Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PChELKI.doc
Скачиваний:
30
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
428.54 Кб
Скачать

64.Профілактика хвороб, ветеринарно-санітарні та профілактичні заходи на пасіці.

Стійкість бджолиних сімей проти хвороб залежить від породи бджіл. Найстійкіші проти захворювань у природних умовах Степової зони України є місцеві бджоли (українські, середньоросійські, карпатські), а найсприйнятливі – сірі гірські кавказькі та італійські. Помісні бджоли мають проміжну стійкість проти хвороб між вихідними породами. Переваги місцевих бджіл пов’язані з кращим пристосуванням до кліматичних і медозбірних умов та до місцевих рас збудників хвороб, вироблених у результаті тривалого природного та штучного відбору.

Важливу роль у профілактиці захворювань відіграє сила сім’ї. Слабкі сім’ї найчастіше уражуються хворобами, а сильні хворіють значно менше. З метою профілактики захворювань на пасіках необхідно формувати сильні сім’ї, які на початку зимівлі повинні мати не менше 9–10 вуличок бджіл, а в кінці зимівлі – 8–9 вуличок. Велике значення для запобігання втратам від хвороб має вік бджіл і маток. Зараженість хворобами сімей зі старими матками та бджолами вища, ніж з молодими. Молодих маток бажано одержувати від найбільш стійких проти хвороб бджолиних сімей. На пасіках постійно дбають про нарощування молодих бджіл у такій кількості, щоб сім’ї були сильними. Перед занесенням бджіл у зимівник його очищають, білять 10–20%–процентною суспензією свіжогашеного вапна та добре провітрюють. Підлогу зимівника посипають дрібним вапном.

Весною після обльоту оглядають сім’ї, переселяють у чисті, знезаражені вулики, скорочують і утеплюють гнізда. Вулики знезаражують гарячим (50–70 °С) 5–процентним розчином зольного лугу чи кальцинованої соди або 2–процентним розчином їдкого натру. Знезаражують також запасні стільники, рамки, заставні дошки, стельові дошки, роздільні решітки, годівниці, напувалки, медогонки та інший інвентар, а також стільникосховища, складські й підсобні приміщення. Трупи бджіл та сміття збирають і спалюють. Забруднені стільники обробляють парами оцетовоїкислоти або перекису водню.

Знезараження проводять на рік один раз, а за потреби і більше, на спеціальних майданчиках, поряд з якими обладнують яму для використаних дезінфікуючих розчинів, брудної води з умивальника тощо. Яму закривають кришкою. Під час огляду після весняного обльоту від 10–15% бджолиних сімей відбирають зразки загиблих бджіл і доставляють у ветеринарну лабораторію для дослідження. Місця зберігання продуктів бджільництва повинні бути недоступними для бджіл. Вощину і віск зберігають окремо. Під час роботи бджолиними сім’ями пасічники дотримуються правил особистої гігієни. На пасіці слід мати умивальник, таз, відро з кришкою, мило, рушники і по два халати на кожного пасічника. До і після роботи у вулику обов’язково миють руки з милом, а інструменти знезаражують кип’ятінням.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]