Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PChELKI.doc
Скачиваний:
30
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
428.54 Кб
Скачать

22.Деленее на льоту.

Для местностей с поздним взятком применим способ размножения семей, называемый деление семей пополам (расстановка ульев на пол-лёта). Этот способ дает хорошие результаты, если от срока деления до начала медосбора проходит не менее 40 дней. Эффективность способа увеличивается при наличии запасных плодных маток.

На пасеках, где основной целью является увеличение числа семей, можно делить семьи также и после раннего взятка. К зимовке обе семьи нарастят большую силу, обеспеченность же кормами будет находиться в зависимости от количества собранного меда семьей до деления ее пополам во время основного взятка.

Деление семей пополам

Способ деления семьи пополам очень прост. Во время сильного лёта пчел в конце мая — начале июня к сильной семье, имеющей не менее 8—9 рамок хорошего расплода, подносят новый улей. Улей должен быть одинакового цвета и формы. Затем в новый улей переставляют половину всех рамок, занятых расплодом и медом вместе с находящимися на рамках пчелами. При переносе рамок стараются увидеть матку. Ее лучше передать в новый улей. Если же матку не заметили, то это существенного значения не имеет.

Распределив рамки поровну, гнезда собирают к одной стороне, ограничивают вставными досками и утепляют. После итого старый улей относят на полметра в одну сторону от прежнего места, а новый в другую. Подставки или колья убирают. Оба улья ставят на одинаковой высоте с прежним летком и на одной линии друг с другом. Возвращающиеся с поля лётные пчелы не найдут своего улья на старом месте и будут распределяться в оба улья. Необходимо следить, поровну ли распределяются пчелы в каждый улей. Если в один из них налетает больше пчел, его немного отодвигают в сторону и этим регулируют распределение пчел по обоим ульям. В том улье, где не будет матки, пчелы через некоторое время станут волноваться, ползать по прилетной доске и передней стенке в поисках матки. Следует осмотреть семью, которая ведет себя спокойно, и убедиться в наличии матки. После этого другой семье дают запасную плодную матку.

Если же плодной матки не окажется, семье дают неплодную матку в клеточке или зрелый маточник. Наличие в семье неплодной матки задержит ее рост. Поэтому семью с неплодной маткой приходится раза два подсиливать зрелым и разновозрастным расплодом, а также следить за осеменением в ней матки.

Тем семьям, у которых имеются плодные матки, гнезда следует расширять рамками с искусственной вощиной. Способ деления семей можно применять и в том случае, когда семья приходит в роевое состояние. Не следует только допускать семью до запечатывания маточников, чтобы матка не сокращала кладку яиц. Деление нужно проводить, как только появятся засеянные мисочки или маточники с молодыми личинками. В этом случае большую часть рамок с расплодом и сидящими на них пчелами, а также лучший маточник передают в другой улей; в старом улье уничтожают маточкики, оставляют матку и дают рамки с искусственной вощиной, чередуя их с оставшимися расплодными рамками. Этот прием может предупредить выход естественного роя.

№23

Наліт на матку. Спосіб основано на тому, що льотні бджоли повертаються з поля до свого гнізда. Застосовуют його під час підготовки сімей до роїння. В теплий сонячний день з материнської сім’ї переносять до нового вулика 3–4 стільники з різновіковим розплодом, бджолами і старою маткою. З обох боків від розплоду ставлять 5–6 порожніх стільників та по 2 стільники з вощиною. Новий вулик ставлять на місце материнської сім’ї, а материнську відносять на нове місце. Льотні бджоли, які повертаються з поля, потрапляють у новий вулик, де є стара матка. В сім’ї на новому місці залишаться молоді нельотні бджоли, які добре приймають матку або маточник і розплід. Новій сім’ї дають матку або зрілий маточник. У перші три дні треба давати воду. Негативна сторона способу нальоту на матку полягає в тому, що в одній сім’ї накопичується багато льотних бджіл і мало бджіл–годувальниць для вирощування розплоду. В другій сім’ї, навпаки, багато молодих бджіл, але мало бджіл для збору нектару. Цей спосіб застосовують для погашення роїння перед медозбором, а також для організації сімей–медовиків. Іноді пасічники створюють таким способом сильні сім’ї від двох, розташованих поряд, сімей.

