- •1.Етапи виникнення та становлення економічної теорії як науки.
- •2.Економіка та її дві сторонни:продуктивні сили та виробничі відносини.
- •3.Предмет економічної теорії.
- •4.Економічні категорії та економічні закони.
- •5.Основні методи пізнання соціально-економічних процесів.
- •8.Критерії економічного прогресу.
- •9.Економічні системи суспільства.
- •10.Натуральне та товарне типи виробництва.
- •15.Грошовий обіг та його закони.
- •16.Сутність інфляції та причини виникнення інфляції.
- •17.Види та наслідки інфляції,шляхи її подолання.
- •18.Грошова система та її види.
- •19.Проблема конвертованості грошової одиниці.
- •20.Механізм утворення додаткового продукту.
- •21.Робочи день та його структура,абсолютний і відносний додатковий продукт.
- •22.Робоча сила як фактор виробництва та її властивості.
- •23.Суть відносин власності.
- •29.Ринок досконалої та недосконалої конкуренції.
- •32.Структура ринку.
- •33.Ринок товарів народного споживання.Ринок послуг.
- •34.Ринок засобів виробництва. Ринок науково-технічних досягнень.
- •35.Товарні біржі.
- •36.Фінансовий ринок.Фондова біржа.
- •37.Сутність ринку праці.Біржа праці.
- •38.Соціальна політика та соціальний захист.
- •59.Заробітна плата,її суть,форми та види.
- •40.Зайнятість та безробіття.
- •41.Попит,пропозиція та рівновага ринку.Еластичність.
- •47.Собівартість продукції та шляхи її зниження.
- •48.Прибуток як економічна категорія.Формування та розподіл прибуку.
- •49.Рентабельність підприємства.
- •52.Витрати обігу,їх склад і заміщення.
- •56.Функції та операції банків.
- •57.Аграрні відносини та їх специфіка.
- •58.Земельна рента та орендна плата.
- •62.Зміст процесу суспільного відтворення.
- •63.Сукупний суспільний продукт і його відтворення.
- •64.Кінцевий суспільний продукт,чистий продукт та національний дохід.
- •65.Національне багатство країни,ввп,внп.
- •67.Фонд нагромадження та фонд споживання.
- •68.Промисловий цикл та його фази.
- •69.Особливості економічних криз у другій половини хх ст.
- •70.Структурні кризи.
- •71. «Довгі хвилі» в економічному розвитку.
- •74.Податкова система країни.
- •75.Світове господарство як глобальна система виробництва.
- •76.Етапи становлення та розвитку світового господарства.
- •77.Міжнародний поділ праці як фактор розвитку світового господарства.
- •78.Поняття міжнародної торгівлі та її місце в системі міжнародних економічних відносин.Торговий та платіжний баланси.
- •79.Валютні відносини.Міжнародні валютні системи.
- •80.Валютний ринок і валютне регулювання.
- •81.Перехідні економічні системи:зміст і основні риси.
- •82.Криза та розпад командно-адміністративної системи та необхідність переходу економіки постсоціалістичних країн до ринкової економіки.
- •83.Причини виникнення та сутність глобальних проблем.
62.Зміст процесу суспільного відтворення.
Суспільне(національне) вітворення – це економічний процес, в якому власне виробництво, розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються через результат виробництва – продукт, через відновлення ресурсів, з яких виробляється продукт, якщо ці ресурси є відновлювальними та залучення нових невідтворюванних ресурсів, а також через відновлення та розвиток форм і методів оганізації праці.
Види суспільного відтвореня:
-Просте відтворення – це відновлення виробництва і споживання на кількісно та якісно
незмінному рівні.
-Звужене відтворення – це відтворення виробництва та споживання в менших обсягах. Його
сприченяють економічні кризи, політичні потрясіння, значні технологічні аварії, природні
катастрофи, війни тощо. Звужене суспільне відтворення є явищем тимчасовим. (наприклад 90-ті
роки ХХ століття в перехідній екомоміці України) .
-Розширене відтворення – це кількісне та якісне зростання обсягів виробництва і споживання.
63.Сукупний суспільний продукт і його відтворення.
Сукупний суспільний продукт — узагальнюючий результат виробничої діяльності суспільства. Він являє собою сукупність усіх благ, що створені суспільством за певний проміжок часу (як правило за рік).
Розглядають 2 види відтворення:
-просте-відновлення виробництва в попередніх розмірах.
-розширене-відновлення виробництва в більших розмірах.
ССП=ФЗ(фонд зам.)+НП(необх. Прод.) +ДП(дод. Прод.)
Відтворення суспільного капіталу відбувається у вигляді сукупності обігу усіх індивідуальних капіталів,у їх взаємозв’язку,взаємозалежності.Відтворення в суспільному масштабі не може відбуватися без відтворення робочої сили.Відтворення робочої сили-відновлення її працездатності,підготовка належної зміни (рівень освіти,кваліфікації).
