- •2. Місце курсу в загальноосвітньому процесі
- •3. Вимоги до рівня засвоєння змісту курсу
- •6. Завдання для самостійної роботи:
- •7. Завдання для індивідуальної роботи
- •8. Завдання для проведення практичних і семінарських занять:
- •1. Національна економіка: загальне і особливе
- •2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
- •Характеристика економічного потенціалу
- •Інституціональні чинники розвитку національної економіки
- •6. Функціонування інфраструктури національної економіки.
- •Державність та державне управління економікою
- •8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок.
- •9. Структурна перебудова національної економіки.
- •10. Програмування і прогнозування національної економіки.
- •Інституціональні форми інтеграції у світове господарство.
- •1. Національна економіка: загальне і особливе
- •Національна економіка як соціально-економічна система країни
- •Національна економіка: мета і результати
- •1.3. Особливості національної економіки
- •1.4. Національна економіка як об'єкт державного регулювання.
- •1.5. Механізм ринкового регулювання розвитку національної економіки
- •2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •2.1.Теоретичні погляди на характер, засоби, типи розвитку національної економіки
- •2.2. Фундаментальні положення державного регулювання національної економіки
- •2.3. Схеми суспільного відтворення
- •1.4. Основні типи економічних систем та механізми їх регулювання
- •Переваги:
- •Недоліки
- •Переваги
- •Недоліки
- •Характерні риси змішаної системи управління
- •Моделі державного регулювання економіки
- •3. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки.
- •3.1. Теорія суспільного добробуту.
- •Елементи якісної неоднорідності національних ринків.
- •3.3. Взаємозв'язки приросту добробуту споживачів і рівня якості благ
- •Взаємозв'язки приросту вигоди виробників і рівня якості благ.
- •Економічні функції держави в забезпеченні суспільного добробуту.
- •3.6. Кругообіг благ і ресурсів, доходів і видатків в національній економіці.
- •3.7. Національні економічні інтереси
- •3.8. Соціально-економічні індикатори рівня життя населення
- •Тема 4. Характеристика економічного потенціалу.
- •4.1.Система потенціалів національної економіки та її види.
- •4.2. Національне багатство країни.
- •5. Інституціональні чинники розвитку національної економіки.
- •5.1. Об'єкти й суб'єкти національного господарювання
- •5.2. Державний сектор економіки
- •Реальний сектор економіки
- •5.4. Домашнє господарство в національній економіці
- •5.5. Функції держави і форми державного впливу на національну економіку
- •Сутність і об’єктивна необхідність державного регулювання національної економіки
- •Загальна класифікація методів державного впливу на економіку
- •5.7. Методи державного управління національною економікою.
- •5.8. Організація державного регулювання національної економіки
- •6.2. Бюджет і міжбюджетні відносини.
- •1. Умови формування державного бюджету.
- •6.3.Податки і податкова система.
- •6.4.Фінансові ринки і фонди в національній економіці.
- •6.5.Національний інвестиційний ринок.
- •Тема 7. Державність та державне управління економікою.
- •7.1.Включення держави в економічний процес.
- •7.2. Розробки концепції і основних напрямків розвитку країни
- •7.3. Прямі і непрямі (побічні) методи державного регулювання економіки.
- •Види регулювання цін
- •7.4.Індикативне планування національної економіки.
- •7.5.Кон’юнктура національної ринкової економіки.
- •Нормативні значення коефіцієнта господарської
- •Залежність попиту на автомобілі від рівня доходів Попит
- •7.6.Основні характеристики і якості економічних циклів.
- •8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок
- •8.1. Демократичний устрій як основа трансформації національної економіки
- •8.2. Особливості становлення ринкових відносин і економічного порядку в Україні.
- •8.3. Сучасна ринкова економічна система України
- •Тема 9. Структурна перебудова національної економіки
- •9.1.Склад і структура національної економіки.
- •9.2. Структурні зрушення національної економіки
- •9.4 Методика розрахунку очікуваних темпів зростання внп і чнп
- •9.5. Збалансованість національної економіки.
- •9.5. Інвестиційна складова розвитку національної економіки
- •Тема 10. Програмування та прогнозування національної економіки.
- •Прогнозування планування в системі управління національною економікою.
- •Методологія прогнозування і макроекономічного планування.
- •Методи прогнозування і макроекономічного планування.
- •Соціально-економічні та науково-технічні програми розвитку національної економіки.
- •Прогнозування і державне регулювання обсягу і структури промислового виробництва.
- •Прогнозування і планування соціального розвитку і життєвого рівня населення.
- •Прогнозування і планування трудових ресурсів і зайнятості населення
- •Прогнозування і планування нтп і інноваційного діяльності.
