- •1.Етапи виникнення та становлення економічної теорії як науки.
- •2.Економіка та її дві сторонни:продуктивні сили та виробничі відносини.
- •3.Предмет економічної теорії.
- •4.Економічні категорії та економічні закони.
- •5.Основні методи пізнання соціально-економічних процесів.
- •8.Критерії економічного прогресу.
- •9.Економічні системи суспільства.
- •10.Натуральне та товарне типи виробництва.
- •15.Грошовий обіг та його закони.
- •16.Сутність інфляції та причини виникнення інфляції.
- •17.Види та наслідки інфляції,шляхи її подолання.
- •18.Грошова система та її види.
- •19.Проблема конвертованості грошової одиниці.
- •20.Механізм утворення додаткового продукту.
- •21.Робочи день та його структура,абсолютний і відносний додатковий продукт.
- •22.Робоча сила як фактор виробництва та її властивості.
- •23.Суть відносин власності.
- •29.Ринок досконалої та недосконалої конкуренції.
- •32.Структура ринку.
- •33.Ринок товарів народного споживання.Ринок послуг.
- •34.Ринок засобів виробництва. Ринок науково-технічних досягнень.
- •35.Товарні біржі.
- •36.Фінансовий ринок.Фондова біржа.
- •37.Сутність ринку праці.Біржа праці.
- •38.Соціальна політика та соціальний захист.
- •59.Заробітна плата,її суть,форми та види.
- •40.Зайнятість та безробіття.
- •41.Попит,пропозиція та рівновага ринку.Еластичність.
- •47.Собівартість продукції та шляхи її зниження.
- •48.Прибуток як економічна категорія.Формування та розподіл прибуку.
- •49.Рентабельність підприємства.
- •52.Витрати обігу,їх склад і заміщення.
- •56.Функції та операції банків.
- •57.Аграрні відносини та їх специфіка.
- •58.Земельна рента та орендна плата.
- •62.Зміст процесу суспільного відтворення.
- •63.Сукупний суспільний продукт і його відтворення.
- •64.Кінцевий суспільний продукт,чистий продукт та національний дохід.
- •65.Національне багатство країни,ввп,внп.
- •67.Фонд нагромадження та фонд споживання.
- •68.Промисловий цикл та його фази.
- •69.Особливості економічних криз у другій половини хх ст.
- •70.Структурні кризи.
- •71. «Довгі хвилі» в економічному розвитку.
- •74.Податкова система країни.
- •75.Світове господарство як глобальна система виробництва.
- •76.Етапи становлення та розвитку світового господарства.
- •77.Міжнародний поділ праці як фактор розвитку світового господарства.
- •78.Поняття міжнародної торгівлі та її місце в системі міжнародних економічних відносин.Торговий та платіжний баланси.
- •79.Валютні відносини.Міжнародні валютні системи.
- •80.Валютний ринок і валютне регулювання.
- •81.Перехідні економічні системи:зміст і основні риси.
- •82.Криза та розпад командно-адміністративної системи та необхідність переходу економіки постсоціалістичних країн до ринкової економіки.
- •83.Причини виникнення та сутність глобальних проблем.
4.Економічні категорії та економічні закони.
Економі́чна катего́рія — узагальнююче поняття, яке виражає істотні сторони економічних явищ і процесів, відбиває глибинні процеси економічного розвитку. Економічні категорії бувають двох видів: вічні та історичні.
Будь-яка економічна категорія є поняттям, але не завжди будь-яке поняття стає економічною категорією.
Економічні категорії відбивають виробничі (економічні) відносини. Проте в практиці господарювання існують поняття, пов'язані з економічною політикою, з надбудовними явищами. Вони також використовуються в економічній науці, але не є економічними категоріями за своєю сутністю.
Сутність економічної категорії визначають за такими критеріями:
•в економічні категорії мають відображувати не природні властивості речей і предметів, а суспільні виробничі відносини як головний предмет економічної категорії;
• категорії економічної теорії мають об'єктивний характер, через те що вони відбивають об'єктивну дійсність, відносини, що існують поза нашою свідомістю;
• значна частина категорій економічної теорії має історичний характер. Це означає, що вони відповідають певним історичним умовам і відображують різні ступені економічного життя людства.
Економічна категорія як теоретична абстракція повинна мати певну структуру наукового опису: головна функція виробничих (економічних) відносин, що відокремлюються в певну якісно визначену категорію; основні специфічні ознаки категорії; форми і зміст категорії, місце категорії в системі суспільного відтворення.
Економі́чний зако́н — об'єктивний закон розвитку суспільства, що відображає виробничі відносини людей в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ або послуг. Цей закон виражається в тому, що людські забаганки є необмежені, а блага є обмеженими. Економічні закони завжди відображають необхідні, причинно-зумовлені зв'язки і взаємозалежність економічних явищ і процесів. Економічні закони виражають найбільш суттєві, типові риси функціонування і розвитку тієї чи іншої економічної системи. Кожен із них є виразом якісних і кількісних сторін економічних явищ та процесів у їх єдності і служить їх внутрішньою мірою.
Економічні закони — це насамперед закони еволюції виробничих відносин (або відносин економічної власності) у їх взаємозв'язку з розвитком продуктивних сил. Економічні закони, як і закони природи, мають об'єктивний характер, тобто відтворюються незалежно від волі й свідомості людей. Проте вони істотно відрізняються від них, бо виникають, розвиваються і функціонують лише в процесі економічної діяльності людей — виробництві, розподілі, обміні та споживанні, тому залежать від свідомої діяльності людей. Свідоме, цілеспрямоване використання економічних законів є домінуючим. Так, на сучасному етапі держава не може скасувати економічні закони, але може створювати передумови для розвитку об'єктивних законів, змінивши умови. Крім того, на відміну від природних, економічні закони діють не вічно, більшість з них мають тимчасовий характер.
Розрізняють:
•всезагальні економічні закони, тобто закони, які властиві всім суспільним способам виробництва (закон відповідності виробничих відносин рівню й характеру розвитку продуктивних сил, закон зростання продуктивності праці, закон економії часу тощо);
•закони, що діють у декількох суспільно-економічних формаціях: закон вартості, закон попиту і пропозиції, грошового обігу тощо;
•до третього типу належать специфічні економічні закони, тобто закони, що діють лише в межах одного суспільного способу виробництва. Найважливішу роль серед них відіграє основний економічний закон, що виражає найбільш глибинні зв'язки між продуктивними силами і виробничими відносинами, відносинами власності у взаємодії з розвитком продуктивних сил;
•четвертий тип економічних законів — це особливі закони, що діють лише на одній із стадій (висхідній чи низхідній) або ступенів суспільного способу виробництва — закон породження монополії концентрацією виробництва, який діє на вищій стадії розвитку капіталізму, закон одержавлення економіки. На вищому ступені державно-кооперативного капіталізму діє закон планомірного розвитку економіки. Механізм використання економічних законів передбачає передусім пізнання їхньої сутності, умов дії та вимог, на основі чого формується економічна політика, виробляється економічна програма.