56.Функції та операції банків.

Ба́нк— кредитно-фінансова установа, яка зберігає кошти і капіталовкладення, надає кредити та здійснює послуги по фінансовим операціям.

Основними функціями банків є:

-перетворення тимчасово вільних фінансових коштів в капітал;

-посередництво в кредиті;

-посередництво в платежах;

-створення кредитних засобів обігу.

Банківська операція — це технологічно проста транзакція, яка є складовою банківського продукту.

Згідно ч.1 ст 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

-приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

-відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ

грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на

них;

-розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

57.Аграрні відносини та їх специфіка.

Аграрні відносини-система економічних відносин,що виникають між людьми з приводу використання,розподілу,обміну і споживання сільськогосподарської продукції.

Специфічні риси:

-земля є найголовнішим засобом виробництва.

-земля одночасно може виступати і засобом,і предметом праці.

-землю,як найважливіший засіб виробництва неможливо кількісно збільшити.

-велика залежність від природних,біологічних факторів.

-Неспівпадання часу виробництва і робочого процесу.

-в сільському господарстві потрібно відносно більше прибутків ніж в інших галузях.

Аграрні відносини на сучасному етапі характеризується тим,що сільське господарство втрачає свою значущість і перетворюється в одну з ланок цілісної системи виробничих відносин.

58.Земельна рента та орендна плата.

Земе́льна ре́нта — дохід, який отримують землевласники, реалізуючи власність на землю.

Розрізняють такі форми земельної ренти:

-диференційна рента І-го роду — диференціація земель за їх якістю;

-диференційна рента ІІ-го роду виникає при послідовних вкладеннях капіталу та праці в одну і ту ж

ділянку землі;

-абсолютна рента утримується власником землі з орендарів незалежно від родючості земель і їх

місцезнаходження;

-монопольна рента виступає у вигляді додаткового доходу, який утворюється внаслідок

перевищення ціни товару над його вартістю, коли даний товар вироблений у сприятливих

умовах, що дають можливість виробляти рідкісні види продукції й за рахунок цього

встановлюють на них монопольно високі ціни.

Орендна плата за користування землею - встановлений за взаємною згодою орендодавця та орендаря розмір плати за користування земельною ділянкою, що є предметом оренди.

59.Диференційна рента І і ІІ.

-диференційна рента І-го роду — диференціація земель за їх якістю;

-диференційна рента ІІ-го роду виникає при послідовних вкладеннях капіталу та праці в одну і ту ж

ділянку землі;

Диференційна рента передбачає,що в сільському господарстві створюється додатковий прибуток,саме за таких умов орендатор зможе виплатити ренту землевласнику і самому отримати середній прибуток.

60.монопольна та абсолютна рента.ціна землі.

Абсолютна рента-це різниця між вартістю сільсько-господарською і її суспільною ціною виробництва.

Джерелом є додаткова праця найманих робітників.

Умовою утворення є більш низька будова капіталу в сільському господарстві в порівнянні із середньою будовою капіталу.

Монопольна рента-різниця між ринковою ціною данної сільсько-господарською продукцією і її вартістю.Причини утворення монопольної ренти:монопольна ціна,яка перевищує вартість сільськогосподарської продукції.Умовою утворення є додаткова вартість,створена найманими працівниками в різних галузях сфери матеріального виробництва,яке перерозподіляється в процесі нееквівалентного обміну.

Ціна землі - капіталізована земельна рента, яка приносить прибуток у вигляді відсотку.

P - Ціна землі R - Земельна рента B - Банківський відсоток

61.Агропромисловий комплекс в Україні.

Агропромисло́вий ко́мплекс — складова частина економіки, що поєднує в собі виробництво сільськогосподарської продукції, її сільськогосподарську переробку, матеріально-технічне обслуговування села.

До його складу входять 3 основні сфери:

1. Сільськогосподарське виробництво — рослинництво і тваринництво, що створюють сировинну базу АПК. Це його основна базова ланка.

2. Галузі, що створюють матеріально-технічні засоби для галузей АПК. Це — сільськогосподарське машинобудування, ви­робництво засобів захисту рослин, мінеральних добрив, комбікормова і мікробіологічна промисловість, виробництво тари, спеціального устаткування і приладів для АПК та ін.

3. Галузі, що забезпечують переробку сільськогосподарської продукції (харчова, легка).

Територіальної структура АПК формується на конкретній території утворення у вигляді різних форм агропромислової інтеграції, тобто елементів територіальної структури.

• агропромисловий пункт — локальна форма АПК, що об'єднує в населеному пункті переробку кількох видів сільськогоспо­дарської сировини;

• агропромисловий центр — локальна форма АПК, яка об'єднує в населеному пункті переробку кількох видів сільськогосподарської сировини;

• агропромисловий кущ — локальна форма АПК, що характеризується компактним розміщенням на невеликій території аг­ропромислових пунктів і центрів з їх сировинними зонами;

• агропромисловий вузол — складне територіальне агропромислове утворення, яке розглядається як система компактно розміщених агропромислових пунктів, центрів і кущів навколо міста (як правило, обласного чи районного центру)