова, Гайне, що свідчило про новий етап співробітництва галиц. Ж із укр. письменниками. Велика кільк. перекладів, що сприяла розробці укр. мови та зближення народов. мови із наддніпрян. варіантом. Найвидатн. автором був Федькович. Особливе місце зайняла театр. критика. Стаття КГ „Народний театр” сформулювала д-сть жлу у цьому напрямку – розвиток укр. слова, святинею якого є театр.

Тижневик „Русалка” видавала народ .студенська громада в Львові.Редактор – В. Шашчкевич. Зв”язок з традиціями „Русалки Днестровой”. Прикментні риси вилання: вичерпання потоку передруків з Російських жлів укр.спрямованості, об”єднання авторів з підрос. та з піддавстр. У. Друкувалися твори Кониського, В. Шашкевича, Заревича, Ісидора Воробкевича. Статті з природознавства. За три місяці газета вичерпала можливості авторів та припинила своє існування.

Розглянутий період у орзвитку народ .Ж слід розглядати як підготовчий. Дві обставини занепаду цих жлів: внутр. (не було послідовності та одностайості) та зовн. (активний опір, яка чинила ще сильна тоді партія москвофілів). Значення: 1. опробовані зразки загальних, літерат. та політ. видань 2. поданий повний дайджест найкращих творів авторів з підрос. У 3. були вичерпані можлливості працювати на передруках 4.встановлення контакту підавтр. та підрос. укр. письменників 5.віробляється єдина укр. літ. мова, правопис.