- •2/12. Методологічна база редагування.
- •2/13. Мета і завдання редагування.
- •1/11. Видавнича діяльність Києво-Печерської лаври.
- •1/13. Чернігівсько-сіверський друкарський осередок.
- •2/10. Едитологія та її складові частини. Теорія редагування. Теорія видавничої діяльності.
- •2/11. Об’єкт і предмет редагування.
- •2/14. Галузі редагування.
- •1/1. Історичні витоки видавничої справи у світі.
- •2/15. Укрупнена видавнича структура об’єкта редагування. Основні вимоги до авторських оригіналів
- •2/4. Етапи й організація редакційно-видавничого процесу.
- •2/5. Авторський етап редакційно-видавничого процесу.
- •2/6. Редакційний етап редакційно-видавничого процесу.
- •1/3 Книжкова справа у слов’ян перед прийняттям християнства.
- •1/4. Слов’янські видавничі шедеври 11-16 ст.
- •1/6. Передумови запровадження у видавничу практику рухомих літер.
2/5. Авторський етап редакційно-видавничого процесу.
Авторський (підготовчий) етап починається задовго до тієї миті, коли редактор починає працювати з авторським оригіналом. Створений конкретним автором, такий оригінал потрібно віднайти. Таким чином, пошук потрібного автора та оригіналу є найважливішою справою на цьому етапі дій видавця чи редактора.
Авторським оригіналом є створена автором і подана для редакційно-видавничої обробки творча чи наукова праця з усіма необхідними компонентами. Натомість видавничим оригіналом називається той самий авторський оригінал після його опрацювання у видавництві аж до готовності виведення оригінал-макета на плівках із доданими оригіналами зовнішнього оформлення.
Книжки попадають у видавництво кількома шляхами: «самопливом», за посередництва літературних агентів, через виставково-ярмаркові та інші книговидавничі заходи, через індивідуальні замовлення авторам.
«Самопливні» авторські оригінали у досвідчених видавців довіри не викликають. Найчастіше «самоплив» представляє авторів малокваліфікованих, але дуже амбітних, нерідко із замашками графоманів. Зараз автори таких творів користуються поштою не лише звичайною, а й електронною.
Шлях від автора до видавця нерідко пролягає через літературного агента. На Заході усі відомі автори користуються послугами літературних агентів. Він виступає посередником між видавцем і автором, хоча однозначно представляє інтереси останнього. Завдання літ агента – відібрати з наявних авторських пропозицій або віднайти такий оригінал, який можна запропонувати до видання і отримати прибуток – свій відсоток від обумовленої суми авторського гонорару. В Україні праця літ агентів не поширена.
Натомість спосіб виходу на майбутнє видання через виставково-ярмаркові та інші видавничі зібрання стає дедалі результативнішим. На міжнародних виставках-ярмарках вже віддавна працюють авторські майданчики. У Москві навіть виходить періодичне видання, що має назву «Біржа авторських прав». В Україні щось подібне намагалася свого часу зробити «Літературна Україна», періодично ознайомлюючи своїх читачів з ненадрукованим доробком письменників у вигляді розгорнутих анотацій, планів-проспектів, коротких оглядів змісту.
Вірогіднішим з точки зору доцільності й ефективності реалізації конкретного видавничого проекту виглядає пошук авторського оригіналу через індивідуальні замовлення авторам. Відповідно до профілю видавництва і розробленої видавничої програми, редактор сам відшукує кваліфікованого автора й запрошує його до видавництва.
Досягнувши з автором певної домовленості щодо майбутнього видання, редактор вчинить правильно, коли попросить автора надати для ознайомлення й оцінки один із розділів чи параграфів незакінченого оригіналу. На цьому етапі вже можна скласти чітке уявлення, якими є авторські можливості, яким буде твір у цілому, чим він відрізнятиметься від наявних на ринку видань подібної тематики.
Після одержання від автора придатного до редагування оригінала або його части, редактор перед самим процесом редагування здійснює редакторський аналіз – оцінку авторського оригіналу не лише з точки зору структури, змісту, міри втілення авторського задуму, функціонального призначення, а й можливостей просування майбутнього видання на ринку, його економічної доцільності.
Наступною складовою підготовчого етапу редакційно-видавничого процесу є приймання авторського оригіналу. Є дві обов’язкові вимоги до автора: оригінал має бути підписаний автором із зазначенням дати подання його у видавництво; оригінал має бути комплектним і повністю підготовленим автором до видавничого втілення.
Також на цьому етапі редактор готує первинні документи для заведення «Облікової картки видання»: творча заявка від автора, написана на ім’я керівника видавництва; розгорнута анотація або план-проспект видання; інформація про самого автора, що містить точні паспортні дані.