52.Витрати обігу,їх склад і заміщення.

Витрати підприємства сфери обігу, пов’язані з реалізацією продукції, називаються витратами обігу.

Витрати обігу діляться на дві групи: чисті витрати обігу і додаткові витрати виробництва та обігу (продуктивні витрати обігу).

До чистих витрат обігу належать:

- витрати, пов'язані безпосередньо із зміною форм вартості (тобто затрати на купівлю і продаж.

Вони не створюють додаткової вартості);

- витрати, пов'язані з веденням обігу в грошовій формі (затрати на оплату праці бухгалтерського

персоналу, купівлю канцтоварів і т.д. Ці витрати також не створюють додаткової вартості);

- витрати по забезпеченню грошового обігу (чеканка монет, друкування паперових грошей, папір,

витрати кредитної системи і т.д.).

чисті витрати не можуть мати іншого джерела заміщення крім утворення додаткової вартості.

До продуктивних витрат обігу належать:

1) витрати зберігання - тобто витрати уречевленої і живої праці на зберігання різних видів запасів (на будування складів, елеваторів, на перевірку, сортування, упаковку товарів, на оплату праці працівників складського господарства). Але якщо зберігаються запаси зі спекулятивною метою, або це зберігання викликане труднощами в збуті, то витрати на зберігання будуть чистими витратами;

2) витрати транспорту - тобто витрати на перевезення товарів з місць виробництва до місць споживання. Праця на транспорті є продуктивною в тій мірі, в якій вона безпосередньо обслуговує перевезення товарів.

Заміщення додаткових витрат здійснюється в результаті реалізації товарів.

53.позичковий капітал,як основа кредитних відносин.

До кредитних відносин відносять:

-всі грошові відносини,які пов’язані із наданням і поверненням позички.

-організацією грошових розрахунків.

-емісією грошових знаків і цінних паперів,а також кредитування капіталістичних вкладів.

Позичковий капітал-відокремлена частина промислового капіталу.Капітал,який віддається його власником в позичку і приносить проценти.

Джерела утворення позичкових капіталів

-грошові капітали;

-капітали рантьє (грошові капіталісти);

-грошові заощадження і прибутки різних класів капіталістичного суспільства.

Особливості позичкового капіталу

-Позичковий капітал — це капітал-власність на противагу капіталу-функції (позичковий капітал

передається в тимчасове користування промисловому або торговому капіталу і повертається

після закінчення терміну позички).

-Позичковий капітал — капітал як товар (позичковий капітал «продається» промисловим або

торговим фахівцям).

-Позичковий капітал має особливу форму руху (Г-Г) — гроші віддаються в позичку з тим, щоб після

закінчення терміну вони були повернуті з відсотками).

-Позичковий капітал має специфічну форму відчуженості — форму позички (позичка відрізняється

від товару одностороннім переміщенням вартості, повернення відбувається лише після

закінчення визначеного часу).

-Позичковий капітал — найбільш фетишистська форма капіталу (спроможність давати приріст

представляється властивою грошам).

54.суть,форми та принципи кредитування.

Кредит-позичка в грошовій або товарній формі на умовах повернення із оплатою проценту.

Принципи:

-цільовий характер-надається під певну економічну мету.

-строковість позики,поворотність позики.

-платіжність кредиту.

-матеріальна забезпеченість кредиту.

-ринкова ефективність кредиту.

-економічна свобода головгих суб’єктів кредитування.

Види:

-короткотерміновий (до 1 рік) –середньостроковий (до 3-5) –довготермінові (більше 5).

Форми:

-банківський,комерційний,споживчий,державний,іпотечний,лізинг,міжнародний кредити.

55.Банківська система України.

Банківська система України започаткована після прийняття Верховною Радою України у березні 1991 року Закону України "Про банки і банківську діяльність". Вона є дворівневою і складається з Національного банку України та банків різних видів і форм власності.

Національний банк України є центральним банком, який проводить єдину державну грошового-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці.

Банки створюються на акціонерних або пайових засадах юридичними та фізичними особами. Свої функції банки реалізують через виконання таких операцій, як залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення на депозитні, вкладні рахунки та недепозитне залучення коштів; кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян, вкладання у цінні папери, формування касових залишків та резервів, формування інших активів; касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.

Банки у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", законодавством України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств, іншими законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України і своїми статутами.