2/11. Об’єкт і предмет редагування.

Основним об’єктом редагування виступає авторський оригінал. Він може містити текстову, а також ілюстрацій ну, аудіо- чи відео частини, які виступають рівноправними об’єктами редагування. Крім авторського оригіналу, у видавничому процесі у меншому обсязі, але завжди об’єктом редагування виступає також видавничий оригінал, конструкція видання і проект видання, коли перевіряють дотримання, наприклад, поліграфічних норм. Вкрай рідко об’єктом редагування може виступати і весь наклад видання.

У видавничому процесі вказані об’єкти редагування традиційно фіксують на папері. Проте останнім часом внаслідок широкого використання у видавничій справі комп’ютерів автори дедалі частіше подають авторські оригінали не тільки на паперових, а й паралельно на комп’ютерних чи тільки на комп’ютерних носіях інформації. В цьому випадку перегляд таких оригіналів здійснюють на дисплеї.

Визначення предмета редагування в наукових дослідженнях є тим питанням, яке викликало і викликає найбільше суперечок. За З. Партико, предмет редагування – це приведення об’єкта редагування у відповідність із чинними у певний час у конкретному суспільстві нормами, а також його творча оптимізація, метою яких є отримання заданого соціального ефекту.

Таке означення предмета редагування є не лише узагальнюючим. Воно є надзвичайно продуктивним с позиції автоматизації процесу редагування. Адже, норма – це те, що можна чітко й однозначно зафіксувати, закодувати й реалізувати у вигляді баз даних чи баз знань. Однак зробити це можна лише тоді, коли потрібні для редагування норми будуть достатньо вивчені.

2/14. Галузі редагування.

Згідно із загальною класифікацією повідомлення ділять на три типи.

Образні (художні) повідомлення. У них як основний спосіб опису і пізнання дійсності використовують художні образи. Класичний приклад – художня література.

Понятійні (науково-технічні) повідомлення. Як основний спосіб опису і пізнання дійсності використовують поняття та їх лінгвістичні позначення – терміни. Типові приклади – технічна, ділова та наукова література.

Образно-понятійні (публіцистичні) повідомлення. Як спосіб опису та пізнання дійсності використовують одночасно і художні образи і поняття (терміни). Класичний приклад – повідомлення ЗМІ.

Згідно зі сказаним можна виділити три галузі редагування: редагування науково-технічних, художніх і публіцистичних текстів.

Проте такий поділ є надто грубим і не враховує всі особливості процесу редагування. Тому виділення галузей редагування роблять на основі поділу літератури за соціальним та функціональним призначення та читацькою адресою. Згідно з цим поділом повідомлення можна класифікувати на такі види: художні публіцистичні, ділові, наукові, популярні, інформаційні, виробничі, навчальні, довідкові, рекламні, дитячі.

Кожен із цих видів повідомлення має свою чітко визначену родову, тематичну та жанрову специфіку редагування.

На основі перелічених видів повідомлень виділяють і окремі галузі редагування., а саме, редагування художньої, публіцистичної, ділової, наукової, популярної, інформаційної, виробничої, навчальної, довідкової, рекламної та дитячої літератури.

Окремо слід наголосити, що редагування публіцистичних повідомлень суттєво відрізняється від редагування повідомлень для радіо та телебачення. Тому редагування публіцистичної літератури слід поділити на дві підгалузі: редагування повідомлень для друкованих і для електронних ЗМІ. В наш час виникає ще одна підгалузь редагування повідомлень для Інтернету.

Спірним до цього часу є питання виділення як окремих галузей редагування збірників документів та перекладів. Специфіка редагування перекладів пов’язана, зокрема, з використанням знань з контрастивної лінгвістики. Але, га думку З. Партико, виділяти в окрему галузь редагування перекладів недоцільно, адже воно має всі ознаки описаних вище видів повідомлень, тому має ті ж самі галузеві особливості.