- •1. Визначте тематичні цикли міфів Давньої Греції, їх групи за походженням, етапами розвитку. Схарактеризуйте основні цикли міфів та зазначте їх літературне відлуння.
- •«Георгіки»
- •«Героїди», «Метаморфози», «Фасти»
- •7. Розкрийте національну своєрідність китайської лірики. Доведіть, що Лі Бо тонко сприймає природу й оспівує внутрішнє життя людини.
- •8. Доведіть, що Ду Фу - видатний китайський поет VIII ст. З'ясуйте особливості зображення людини і світу у творах митця, особливості поетики його лірики.
- •9. Доведіть, що лірика Омара Хайяма має філософський характер. Схарактеризуйте основні мотиви і жанрову своєрідність його поезії.
- •10. Доведіть, що Данте Алігєрі останній поет Середньовіччя і провісник Відродження. Схарактеризуйте «Нове життя» як ліричну автобіографію Данте, зясуйте її новаторські тенденції.
- •Шекспір в Україні
- •13. Доведіть, що Пєр Корнель-представник першого етапу французького класицизму. Розкрийте естетичні погляди Корнеля. Зясуйте ідею громадського служіння у трагедії Корнеля «Сід».
- •Хорнада 2
- •Хорнада 3
- •Характерні риси епохи
- •16. Розкрийте своєрідність німецького Просвітництва. Визначте естетичні погляди. Ф. Шиллера, просвітницьку проблематику його драм («Розбійники» та ін.). Німецьке просвітництво
- •Розбійники. Шиллер Фрідріх
- •18. Розкрийте філософський та сатирико-метафоричний зміст казки е.Т.А.Гофмана «Малюк Цахес».
- •19) Жанр та сруткура Дж. Байрона «Паломництво Уайльд Гарольда»
- •20) Вальтер Скотт – творець іст роману «Айвенко»
- •21) Гюго Віктор «Собор Паризької богоматері»
- •22) Лонгфелло «Пісня про Гайявату»
- •23) Своєрідність прози е.По
- •24) Уітмен «Листя трави»
- •25 Мотиви лірики Пушкіна
- •26. Проаналізуйте особливості проблематики, композиції, строфіки роману о.С.Пушкіна «Євгеній Онєгін».
- •27) «Герой нашого часу» Лермонтова. Образ Печоріна
- •28) Українська тема в творчості гоголя «Вечори на хуторі»
- •29) «Мертві душі Гоголя»
- •30. Визначте, в чому полягала оригінальність задуму «Людської комедії» о. Де Бальзака. Проаналізуйте повість Бальзака «Гобсек», акцентуючи увагу на композиції твору та образі головного героя.
- •31. Проаналізуйте роман г.Флобера «Пані Боварі». Розкрийте суперечливий характер головної героїні твору та проблему авторського ставлення до зображуваних подій.
- •Емма Боварі
- •32) ЧюДікенс «Олівер твіст» Домбі і син»
- •33. Визначте значення сімейної проблематики та особливості психологізму в романі л.М. Толстого «Анна Кареніна».
- •34 Достоєвський «Злочин і кара»
- •35 Чехов «Вишневий сад»
- •36) Шолом Алейхем «Пісня над піснями» «Хлопчик Мотл»
- •37) Символізм як модерністське явище (19-20ст). Модерн тентенції Верлена (Поетичне мистецтво), Рембо *п’яний корабель
- •39) Концепція срібного століття рос поезії. Блок ( Незнайомка, весно весно…) і Ахматова (Довкола жовтий вечір…Літній сад…)
- •40 Покажіть концепція футуризму як авангард течіїї 20ст. Зв'язок Маяковського з футуризмом.
- •41.) Нова драма. Ібсен Ляльковий дім. Як б.Шоу використовує інтелектуальний театр.
- •43.)Кафка «Перевтілення»
- •44) Гамсун «Пан»
- •45) Метерлінк «Синій птах»
- •46) Потік світомості Дж Джойса
- •47) Аполлінер та Еліот
- •48) Рільке та Лорка
- •54. Визначте «життєподібний» сюжет і філософсько-символічний зміст повісті «Старий і море» е.Хемінгуея. Сутність «принципу айсберга».
