- •1.Етапи виникнення та становлення економічної теорії як науки.
- •2.Економіка та її дві сторонни:продуктивні сили та виробничі відносини.
- •3.Предмет економічної теорії.
- •4.Економічні категорії та економічні закони.
- •5.Основні методи пізнання соціально-економічних процесів.
- •8.Критерії економічного прогресу.
- •9.Економічні системи суспільства.
- •10.Натуральне та товарне типи виробництва.
- •15.Грошовий обіг та його закони.
- •16.Сутність інфляції та причини виникнення інфляції.
- •17.Види та наслідки інфляції,шляхи її подолання.
- •18.Грошова система та її види.
- •19.Проблема конвертованості грошової одиниці.
- •20.Механізм утворення додаткового продукту.
- •21.Робочи день та його структура,абсолютний і відносний додатковий продукт.
- •22.Робоча сила як фактор виробництва та її властивості.
- •23.Суть відносин власності.
- •29.Ринок досконалої та недосконалої конкуренції.
- •32.Структура ринку.
- •33.Ринок товарів народного споживання.Ринок послуг.
- •34.Ринок засобів виробництва. Ринок науково-технічних досягнень.
- •35.Товарні біржі.
- •36.Фінансовий ринок.Фондова біржа.
- •37.Сутність ринку праці.Біржа праці.
- •38.Соціальна політика та соціальний захист.
- •59.Заробітна плата,її суть,форми та види.
- •40.Зайнятість та безробіття.
- •41.Попит,пропозиція та рівновага ринку.Еластичність.
- •47.Собівартість продукції та шляхи її зниження.
- •48.Прибуток як економічна категорія.Формування та розподіл прибуку.
- •49.Рентабельність підприємства.
- •52.Витрати обігу,їх склад і заміщення.
- •56.Функції та операції банків.
- •57.Аграрні відносини та їх специфіка.
- •58.Земельна рента та орендна плата.
- •62.Зміст процесу суспільного відтворення.
- •63.Сукупний суспільний продукт і його відтворення.
- •64.Кінцевий суспільний продукт,чистий продукт та національний дохід.
- •65.Національне багатство країни,ввп,внп.
- •67.Фонд нагромадження та фонд споживання.
- •68.Промисловий цикл та його фази.
- •69.Особливості економічних криз у другій половини хх ст.
- •70.Структурні кризи.
- •71. «Довгі хвилі» в економічному розвитку.
- •74.Податкова система країни.
- •75.Світове господарство як глобальна система виробництва.
- •76.Етапи становлення та розвитку світового господарства.
- •77.Міжнародний поділ праці як фактор розвитку світового господарства.
- •78.Поняття міжнародної торгівлі та її місце в системі міжнародних економічних відносин.Торговий та платіжний баланси.
- •79.Валютні відносини.Міжнародні валютні системи.
- •80.Валютний ринок і валютне регулювання.
- •81.Перехідні економічні системи:зміст і основні риси.
- •82.Криза та розпад командно-адміністративної системи та необхідність переходу економіки постсоціалістичних країн до ринкової економіки.
- •83.Причини виникнення та сутність глобальних проблем.
5.Основні методи пізнання соціально-економічних процесів.
Для пізнання соціально-економічних процесів використовують загальнонаукові та спеціальні для економічної теорії методи.
Фундаментальним принципом пізнання соціально-економічних явищ і процесів є пояснення їх через внутрішні суперечності. Політекономічний аспект відкриває в пізнаваній суперечності такі її властивості, як тотожність, відмінність, власне суперечність і конфлікт.
Серед загальнонаукових методів пізнання соціально-економічних процесів чільне місце належить структурно-функціональному методу, що передбачає розгляд будь-якого економічного явища як системного з обов'язковим аналізом функцій взаємодіючих "елементів. Так, за цим методом можна визначити склад сучасних продуктивних сил України або інших країн, простежити зміни, які в них відбуваються, визначити місце і роль кожного елемента цих продуктивних сил. Останні є системним об'єктом зі зв'язками відповідних рівнів: а) координаційними, що визначають узгодженість взаємодіючих структурних елементів системи і місце елемента в рамках системи; б) субординаційними, які вказують на супідрядний зв'язок елементів у системному об'єкті; в) генетичними, які показують зв'язок елемента з історією розвитку системи.
Одним із засобів пізнання соціально-економічних процесів є поєднання якісного та кількісного аналізу і визначення на цій основі математичних методів в економічних дослідженнях. Ними користуються різні економічні школи (неокейнсіанська, монетаристська, неоліберальна та ін.).
6.функції економічної теорії.
Економічна теорія покликана виконувати низку функцій:
1) пізнавальну, або світоглядну, яка полягає в тому, щоб пояснити суть економічних явищ і процесів, що відбуваються, показати закономірності їх розвитку;
2) методологічну — означає розробку методів, засобів, інструментів наукового пізнання економічних процесів для використання їх всіма іншими економічними науками;
3) практичну - створення конкретних рекомендацій для правильної економічної поведінки людей, для регулювання господарської діяльності підприємств, для розумної, виваженої економічної політики держави.
7.рушійні сили економічного прогресу.
Економічний прогрес — поступальний розвиток усієї економічної системи, кожного її елемента: продуктивних сил і техніко-економічних відносин (а водночас технологічного способу виробництва), організаційно-економічних відносин, виробничих відносин, або відносин економічної власності, та господарського механізму.
Розрізняють два основні типи економічного розвитку — екстенсивний та інтенсивний.
Розвиток суперечностей — джерело прогресу. Гегель називав суперечність принципом будь-якого розвитку, саморуху. І справді, існувати — означає перебувати в русі. З цього погляду рух — це суперечність, єдність суперечностей. Тому суперечність, по-перше, є джерелом саморуху, його рушійною силою.
Економічна суперечність — суттєве, закономірне відношення і взаємодія між протилежними сторонами економічного явища чи процесу, внаслідок якої вона (суперечність) є їх рушійною силою розвитку, а в гносеологічному аспекті — основою пізнання сутності економічних законів та категорій.
Виникнення суперечностей спричинене існуванням загальних зв'язків, залежностей і зумовленостей всередині матеріальної системи, взаємодією різних сторін, властивостей, тенденцій, якостей у межах суперечностей.
Взаємодія протилежних сторін характеризується їх взаємопроникненням, взаємозумовленістю, взаємозапереченням. Від сутності кожної зі сторін суперечності, її структури, характеру взаємозв'язку окремих елементів залежать відносини між протилежними сторонами, їх взаємна боротьба і взаємодія.
З розвитком продуктивних сил, особливо з появою додаткового продукту, утворенням класів, між виробництвом і споживанням виникають проміжні форми— обмін та розподіл. Тому одразу за суперечністю між виробництвом і споживанням виникають суперечності між виробництвом і розподілом, розподілом і споживанням, обміном і споживанням, розподілом і обміном тощо, їх розвиток безвідносно до конкретної суспільної форми стає джерелом економічного прогресу.