8. Альманахова ж Харківської школи романтиків: їх естетична програма, видання „Українського альманаха”

На рубежі 1825-26 в Росії почалася нова епоха – страх нового уряду перед можливими повстаннями. Прийнятий у 1826 р. „Цензурний устав” – достеменна перевірка видавця періодичного видання, заборона критики уряду, заборона логічних ті філософських книжок. Звідси – виникнення нового типу друкованих видань. У 1826 до ун-ту вступає Ізмаїл Срезневський та чотири його товариші по гімназії – Розковшенко, Шпигоцький, брати Євецькі. Це був майб. костяк школи романтиків. За мірою обдаровансті лідерство захопив ІС. Під час навчання в ун-ті (1826-29) діяльність гуртка непомітна, вони не вносять свіжих ідей. У 30-х роках до гуртка примикають Костомаров (у своїй „Автобіографії” пише про Срезневського, як про людину, що дуже на нього вплинула), Метлинський, Петров, Корсун. Незважаючи на трирічну закордонну подорож ІС у 1839-42, културне життя не припинилося, виходили не тільки альманахи, а й авторські книжки: „Сава Чалий” 1838, „Украинские баллады” 1839 Костомарова, „Думки і пісні та ще дещо” 1839 Метлинського. Рух, спричинений ІС, тривав і за його від”їзду. Естетична програма. Гол. ідея – захист літ. статусу укр.мови, у доведенні того, що вона не є наріччям. Уперше такий погляд висловив ІС у статті „Погляди на пам”ятки укр. народної словесності” у 1834. Такі ж думки були у Метлинського у передмові до „Думки і пісні та ще дещо”, Костомаров „Огляд творів, написаних укр. мовою”. Друга ідея – укр. літ. налічувала дуже мало письменників і творів на той час, що спричиняє необхідність звертатися до фольклору, народ. поезії. Але фольклор потребує профес. шліфування – третя ідея про те, що можливе створення повноцінної літ-ри укр. мовою і участь романтиків у процесі творення цієї літ-ри. У статті „Погляд на пам”ятки укр. нац. словесності” ІС висловлював думку, що мова Хмельницького повинна жити. Створення першої історико-літ. коцепції Котляревським у „Огляд творів, написаних укр. мовою”, де пише історію укр. літ-ри. Четверта, прихована ідея. Харк. романтики приховували те, що зародж. укр. літ. може спричинити зростання нацю. самосвідомості. Вони доводили, що укр. літ. нешкідлива для Рос. уряду. Тим самим вони заспокоювали уряд та доводили легальність писання укр. мовою молодим письменникам. ІС проводив думку, що уряд покровительством укр. літ. лише засвідчить свою могутність. Костомаров у „Огляді” доводить, що становлення укр. літ. спричинене політичними аспектами самодержавства.

На грунті цієї концепції виникає ідея видання альманаху. У лютому 1830 – виникла думка створити збірник літ. та наук. праць під назвою „Украинский альманах”. У вересні 1831 вийшов. Це була книжечка на 136 сторінок. Спочатку видавці ставили вимогу до авторів – чи давати твори укр. мовою чи твори, пов”яз. з укр. тематикою, але це не ховсім вдалося. Велике значення мав вірш Левка Боровиковського „Козак”, що втілив концепцію романттичного героя. Дебютував Гребінка романтичю віршем рос. мовою „Рогдаев пир”. Опубл. твори найбл. оточення ІС – Шпигоцького (надрукував переклад початкових рядків „Полтави” Пушкіна) та Розкрвшенка. Сам ІС надрукував 5 віршів. У невеликому уривку з наук. прози „Думки і зауваження” Іс висловився про велике значення мови в історії людства, висловив періодизацію мови: 1. час потреб, обмеження мови матеріальним колом понять 2. час поезії і наук 3 час вдосконалення. У статті „Кілька зауважень про критику” виступав проти суб”єктивності в критиці, яка має бути заснована на наукових засадах. Також публікував народ. твори. „УА” започаткував цілу низку видань такого роду. Виходив у руслі традицій Х. періодики та постав з традицій декабристської альман. літ-ри „Полярная звезда”, „Мнемозины”. Засада поєднання мат-лу (розміщення творів усих видів – прозових, поетичних, наукових, фольклорних і т. д.) – це було сприйнято подальшими видавцями альманахів. „УА” сколихнув читаючу публіку, пробудив любов до У.