- •56. «Театр абсурду». «Носороги» е. Йонеско.
16. Розкрийте своєрідність німецького Просвітництва. Визначте естетичні погляди. Ф. Шиллера, просвітницьку проблематику його драм («Розбійники» та ін.). Німецьке просвітництво
На відміну від французького німецька Освіта в цілому не зверталася до традиційних антропологічних сюжетів. Немає в представлених нам філософських текстах безпосередніх міркувань про людську чи природу людської субъективності. Мова йде про особливості національного характеру, та про моральний прогрес людства. Власне антропологічна тема здається розмитої, що витягається важко з комплексу філософського знання.
Тим часом саме в німецькому просвітництві філософська антропологія поступово оформлялася в самостійну область філософської рефлексії поряд, скажемо, з теорією пізнання чи етикою. Знамениті кантівські питання: «Що я можу знати?», «Що я повинен робити?», «На що я можу сподіватися?» були підготовлені попередньою філософською рефлексією, складним сходженням до постановки проблеми людини.
Німецькі просвітителі розглядали себе як своєрідних місіонері в розумінні покликаних відкрити людям очі на їхню природу і призначення, направити їх на шлях одухотворюючих істин. Ренесансний ідеал вільної особистості знаходить в епоху просвітництва атрибут загальності: повинен думати не тільки про себе, але і про інших , про своє місце в суспільстві . В епоху Відродження людина, що осмислювалася як абсолютна основа для природи, суспільства й історії, не була, однак, повною мірою співвіднесена із соціальністю, із суспільною ідеєю . Просвітителі ж прагнули усвідомити специфіку цих меж людських зв'язків. У центрі їхньої уваги - проблеми найкращого суспільного пристрою, розробка програм суспільних перетворень, максимально відповідних людській природі.
Що ж є головним, визначальним, на їхню думку, у людській природі? Просвітителі переконані, що все проникаючий розум - державна риса, що визначає якість людини. Особливо раціоналістичне раннє Просвітництво. Це століття розумового мислення. Однак поступово настає розчарування. Виникає питання: «чи існують межі разуму?» Тоді порятунку шукають у «безпосереднім знанні», у відчуттях, в інтуїції, а десь перед видніється і діалектичний розум. Але доти поки будь-яке збільшення знання прийметься за благо, ідеали просвітництва залишаються непорушними.
Ще одна характерна ознака просвітництва - історичний оптимізм. Він ґрунтується на представленні про розумність людини, на переконанні , що в людській природі маса прекрасних, позитивних задатків. Що стосується пороків, дурних вчинків, пристрастей, то вони переборні. Немає такої сторони людської натури, яку неможна облагородити, випливаючи з мірок розуму. Звідси ідея прогресу як можливість нескінченного удосконалювання людини і людства, «виховання людського роду», зміни соціальності на шляху пошуку найкращих форм людського існування.
Ідея прогресу - взагалі завоювання епохи. Попередні часи не задумувалися над самовиправданням. Античність знати нічого не хотіла про своїх попередників. Християнство відносило свою появу на рахунок вищих приречень. Навіть Ренесанс, що виступив посередником у діалозі двох попередніх культур, вважав своєю задачею не прагнення вперед, а повернення до первоначала. Просвітництво вперше усвідомило себе новою епохою. Звідси було вже рукою подати до історизму як типу мислення. І хоча не всі просвітителі піднялися до історичного погляду на речі, його корені лежать у цій епосі.
Естетичні погляди
мистецтво існували не для спостереження і насолоди, а для перебудови життя
і щастя людини на землі; воно мусило надихати людину на активні дії;
шляхом естетичного виховання можна провести суспільну перебудову, тобто
змінити життя;
розмежування двох етапів у розвитку мистецтва:
1) наївний (давнє, античне, а також мистецтво доби Відродження), 2) сентиментальний (нове мистецтво сучасного йому часу).
ідеал наївного мистецтва полягав у єдності, гармонії між дійсністю та ідеалом;
поети сентиментальної поезії розподілялися на дві категорії: ідеалістів та матеріалістів.