64.Кінцевий суспільний продукт,чистий продукт та національний дохід.
Кінце́вий проду́кт — це частина сукупного суспільного продукту, що являє собою всю масу виробленої за певний період готової продукції.
Його обчислюють так: із сукупного суспільного продукту треба вирахувати проміжний продукт. Це сировина, матеріали, паливо, електроенергія, вироблені в цьому році і витрачені у цьому ж році для виробництва іншої продукції.
За своїм речовим змістом кінцевий продукт складається:
а) з готових до особистого споживання предметів споживання;
б) з готових до виробничого використання засобів праці (тобто лише частини засобів праці без предметів праці).
Чи́стий націона́льний проду́кт (ЧНП) — це сумарний обсяг вартості всіх кінцевих товарів і послуг, вироблених протягом певного часу, за вирахуванням суми амортизації-вартості зношування основних фондів(обладнання, виробничих приміщень).
Тому ЧНП=ВНП-А,де А — амортизація.
Націона́льний дохі́д — це сукупність усіх доходів в економіці домашніх господарств і підприємців незалежно від того, де вони використовують ресурси – у своїй країні чи за кордоном.
НД = ЧНД – Тn де, ЧНД - чистий національний дохід, а Тn - непрямі податки.
65.Національне багатство країни,ввп,внп.
Націона́льне бага́тство — це сукупність матеріальних благ і духовних цінностей, нагромаджених суспільством за всю його історію.
Масштаби, структура і якісний рівень національного багатства визначають економічну могутність країни, потенціал її наступного соціально-економічного розвитку.
До національного багатства відносять основні засоби, матеріальні ресурси, страхові запаси, золотий запас та природні ресурси.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) — один з найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених цими одиницями для кінцевого використання. ВВП — сума валової доданої вартості (ВДВ) галузей плюс чисті податки на продукти (ПДВ) та імпорт (ЧПІ) не зараховані до неї:
ВВП = ∑ ВДВ + ПДВ + ЧПІ.
ВВП визначають, як суму первинних доходів, розподілених економічними одиницями-резидентами між виробниками товарів та послуг: оплата праці найманих працівників, чисті податки на виробництво та імпорт, валовий прибуток та валові змішані доходи. Використання ВВП — кінцеве споживання товарів та послуг, валове накопичення основного капіталу, зміна запасів матеріальних оборотних коштів, чисте надбання цінностей і сальдо експорту та імпорту товарів і послуг.
Валовий національний продукт (ВНП) (ВНП) — сукупність усіх вироблених у країні товарів та наданих послуг за рік незалежно від розташування національних підприємств. Цей показник стали використовувати в колишньому СРСР, у тому числі в Україні, з 1987 року. Він характеризує кінцеве споживання матеріальних благ і послуг, кінцеві результати економічної діяльності у сфері матеріального і нематеріального виробництва; позбавлений повторного рахунку (на відміну від показника валового суспільного продукту, який до 1987 року використовувався в СРСР), а отже, дає змогу зіставити обсяг перенесеної та новоствореної вартості у складі річного продукту.
Методи розрахунку ВНП
ВНП = ВВП + Сальдо первинних доходів, отриманих з-за кордону або переданих за кордон (до таких першим доходах зазвичай відносять оплату праці, доходи від власності у вигляді дивідендів)
Існують 3 способи вимірювання ВНП (ВВП):
1. За витратами (метод кінцевого використання).
2. За доданою вартістю (виробничий метод).
3. За доходами (розподільчий метод).
66.Суть процесу нагромадження.
нагромадження - використання частини національного доходу на збільшення основних і оборотних фондів, а також страхових запасів.
процес нагромадження капіталу, у ході якого відбуваються суттєві зміни в структурі капіталу, пов’язані з науково-технічним прогресом. З упровадженням у виробництво досконаліших машин, обладнання та технологій у ньому збільшується кількість матеріально-речових засобів з розрахунку на одного працюючого, тобто зростає технічна будова капіталу. Це вимагає відповідного підвищення кваліфікації працівників, розвитку їх професіоналізму. При цьому зростають продуктивність праці та ефективність виробництва. Нагромадження не є сталим, безперервним процесом. Воно обумовлено технічними новинками.
Норма нагромадження(виражена у процентах)характеризує відношення частки чистого доходу(прибутку), яку господарюючий суб’єкт (підприємець, фермер, держава)спрямовує на розвиток виробництва або будь-якої власної справи, до загальної суми отриманого ним прибутку(доходу). На макроекономічному рівні норма нагромадження — це відношення фонду чистого нагромадження (тобто інвестицій, що йдуть на розширення виробництва) до загального обсягу національного доходу, створеного за відповідний період.