- •1.Розуміння поняття культури як суспільного та духовного феномену: еволюція поглядів та сучасні інтерпретації поняття.
- •2. Структура та функції культури.
- •3. Поняття і суть національної культури.
- •4. Джерела вивчення української культури.
- •5. Природні і політичні фактори в становленні і розвитку культури українців.
- •6. Особливості світогляду та характерології українського народу як підґрунтя української культури.
- •7. Національне бачення світу в знаково-символічній системі української культури.
- •8. Роль трипільської культури у формуванні традиційних господарсько-культурних типів на території сучасної України.
- •9. Слов‘янська міфологія.
- •10. Українська пісенна традиція. Музика і спів як чинники українського буття.
- •11. Витоки української культури.
- •12. Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт).
- •13. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кімерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор‘я).
- •14. Характерні риси культури ранньослов‘янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури.
- •15. Специфіка та характерні риси дохристиянської культури Київської Русі.
- •16. Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.
- •17. Матеріальна та духовна культура Київської Русі (книжна культура, архітектура та образотворче мистецтво).
- •18. Визначні культурно-освітні діячі Київської Русі.
- •19. Особливості та характеристика культури Галицько-Волинської Русі.
- •20. Українські культурні несення в литовське, польське і московське середовище.
- •21. Культурна спадщина Київської Русі та сучасні дискусії про її спадкоємців.
- •22. Братства як культурні та освітні осередки.
- •23. Українське козацтво як культурний феномен.
- •24. Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу
- •25. Феномен українського Ренесансу: умови формування, специфіка, періодизація
- •26. Розвиток освіти та наукових знань в Україні: книгодрукування та культурно-просвітницька діяльність братських шкіл.
- •27. Архітектура і образотворче мистецтво доби Ренесансу.
- •28. Музична культура і театральне мистецтво епохи Ренесансу.
- •29. Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури 15 ст.
- •30. Самобутні риси культури Козацької держави.
- •31. Феномен козацького бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •32. Діяльність Києво-Могилянської академії.
- •33. Особливості літературної діяльності в українській культурі: козацькі літописи, полемічна література тощо.
- •34. Розвиток освіти та наукових знань в Україні іі пол. 17 – поч. 18 ст.
- •35. Особливості літературної діяльності в українській культурі: козацькі літописи, полемічна література тощо.
- •36. Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.
- •37. Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці 18 – початку 20 ст.
- •38. Духовне життя в Україні в період Гетьманщини.
- •39. Історичні твори 17-18 століть.
- •40. Провідні школи живопису у 18 столітті.
- •41. Характерні риси дворянського періоду національно-культурного відродження в Україні.
- •42. Особливості народницького періоду національно-культурного відродження.
- •43. Модерністичний період національно-культурного відродження в Україні та його характеристики.
- •44. Національно-культурні осередки і товариства 19 – початку 20 ст. Та специфіка їхньої діяльності.
- •45. Досягнення суспільних і природничих наук у хіх столітті.
- •46. Український національний характер у прозі та драматургії.
- •47. Театральні корифеї хіх століття
- •48. Музичне та образотворче мистецтво на початку хх століття
- •49. Віровизнавчий чинник українського буття та його вплив на формування українського культурно-національного простору.
- •50. Головні тенденції та періодизація розвитку української культури хх ст.
- •51. Розвиток культури в добу Української революції (1917–1923 рр.).
- •52. «Розстріляне Відродження» 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •53. Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму.
- •54. Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності.
- •55. Творчість діячів української культури в еміграції.
- •56. Період «перебудови» в Україні як передумова національного відродження української культури.
- •57. Постмодерністичні тенденції в сучасній українській культурі.
- •58. Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
- •59. Досягнення суспільних і природничих наук у хх столітті.
- •60. Культура, освіта й наука як складові стратегії сучасного державотворення.
- •61. Світове українство різних історичних періодів.
- •62. Молодіжна та професійна субкультури.
- •63. Культура українського народу в контексті світової культури.
- •64. Перспективи розвитку української культури у ххі ст.
3. Поняття і суть національної культури.
Сучасне людство налічує тисячі народів, майже 200 держав, більше 5 млрд. землян. Серед всієї маси людей немає двох однакових. Кожен має свої особливості. Крім індивідуальних відмінностей є і групові: сімейні, статеві, вікові, професійні, національні і т.д. Будь-яка нація, соціальна група приймає з системи загальнокультурних людських цінностей тільки те, що відповідає духовному настрою їхнього рівня розвитку, рівню розвитку можливостей. Регіональні та національні культури стають взаємопов'язаними. Вони впливають один на одного, посилюється взаємозв'язок різних країн і народів.
Поняття НАЦІЯ зазвичай розглядається, як історична спільність людей, що складається в процесі формування спільності їхньої території, економічних зв'язків, літературної мови, етнічних особливостей культури і характеру. Ряд сучасних вчених пов'язують націю з певним народом, включає в число її сутнісних принципів спільність самосвідомості і соціальної структури; інші розглядають націю як спільність приналежності до певної держави.
Говорячи про національну культуру застосовують термін «цивілізація». Цей термін часто вживається як синонім культури або як рівень, ступінь суспільного розвитку, матеріальної і духовної культури.
Основні компоненти національних культур:
1. Історичне минуле. Можна вважати, що цивілізація включає в себе історичний розвиток і культурні досягнення конкретного народу.
2.Визначення рівень розвитку суспільства, виражений в типах і формах організації життя і діяльності людей, в їх взаємовідносинах, а також в створюваних ними матеріальних і духовних цінностях.
3.Специфічні сфери діяльності або життя.
4.Предметні результати діяльності людей (машини, споруди, результати пізнання, твори мистецтва, норми моралі і права і т. д.)
5.Людські сили і здібності, реалізовані в діяльності (знання, вміння, навички, рівень інтелекту, морального та естетичного розвитку, світогляд, способи і форми спілкування людей).
6. НАЦІОНАЛЬНА МОВА
7.соціальні норми, правила мислення та поведінки.
ТРАДИЦІЯ - елементи соціальної і культурної спадщини, що передаються від покоління до покоління і зберігаються в певних суспільствах і соціальних групах протягом тривалого часу.
ЗВИЧАЙ - стереотипний спосіб поведінки, який відтворюється в певному суспільстві чи соціальній групі і є звичною для їх членів.
Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, які складалися протягом багатьох століть. Звичаї це неписані закони, якими керуються у щоденних справах. Звичаї і мова - це найменші елементи, які об'єднують окремих людей в один народ, в одну націю.
РЕЛІГІЯ - світогляд і світовідчуття, а також відповідна поведінка і специфічні дії (культ), заснована на вірі в бога чи богів.
Невід'ємною частиною соціальної і духовного життя людини є її ставлення до релігії.
РИТУАЛ - вид обряду, що історично склалася форма складного символічного поведінки, впорядкована система дій (в т. ч. мовних); висловлює певні соціальні та культурні взаємини, цінності.