53. Ергономіка та її використання в організації виробництва.

Ергономіка – це дисципліна , яка комплексно вивчає трудову діяльність людини в системі людина- техніка-середовище з метою забезпечення безпеки ефективності і контролю.

Ергономіка має дві мети у своїх дослідженнях, що тісно переплітаються :

1) підвищення ефективності виробництва;

2) створення людині кращих умов праці.

54. Основне завдання технологічної підготовки виробництва.

Технологічна підготовка виробництва – сукупність робіт, які визначають послідовність виконання виробничого процесу, нового виробу найбільш раціональним способом із врахуванням конкретних умов даного підприємства.

Основне завдання технологічної підготовки виробництва – забезпечити високу якість виготовлення продукції і створення умов для раціональної організації виробничих процесів, покращення використання обладнання і виробничих площ.

Стадії технологічної підготовки виробництва:

технологічний аналіз робочих креслень та їх контроль на предмет технологічності конструкцій, деталей і збірних одиниць.

Розробка прогресивних технологічних процесів.

Проектування спеціальних інструментів.

Виконання планування роботи цеху

Перевірка, наладка і упровадження технологічних процесів.

Розрахунки виробничої потужності підприємства.

55. Основні функції і принципи оперативного управління виробництвом.

Для досягнення мети оперативного управління необхідно створити визначені технічні, організаційні й економічні умови і передумови, що сприяли б підтримці працездатності і стійкості ключових об'єктів управління і системи виробництва в цілому. Цього можна досягти тільки при добре налагодженому менеджменті на основі компетентних і своєчасних управлінських рішень, здатних робити швидкі впливи на керовані об'єкти при використанні всіх десяти функцій менеджменту.

Найважливіші функції оперативного керування виробництвом:

♦ підготування замовлень включає підготування і розподіл усієї необхідної документації;

♦ календарне планування - встановлення термінів підготовки і виконання кожного завдання;

♦ організацію виробничого процесу - науково обґрунтоване визначення того, якими, де і при яких витратах виробництва можуть бути якісно виготовлені деталь, вузол або весь виріб відповідно до заданих креслень;

♦ контроль витрат виробництва - аналіз скорочення і контроль витрат виробництва, пов'язаних із конструюванням, плануванням і виготовленням або складанням замовлених виробів;

♦ організацію інструментального господарства - вибір інструментів, їхнє конструювання, розміщення замовлень на інструмент, відправлення, урахування, збереження, видача, ремонт і заміна інструмента;

♦ контроль і регулювання запасів- забезпечення виробництва необхідними матеріалами в потрібному місці, у необхідній кількості й у відповідний час;

♦ диспетчеризація - регулювання ви конання роботи відповідно до прийнятої технології, виробничими нормативами і календарним планом.

Найважливіші принципи оперативного управління виробництвом:

* Визначення типу виробництва схемою керування виробництвом, а не видом виготовленої продукції.

* Основна ознака, що визначає схему організації керування - багато-детальність виробів.

- Складність системи оперативного керування виробництвом прямо пропорційна кількості складальних вузлів.

- Незалежність ступеня складності системи оперативного керування виробництвом від розмірів підприємства або виробничого підрозділу.

* Виділення постійних і перемінних витрат при підготовці первинних документів. Постійні витрати (або їхню частку) можна багаторазово використовувати при повторенні замовлення або його частини.

- Оперативне керування повинно носити попереджувальний характер, а не реєстрацію фактів, що здійснилися.

Оперативне управління виробництвом здійснюється на основі плану виробництва продукції, розробленого на рік (квартал).