27. Архітектура і образотворче мистецтво доби Ренесансу.

Епоха Ренесансу помітно вплинула на архітектуру й образотворче мистецтво, які розвивалися у контексті європейських архітектурних традицій і зазнали впливу ідей християнства. Архітектурні пам'ятки України цієї доби можна поділити на три групи: оборонні споруди, споруди-замки; церковне будівництво.

Особливістю пам'яток архітектури й образотворчого мистецтва є те, що в них формувався український стиль. Він характерний для архітектурних споруд Західної України, де ренесансний стиль поєднувався з українським народним стилем, який був перенесений з дерев'яного у кам'яне будівництво. Цей стиль яскраво виявився у будівництві храмів і замків.

Церковне будівництво України вирізнялося архітектурними забудовами — "зрубними храмами" — трибанні та п'ятибанні церкви. Вони на землях України майже не збереглися. Виняток становлять церква Св.Духа та церква Св.Миколая.

Кам'яна архітектура відображала ренесансні віяння, а від середини 17 ст. — риси бароко. У цей період в Україні існували дві архітектурно-будівельні школи: галицька та волинська.

У першій половині 17 ст. з з бастіонами будувалися у формі квадрата або у формі п'ятикутника.

У храмовому будівництві з'явилися нові тенденції — споруди урочистого стилю. Наприклад, у м.Холмі були збудовані вежоподібні церкви Івана Предтечі, Кузьми та Дем'яна, які за оригінальністю не поступаються давнім шедеврам мистецтва. До кам'яних споруд цього періоду необхідно віднести церкву св.Онуфрія у Львові та церкву св.Ів.Предтечі у Кам'янець-Подільському.

У Львові найбільший розквіт Ренесансу припадає на 70 —90-ті роки 16 ст. До найстаріших забудівель "золотого віку" львівського архітектурного Ренесансу належать будинки на площі Ринок — "Чорна кам'яниця"; будинок Флорентійського різьбяра Бандінеллі, який 1627 р. заснував у м.Львові першу пошту.

Найвизначнішим досягненням українського Ренесансу у Львові є церковні споруди. Це, наприклад, тридільна і трикупольна церква Св.Успення Богородиці. Успенська церква — архітектурний ансамбль, що складається із трьох частин: вежа Корнякта, каплиця Трьох Святих (перлина народної архітектури 16 ст.) і власне самої церкви.

Ознаки ренесансного стилю характерні також для християнських церков Києва, Чернігова, Переяслава та Канева.

Гуманістичні ідеї епохи Ренесансу мали вплив і на розвиток образотворчого мистецтва. В образотворчому мистецтві поступово утверджувався реалістичний напрям, особливістю якого є віра в людину, життя. Релігійні образи на полотнах художників поступово втрачали нерухомість і часто набували рис простих людей.

До полотен київської малярської школи необхідно віднести ікони "Микола з житієм", "Ігоревська Богоматір" і "Максимівська Богоматір». Одними із найвизначніших пам'яток живопису початку 14 ст. є ікони "Володимирської Богоматері", "Юрій Змієборець".

Значного розвитку досягло українське малярство на західноукраїнських землях у 15— 16 ст. Імена кращих живописців того часу Федора Сеньковича, Лаврентія Пилиповича, Миколи Петрахновича, Севастьяна Корунки та ін. До провідних художників, творчість котрих припадає на зародження нового стилю в образотворчому мистецтві — стилю бароко, належать Микола Петрахнович, Іов Кондзелевич.