1/4. Слов’янські видавничі шедеври 11-16 ст.

Рейнське Євангеліє створене і вивезене з України в 11 ст. Написане воно тогочасною мовою княжого Києва у дворі Ярослава Мудрого. Є реліквією французького народу, на ньому присягалися згодом французькі королі, цілуючи його сторінки у пам’ятний день коронації. Євангеліє було частиною посагу Анни Ярославни. У 1049(54) р. Анна виїхала до Франції з книгою, яка була написана саме для неї. Після Анни Ярославни книга тривалий час зберігалася в королівських палатах, доки майбутній король Чехії Карл 4 не вивозить 1335 р. книгу до Праги. 1395 р. її ретельно переписує один празький монах, додаючи в замітці, що автором першої частини книги був Святий Прокіп – ігумен Сазаватського монастиря в Чехії. Незабаром вже переписана книга з доданим чеським варіантом (перша частина) повертається у Францію в м. Реймс, а в 1793 р. вона знову зникає з архівів. Після революції книгу віднаходять, і з 1799 р. вона назавжди приписується в Рейнській бібліотеці Карнегі. У художньому оформленні Євангеліє переважають, як і в інших українських книгах того часу, сині, жовті та малинові кольори. Це ті барви, які були на прапорах Київської держави, а відтак і Козацької України.

З 1556 р. до 1561 р. тривав перший переклад Чотириєвангелій тогочасною українською мовою. Роботу було завершено у Пересопницькому монастирі. Перекладачем Святого Письма був архімандрит цього монастиря Григорій.

Текс складається з чотирьох послідовно розміщених Євангелій – від Матвія, Марка, Луки, Іоанна. Кожному з Євангелій передує детальний покажчик його основних частин. Наприкінці книги вміщено велику післямову, а також покажчик читання за місцями. Має вона 960 пергаментних сторінок, обкладинку склали обрамлені в зелений оксамит дубові дошки. Книга написана графічно виразним та естетично привабливим почерком, який нагадує пізній устав. Книга є наочним свідком активного вживання української мови в нашій церкві вже в середині 16 ст. Мова цієї книги дуже наближена до простої народної, лише з певним домішком церковнослов’янських і польських слів. У новітній українській історії започатковано традицію присягати на цій книзі новообраним президентам Української держави.

1/6. Передумови запровадження у видавничу практику рухомих літер.

Одними з найцікавіших експонатів світанку людської цивілізації є виготовлені з різноманітного матеріалу своєрідні печатки, штампи. З вирізаних чи вишкрябаних на них опуклих зображень «прочитуються» або ініціали імен та прізвищ, або якась закодована знаками релігійна чи світська символіка. Випукле зображення такого персня змочувалося якимось кольоровим розчином і прикладалося до гладкої поверхні, надовго залишаючи у дзеркальному відображенні свій відбиток. Таким чином, такий метод можна вважати однією з передумов виникнення друкарства.

Наступним кроком до відкриття друкарського верстата стало запровадження в ремісничу практику опорядження тканин методом накладання на шовк чи інший матеріал різноманітних візерунків чи елементів піктографічного письма. Вирізаний на тонкій дерев’яній дошці-заготовці узор притискували до шматка однотонної світлої тканини й наносили на нього фарбу. Після зняття дошки на тканині залишався позначений фарбою певної форми візерунок.

Іще однією передумовою запровадження друкарства вважається ксилографія. Технологія розмноження відповідних зображень ксилографічним письмом приблизно така ж, як і з набиттям тканини. Різниця лише в тому, що фарба наносилася на випуклу рельєфну форму, яка за тим міцно притискувалася до зволоженого чистого аркуша паперу, залишаючи відповідний слід. Перші пам’ятки про ксилографічні тексти належать до 2-7 ст. н. е. Винахід належить китайцям.

До запровадження рухомих літер використовували вирізьблений на дереворитах тест. Переваги такого виду творення книги:

- можливість створення багатьох копій одного тексту без ретельного виляння примірника копії;

- прискорення процесу копіювання сторінок книг.

До недоліків такого способу відносять:

- копітка і тривала робота з вирізування кожної літери тексту;

- дошка з текстом лише для однієї сторінки;

- неекономічність виготовлення дошок-кліше для малотиражок;

- зношуваність дошок з часом.

Виникає потреба рухомості літер у межах сторінок-кліше. Першим прикладом рухомих літер є Фестський диск, знайдений в м. Феста на острові Крит в 1908 р., а створений в 17 ст. до н. е. Це круглий глиняний вогнетривкий виріб діаметром 16 см, помережений з обох боків витіюватими знаками, розміщеними тісно один від одного спіралеподібним чином. Знаки мають форму піктографічного та ідеографічного письма.

На рубежі 40-50 років 11 ст. китайський винахідник Бі Шен виготовив рухомі зображення ієрогліфів тогочасної китайської мови. Матеріалом була глина. Але винахід не набув широкого значення через те, що:

1) шрифт виготовлявся з глини, що було короткочасним;

2) в китайській мові 40 тис. знаків, з яких складаються ієрогліфи.

Друкарство зявилося і прижилося в Європі з кінця 14 - початку 15 ст.