- •3.Плодовитость пчелиной матки
- •4.Пчелы-трутовки
- •11. Исправление безматочных семей
- •15.Осіннє нарощування бджіл
- •16.Семья с маткой-помощницей в ульях-лежаках
- •18. Медозбір. Підготовка бджіл.
- •22.Деленее на льоту.
- •25.Смена и подсадка пчелиных маток
- •27.Откачка мёда.
- •28.Каким образом можно ограничить яйцекладку матки во время медосбора, поскольку в это время в гнезде имеется большое количество расплода?
- •29.Основные медоносные растения
- •30. Организация медоносного конвейера
- •33. Запилення ентомофільних культур закритого грунту
- •34. Технологія виробництва меду. Методи визначення паді у меду.
- •35. Технологія виробництва маточного молочка.
- •36. Технологія отримання бджолиної отрути.
- •37. Технологія виробництва квіткового пилку.
- •38. Падевий мед, його походження і використання.
- •39. Племінна робота в бджільництві.
- •40. Характеристика основних порід бджіл . Породне районування бджіл в Україні
- •41.Техніка виведення маток.
- •42,43. Масова селекція бджіл на пасіці. Аналітична селекція в бджільництві.
- •44. Способи формування сімей виховательок і вимоги до них.
- •45. Організація нуклеусів і їх використання.
- •46. Які роботи проводяться на пасіці в осінній період.
- •47. Як визначити потребу меду та перги в зиму та правильно розташувати їх в гнізді.
- •48. Які фактори впливають на якість зимівлі бджолиних сімей.
- •49. Способи комплектування гнізд до зимівлі
- •51. Стимулюючі підкормки в осінній та ранньо-весняний періоди.
- •52.Інфекційні захворювання. Діагностика, лікування, попередження
- •53. Європейський гнилець– хвороба, що спричинює масову загибель та гниття личинок молодого віку, а іноді й запечатаного розплоду.
- •54.Інвазійні хвороби. Діагностика, лікування, попередження .
- •55. Аскофероз іаспергильоз бджіл.
- •56. Незаразні хвороби бджіл і шляхи їх попередження.
- •57, 58, 59. Вароатоз.
- •61. Ізоляція бджолиних сімей при обробці ентомофільних культур отрутохімікатів.
- •63. Шкідники та хижаки бджіл. Способи боротьби з ними.
- •64.Профілактика хвороб, ветеринарно-санітарні та профілактичні заходи на пасіці.
45. Організація нуклеусів і їх використання.
Господарську цінність мають лише плідні бджолині матки. Для одержання плідних маток використовують нуклеуси. Це маленькі сім’ї бджіл, призначені для утримання неплідних маток у період їх статевого дозрівання та парування, а також тимчасового зберігання запліднених маток. Є багато типів нуклеусів різних за розміром, об’ємом гнізда, кількістю матко–місць. Кількість бджіл у них може коливатися від 50 г до 1,0 кг. За виведення невеликої кількості маток на пасіці використовують цілу гніздову рамку. Нуклеуси на гніздову рамку формують у стандартних вуликах, які використовують на пасіці. За допомогою глухої перетинки, вулик розділяють на ізольовані відділення з окремими льотками. В кожне відділення поміщають одну рамку з печатним розплодом і одну з кормом. У багатокорпусних вуликах нуклеуси формують у верхньому корпусі з льотками в інший бік. Такі нуклеуси легко формувати, вони можуть перетворитися на звичайні сім’ї, але на спеціалізованих пасіках з виведення маток їх використовувати недоцільно, оскільки вони мають великий об’єм гнізда і потребують багато бджіл і розплоду. Найбільш економічними вважаются чотиримісні нуклеусні вулики, що мають по льотку в кожній стороні. В такому нуклеусі бджоли можуть взаємо зігріватись під час похолодання.
Заселяють нуклеуси за два дні до роздавання маточників або неплідних маток. До дня заселення нуклеусів готують цукровий сироп 65–процентної концентрації. У теплі сонячні дні, коли більшість бджіл знаходиться в польоті, вибирають сильні сім’ї, з них у спеціально підготовлений ящик натрушують бджіл, витримують у темному прохолодному приміщенні 1–2 дні, а тим часом готують до заселення нуклеуси. В кожне відділення нуклеуса поміщають потрібну кількість рамочок – одну з кормом, другу з печатним розплодом. Між рамками закріплюють маточник. Сюди ж дають до 150 г бджіл, щоб вони не розліталися при заселенні, їх зрошують цукровим сиропом. Можна замість маточника давати неплідну матку безпосередньо на рамку з бджолами. Заселений нуклеус закривають і ставлять у тінь на 2–3 дні. Надвечір, після льоту бджіл, нуклеуси розставляють на поляну, подалі від основних сімей і відкривають льотки. Через 1–2 дні перевіряють стан нуклеусів, наявність у них маток. За підсаджування маточників у нуклеуси цей період буде довшим. Як правило, через 7–8 днів після виходу з маточника, матки вилітають паруватися, через 10–12 днів починають відкладати яйця. За підсаджування маточників цей період збільшується. Маток, які не почали відкладати яйця через 15–20 днів після виходу з маточників, вибраковують, у нуклеус дають нову матку або маточник. Під час парування, матки можуть гинути, тому нуклеуси після відбору маток перевіряють, добавляють бджіл, корм або заселяють знову. У нуклеуси на 1/8 і 1/16 частини стільника дають тільки бджіл і корм без печатного розплоду.
Нуклеуси – це малі сім’ї бджіл, що не здатні забезпечити себе кормом, тому їм періодично треба давати корм – цукровий сироп, увечері, після припинення льоту бджіл. Замість цукрового сиропу можна давати канді – медово–пергову суміш. Пропускна здатність нуклеусів залежить від погодних умов, тривалості використання та типу нуклеусів. У Степовій зоні України з одного нуклеуса протягом сезону можна отримати чотири плідні матки.