9. Альманах „Утренняя звезда” та його роль у розвитку української ж

Другим виданням харк-х романтиків стала „Утренняя звезда” на межі 1833-34. Видавець – Іван Петров, який мав видавничий досвід у Красноярську, а друкувався в Москві. Був не стільки творчим, скільки фінансово спроможним. Ідею видання подав Квітка. Спочатку планувалося щось на зразок „Укр. альманаху”, але по мірі надходження мат-лів прийшлося видавати 2 книжки – рос та укр. мовами. Перша книга була надрукована в Москві, друга – В Х. На початку 1834 вийшла перша книжка укр. мовою, це була друга книжка „УЗ”. Рос. частина альманаху Більшість мат-в складали твори маловідомих письменників – Інозамцев, вірші Петрова. Укр. тематики стосувалися Сомов у творі „Недобре око” та Ізмаїл Срезневський „Уривки із записок про старця Григорія Сковороду”. Сковорода постав, як романтчний герой, самотній. ІС високо оцінив поетичну творчість Сковороди у збірці „Сад божественних пісень”, гостро засудив „Басни Харьковские”. Портрет вийшов більш суворим та критичним. Укр. книжка „УЗ” відкривалася творами Квітки (він був її упорядником), які налаштовували читача на бурлескний стиль. Але потім йшл поважні твори. „УЗ” була для Квітки прграмовою книжкою. Відкривала том „Супліка до пана іздателя” , яку можна вв. естетич.маніфестом Квітки і водночас першим твором укр. літ. критики. Написана в бурлеск. стилі, дякував Петрову за видання укр. мовою, перелічував здобутки укр. письменства, висміював ліквідаторів укр. літ у образі „пана Усезная”. „Супліка” створювала відчуття контексту молодої укр. літ.; відкидала заперечення укр. творчості з боку рос. ж-ки; заохочувала нові творчі сили до праці укр. мовою. Оповідання „”Салдацкий патрет” було продовженням розмови, але на рівні прикладів. Далі – надрукований „Малорос. ранок” – уривок з „Марусі” (програмового твору в творч. Квітки та усієї укр. літ.), але це був уривок, що швидше відповідав вимогам „мальовничої прози” Розумника Гонорського. Були опубліковані твори провідних авторів молодої укр. літ. Із. Срезневський виступив з циклом „Запорізські пісні”. Гребінка поруч з двома байками опубл. переклад уривку з „Полтави” Пушкіна, але переклад був мовно недосконалий. Завершували твори Котляревського (уривки з „Енеїди”, пісні з „Наталки-Полт.”). Публікацюя супроводж. літографіми укр. дівчини („УЗ” – перше ілюстроване видання в історії Ж). Значення: 1об”єднав літ. і наук. сили Слобожанщини 2.другий том „УЗ” став першим укр. виданням в Х-ві 3.продемонстрував народження прози в новій укр. літ., де до того часу існували лише поезія і драма, 4.засвідчила наполегливе прагнення ряду авторів вийти за межі котляревщини, 5.дала перший зрахок укр. літ. критики, стала причиною сформування письменства на засаді, сформульованою Квіткою – непідлеглість укр. письменства некомпетентним судженням рос. критики та Ж.

10. Альманах „Русалка Дністрова” та його значення

1837 у Будапешті підготовлений до друку й виданий „Руською трійцею” (Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич). Виявляється вищий рівень нац. самосвідомості, історично властивий західноукр. інтелігенції. Перевидавався потім 4 рази: 1910 з приводу народження Марк. Шаш, 1950 та 1972 у Києві та 1961 у США. „РД” мала величезне значення для західноукр. земель, свідчила про єдність з підрос. У. Відкривалася анонімним „Передіслов”єм” (його написав Шашкевич). Там названі „Енеїда” Котляревського, „Опыт собрания старинных малороссийских песней” Цертелєва, два видання пісень, зібраних Максимовичем, „Запорожская старина” Срезневського, „Малоросійські повісті” Квітки, твори Гребінки, Гулака-Артемовського.В розробці творчих питань „РТ” орієнтувалися на вже існуючі в Східній У зразки. Свою працю автори „РД” вписують у всеукраїнський контекст. У „РД”, як і у „Утренней звезді” та „Украинского альманаху” під одною обкладинкою вміщені фолькл. записи та автор. твори, вірші й проза, наукові розвідки та красне письменство, перекладні та оригінальні твори, худ. творчітсь та літ. критика. Мова „РД” перебувала ще на більшій відстані від сучасних норм, ніж мова харк. Ж. Естетична програма суголосна із поглядами представників харк. школи романтиків: боротьба за повноцінний літ. статус укр. мови та практичне здійснення цього. „РД” важлива передусім як свідчення єдності українців, спільності дух. процесів, творення нової літ-ри.