46. Які роботи проводяться на пасіці в осінній період.

У кінці літа, після медозбору, бджолині сім’ї підвозять до пасічної садиби або до пізніх медоносів і проводять детальну перевірку бджолиних сімей – на практиці вона відома під назвою головна осіння ревізія. Мета осінньої ревізії – виявити кількість бджолиних сімей на пасіці, перевести відводки в основні сім’ї, дати господарську оцінку кожній бджолиній сім’ї за результатами її роботи протягом сезону. Визначити силу сімей (у вуличках), кількість корму (меду – кг, перги – стільників). Наявність захворювань, стан вуликів та стільників.

Підраховують кількість одержаної продукції: організовано нових бджолиних сімей, відводків, бджолиних пакетів, бджолиних маток та іншої продукції. Скільки із них реалізовано. Одержано меду всього (валового), відкачано, наявність кормового меду. Скільки відбудовано стільників. Яка медова і воскова продуктивність пасіки і однієї бджолиної сім’ї. Кращі сім’ї виділяють для вивчення їх зимостійкості. Проводять повну оцінку якості бджолиних сімей пасіки. У цей період у гніздах мало відкритого розплоду, тому доцільно бджолині сім’ї обробити лікувальними препаратами проти захворювань.

Ревізія пасіки, пов’язана з повним розбиранням гнізд сімей і створенням сприятливих умов для осіннього розвитку сімей. Чим раніше буде проведено ревізію, тим більше часу залишиться для усунення виявлених недоліків і кращої підготовки пасіки до зимівлі. Одночасно з осінньою ревізією на племенних пасіках проводять щороку бонітування бджолиних сімей і організацію племенного ядра, з метою подальшого поліпшення якості сімей та збільшення їх продуктивності.

Після проведення осінньої ревізії проводять підготовку бджолиних сімей до зимівлі. Основним завданням у цей період є нарощення сили сім’ї з достатньою кількістю бджіл та якісними кормами. Підраховують кількість відбудованої вощини, отриманого воску від перетоплення вибракуваних стільників, збірного воску, на основі чого складають восковий баланс пасіки.

47. Як визначити потребу меду та перги в зиму та правильно розташувати їх в гнізді.

При нестачі корму взимку бджолині сім’ї підгодовують цукровим сиропом. За даними досліджень, на одну бджолину сім’ю на зимово–весняний період його треба залишати 20–25 кг, а нуклеусу – 8 кг меду. За визначення кількості корму на зиму враховують силу сім’ї та спосіб зимівлі. Прийнято, що на одну вуличку достатньо 2,0–2,5 кг меду.

Найкращим кормом для бджіл є квітковий мед, зібраний весною або в першій половині літа. Іноді бджіл підгодовують, коли меду в гнізді мало або він не придатний для споживання взимку. Згодовування восени бджолам цукрового сиропу негативно впливає на їх стан. Якщо заміна корму неминуча, робити її слід якомога раніше, поки в сім’ях є бджоли старшого віку, які працювали під час медозбору. Пізня підгодівля сиропом, що затягується до середини вересня, стає основною причиною відмирання значної кількості бджіл узимку

За нестачі меду бджолам згодовують цукровий сироп з розрахунку 5–8 кг на сім’ю. Сироп доцільно давати великими порціями – по 3–4 кг, щоб матки не могли розвити інтенсивну яйцекладку. За відсутності в природі медоносів бджолам дають цукровий сироп невеликими порціями для стимулювання нарощування бджіл, але не пізніше 20–25 вересня.

За наявності на пасіці хвороби – нозематоз, в цукровий сироп додають фумагилін, нозематин. При гнильцових захворюваннях – антибіотики. За температури 6–10 ?С (коли бджоли щільно сидять на стільниках) бджіл обробляють біпіном проти вароатозу. Одну ампулу (1мл) концентрату біпіну розчиняють у 2 л води кімнатної температури і вливають, у кожну вуличку, по 10 мл розчину. Розчин має білуватий колір.

Для зимівлі бджолиних сімей важливим фактором є якість корму. Якість меду остаточно перевіряють, використовуючи спеціальні методи. При цьому слід знати, що падевий мед може бути на різних стільниках у запечатаних і відкритих комірках. Зразки для аналізу меду беруть з різних частин стільника чайною ложкою або шпателем. Зразки нумерують за номерами бджолиних сімей. Існує два основних способи перевірки меду на наявність паді – вапняна й спиртова реакції.

Вапняна реакція. Беруть одну частину меду, до неї додають стільки ж дистильованої води. Розчиняють до рівномірної консистенції. У пробірки наливають розчин і додають таку ж кількість вапняної води, добре перемішують скляною паличкою, підігрівають до кипіння. Під час закипання проби з падевим медом розчин мутніє, з’являються клапті бурого кольору, які з часом випадають в осад. Розчин з квіткового меду під час кип’ятіння лишається прозорим і осаду не утворює. Вапняну воду готують такимчином: свіже гашене вапно заливають водою в пропорції 1:1, добре збовтують. Після відстоювання переливають в інший посуд.

Спиртова реакція. Пробу меду розчиняють у такій же кількості дистильованої води. До розчину додають 10 частин етилового спирту (96%). Добре збовтують. За наявності паді розчин мутніє і з’являється осад. Розчин квіткового меду, крім гречаного, осаду не дає. Гречаний мед має багато мінеральних речовин, тому його розчин мутніє.