18. Організація виконання ремонту устаткування

Залежно від частки робіт, виконуваних виробничими цехами, РМЦ і цеховими ремонтними службами, виокремлюють три форми організації ремонту:

— централізовану;

— децентралізовану;

— змішану.

Раціональна організація виконання ремонтних робіт дає змогу скоротити час простою устаткування в ремонті й підвищити коефіцієнт його використання. Скорочення часу простою досягається за рахунок:

— зниження трудомісткості ремонту за умов упровадження прогресивної технології та форм організації робіт, комплексної механізації й автоматизації процесів;

— зниження ремонтної складності устаткування під час його модернізації;

— комплексної та матеріальної підготовки ремонтних робіт;

— розширення фронту робіт за кожним об'єктом і збільшення змінності під час виконання робіт наскрізними бригадами;

— спеціалізації робочих місць;

— упровадження вузлового й послідовно-вузлового методів ремонту;

— організації виконання ремонтів у неробочі дні та зміни.

19. Система планово-попереджувального ремонту та її нормативна база.

Основними принципами цієї системи є плановість і попереджуваність. їх реалізація забезпечується проведениям через певну кількість годин роботи агрегату профілактичних оглядів і різних видів планових ремонтів, чергу-вання і періодичність яких визначаються призначенням агрегату, його конс-труктивними особливостями, розмірами й умовами експлуатації.

Система ППР передбачає проведения таких видів робіт з технічного нагляду та ремонту устаткування.

- нагляд за устаткуванням полягає у дотриманні правил технічної екс-плуатації, підтриманні порядку на робочому місці, промиванні, чищенні і змащенні робочих поверхонь. Здійснюєгься він безпосередньо виробничи-ми робітниками, що обслуговують устаткування, у неробочий час;

- міжремонтне обслуговування полягає у нагляді за станом устатку-вання, виконанні працівниками правил експлуатації, у своєчасному регу-люванні механізмів і усуненні дрібних несправностей. Виконується воно основними робітниками і черговим ремонтним персоналом (черговими слюсарями, електриками, мастильниками та ін.) без простою устаткуван-ня — у неробочі години;

- заміна і поповнення мастила здійснюється для всього устаткування за спеціальним графіком, узгодженим з графіком проведения планових ремонтів;

- перевірка на точність полягає у виявленні відповідності дійсних можливостей агрегату необхідній точності його роботи. Проводиться ця операція контролерами ВТК із залученням слюсарів-ремонтників. Переві-рці на точність піддається все устаткування після проведения чергового планового ремонту. Окремо за спеціальним графіком періодично переві-ряється все прецизійне устаткування;

- огляд проводиться з метою перевірки стану устаткування, виявлен-ня міри зношеності деталей і вузлів, усунення дрібних несправностей, а також уточнения обсягу робіт, що підлягають виконанню при черговому плановому ремонті. Крім того, для вантажопідіймального устаткування проводяться профілактичні огляди й випробування за графіком;

- малий ремонт є найменшими за обсягом видом планового ремонту, що виконується для забезпечення чи відновлення працездатності агрегату. Полягає він у заміні невелико! кількості зношених деталей і регулюванні механізмів. Здійснюється малий ремонт ремонтниками як у робочий, так і в неробочий час;

- середній ремонт полягає в частковому розбиранні агрегату, капіта-льному ремонті (чи заміні) окремих складальних одиниць, складанні, ре-гулюванні й випробуванні під навантаженням. Здійснюється середній ремонт ремонтним персоналом винятково в робочий час;

- капітальний ремонт передбачає повне розбирання агрегату зі знят-тям його з фундаменту, заміну всіх зношених деталей і складальних одиниць, ремонт незмінюваних деталей, складання, регулювання й випробування під навантаженням. При середньому і капітальному ремонтах відновлюють передбачені державним стандартом чи ТУ геометричну точ-ність, потужність і продуктивність агрегату на термін до чергового планового середнього чи капитального ремонту.