3. Поняття і суть національної культури.

Сучасне людство налічує тисячі народів, майже 200 держав, більше 5 млрд. землян. Серед всієї маси людей немає двох однакових. Кожен має свої особливості. Крім індивідуальних відмінностей є і групові: сімейні, статеві, вікові, професійні, національні і т.д. Будь-яка нація, соціальна група приймає з системи загальнокультурних людських цінностей тільки те, що відповідає духовному настрою їхнього рівня розвитку, рівню розвитку можливостей. Регіональні та національні культури стають взаємопов'язаними. Вони впливають один на одного, посилюється взаємозв'язок різних країн і народів.

Поняття НАЦІЯ зазвичай розглядається, як історична спільність людей, що складається в процесі формування спільності їхньої території, економічних зв'язків, літературної мови, етнічних особливостей культури і характеру. Ряд сучасних вчених пов'язують націю з певним народом, включає в число її сутнісних принципів спільність самосвідомості і соціальної структури; інші розглядають націю як спільність приналежності до певної держави.

Говорячи про національну культуру застосовують термін «цивілізація». Цей термін часто вживається як синонім культури або як рівень, ступінь суспільного розвитку, матеріальної і духовної культури.

Основні компоненти національних культур:

1. Історичне минуле. Можна вважати, що цивілізація включає в себе історичний розвиток і культурні досягнення конкретного народу.

2.Визначення рівень розвитку суспільства, виражений в типах і формах організації життя і діяльності людей, в їх взаємовідносинах, а також в створюваних ними матеріальних і духовних цінностях.

3.Специфічні сфери діяльності або життя.

4.Предметні результати діяльності людей (машини, споруди, результати пізнання, твори мистецтва, норми моралі і права і т. д.)

5.Людські сили і здібності, реалізовані в діяльності (знання, вміння, навички, рівень інтелекту, морального та естетичного розвитку, світогляд, способи і форми спілкування людей).

6. НАЦІОНАЛЬНА МОВА

7.соціальні норми, правила мислення та поведінки.

ТРАДИЦІЯ - елементи соціальної і культурної спадщини, що передаються від покоління до покоління і зберігаються в певних суспільствах і соціальних групах протягом тривалого часу.

ЗВИЧАЙ - стереотипний спосіб поведінки, який відтворюється в певному суспільстві чи соціальній групі і є звичною для їх членів.

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, які складалися протягом багатьох століть. Звичаї це неписані закони, якими керуються у щоденних справах. Звичаї і мова - це найменші елементи, які об'єднують окремих людей в один народ, в одну націю.

РЕЛІГІЯ - світогляд і світовідчуття, а також відповідна поведінка і специфічні дії (культ), заснована на вірі в бога чи богів.

Невід'ємною частиною соціальної і духовного життя людини є її ставлення до релігії.

РИТУАЛ - вид обряду, що історично склалася форма складного символічного поведінки, впорядкована система дій (в т. ч. мовних); висловлює певні соціальні та культурні взаємини, цінності.