№24

Значного поширення набуло пакетне бджільництво. Пакетних бджіл використовують для організації нових пасік, поповнення існуючих, а також для медозборів, особливо в північних та східних районах Украйни, де є значні масиви дикоростучих медоносів та культурних, наприклад соняшнику, гречки, що потребують запилення. Пакетні сім’ї використовують також у разі відходу бджолиних сімей у зимовий період або загибелі від хвороб. У південних районах є всі умови для раннього нарощування сили сімей та виведення матоку у квітні–травні. В Україні головним чином бджільництво має напрямок запилення ентомофільних культур.

Суть його полягає в тому, що вирощених весною бджіл, в основному на пасіках, відправляють на медозбір в інші регіони країни, а замість них організовують відводки з плідними матками, які перевозять у ящиках–пакетах, з метою вирощування повноцінних сімей та використання їх на медозборі. Іноді після медозбору пакетні бджолині сім’ї використовують для відбирання бджолиної отрути, отримання маточного молочка, переробки цукрового сиропу для зимуючих бджіл, а потім закурюють. Наступного року бджіл завозять знову.

Залежно від мети використання пакетних бджіл їх формують як стільникові так і безстільникові. Для створення нових пасік та збільшення бджолиних сімей на пасіках, при недостатньому запасі стільників, краще використовувати стільникові пакети. За наявності медозбору пакетні бджоли можуть відбудувати вощину без затримки росту сім’ї. Пасіки, що поповнюються пакетними бджолами через загибель сімей, як правило, забезпечені достатньою кількістю запасних стільників, тому краще завозити безстільникові пакети, які пересаджують у порожні вулики з комплектом стільників. Поступово їх підсилюють рамками з розплодом від основних сімей, тому вони нарівні з сім’ями пасіки використають медозбір, дадуть продукцію і оправдають витрати на їх придбання.

Формування безстільникових бджолопакетів вигідне пасікам–постачальникам, оскільки систематичне виробництво на пасіці стільникових пакетів призводить до різкого зниження забезпечення сімей стільниками. Крім того, зі стільниками можуть передаватися збудники хвороб, чого не буває за пересилання безстільникових пакетів.

Як правило, пакетні сім’ї формують навесні у вигляді відводків, але використання їх як запасних маток формують в другій половині літа. Розплід у пакет відбирають тільки запечатаний, через те, що відкритий при транспортуванні частково гине, крім того бджоли в дорозі, вигодовуючи личинок, сильно спрацьовуються, витрачають багато енергії на підтримку мікроклімату гнізда. Комплектують пакети коричневими та світло–коричневими стільниками. Світлі стільники ставити в пакеті недоцільно, оскільки в дорозі вони можуть обірватись і спричинити значний відхід бджіл або повну загибель сім’ї.

Для стільникових бджолиних пакетів виготовляють спеціальні ящики з фанери. Висота – 450 мм. В одній з торцевих стінок унизу є льоток – 50х8 мм, зверху вентиляційний отвір розміром 100х70 мм, затягнутий металевою сіткою з комірками 2х2 мм. Вентиляційний отвір має і друга стінка За формування пакета бджіл від однієї сім’ї матку пускають на стільник, в решті випадків матку ізолюють у кліточку Титова.

За формування безстільникових бджолиних пакетів використовують спеціальні ящики, одна стінка яких закрита металевою сіткою з діаметром отворів 2х2 мм або 3х3 мм – це вентиляція, що сприяє видаленню вуглекислого газу. Внутрішні розміри ящика – 310х300х210 мм. Безстільниковий пакет відповідно до вимог ГОСТу 20728–75 повинен мати 1,3 кг бджіл і 1,4 кг корму у вигляді 60–процентного цукрового сиропу, молоду плідну матку, яку тримають окремо від бджіл у пересувній маточній кліточці разом з супроводжуючими її бджолами і відповідною кількістю корму у вигляді канді. Кліточка кріпиться в середині ящика безстільникового пакета. При транспортуванні кліточка Титова повинна бути в отворі на верхній стінці пакета. Корм дають у пакет у вигляді цукрового сиропу, наливають у скляні банки, герметично закриті консервними металевими кришками.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]