- •Прогнозування і планування інвестицій.
- •Тема 11. Політика економічного зростання в національній економіці
- •11.1.Економічне зростання і розвиток як категорії національної економіки
- •11.2.Національна економіка і відтворення. Основні моделі розвитку національної економіки
- •11.3.Ефективність національної економіки.
- •Тема 12. Інституціональні форми інтеграції у світове господарство.
- •Національна економіка як об’єкт світової економічної системи.
- •12.2. Особливості міжнародних економічних зв’язків України
- •12.3. Зовнішньоекономічна та зовнішньоторговельна політика держави
- •12.4. Регулювання міжнародних інвестиційних процесів.
- •12.5. Баланс зовнішньоекономічних зв’язків держави.
2.2. Фундаментальні положення державного регулювання національної економіки
До базисних положень економічної теорії, на яких будується система державного регулювання національної економіки на сьогодні відносяться:
-теза про трудову основу багатства нації, висловлена й обґрунтований А.Смітом,
положення про фактори-учасників процесу формування споживчих вартостей (благ): праця, капітал і земля, висловлена Д.Рікардо й розвинене Ж.-Б.Сеєм,
теза про необхідність виділення й зміст відтворювального процесу, висловлена спочатку Ф. Кене, розвитий далі Дж. Ст. Мілем і К.Марксом.
положення про необхідність поділу понять і можливості самостійного аналізу процесу виробництва благ і виробництва вартості, висловлене спочатку Д. Рікардо й розвинене К.Марксом.
До основних положень економічної теорії ставляться:
теорія продуктивних сил Ф.Аркуша, ідея якої полягає в тому, що ріст суспільного багатства досягається не розрізнена дія окремих факторів, а через погоджену діяльність людей,
співвідношення попиту та пропозиції як основа формування ринкової ціни, ринкова рівновага як рівність цін попиту та пропозиції висловлене й обґрунтоване А.Маршаллом,
попит як визначальний момент у розвитку сучасній ринковій економіці - теза висловлений і всебічно розвитий Кейнсом,
теза про необхідність аналізу економічних циклів, причин їхнього виникнення, наслідків і засобів їхнього подолання, висловлена вперше К.Марксом, розвинене далі Н.Д.Кондрат’євым (довгі хвилі), У.Мітчелом
положення про загальну економічну рівновагу, висловлена А.Маршаллом і розвинене Л.Вальрасом, В.Парето,
нова теорія регулювання виробництва й зайнятості, обґрунтування необхідності коректування ринкового механізму за допомогою державного макрорегулювання, розвинене Кейнсом.
спільний розгляд проблеми рівноваги на ринку товарів і ринку грошей, висловлене й обґрунтоване Дж.Хіксом
До надбудовних положень економічної теорії, що діє на сьогоднішній момент у ринковій економіці, ставляться:
обґрунтування необхідності активної економічної політики держави, як необхідного моменту успішного розвитку економіки, висловлене Ф.Аркушем, підтримане К.Родбертусом, розвинене В.И.Леніним, і в обновленій формі подане Дж.Кейнсом,
необхідність використання теорії факторів виробництва при обґрунтуванні динаміки економіки на перспективу, висловлене вперше Ж.-Б.Сеєм, розвинене надалі Ч.Коббом і П.Дугласом, Я.Тінбергеном, Р.Солоу, А.И.Анчішкіним.
теза про необхідність включення науково-технічного прогресу як визначальної змінної економічного росту (Я.Тінбергена, Р.Солоу, А.И.Анчишкін).
рівняння обміну, що зв'язує обсяг грошей і товарів в економіці, обгрунтоване И.Фішером і розвинене М.Фрідменом.
положення про те, що ціни товарів визначаються кількістю коштів, висловлена М.Фрідменом і розвинене його послідовниками,
причина знецінення грошей (інфляції) в - надлишок грошової маси, управляючи останньої можна управляти інфляцією й економічною динамікою, теза висловлена М.Фрідменом і яка отримала широке поширення.
теза про те, що розвиток економіки ґрунтується на впровадженні новинок, інновацій («робити -тобто комбінувати речі й сили»), висловлений Й.Шумпетером і розвинутий Р.Солоу,
активна роль агентів відтворення в їхній реакції на дії держави по порушенню економічної рівноваги, висловлене прихильником теорії раціональних очікувань Р.Лукасом.
необхідність аналізу ситуації «недосконалої конкуренції», обґрунтована в роботах Э.Чемберлина й Дж.Робинсон,
Сьогодні можна вести мову про три принципово різні підходи до питання про роль держави в управлінні економікою:
Один з них представлений концепцією невтручання держави в економічні процеси. Своїми коріннями він сягає в теорію класиків політичної економії.
Другий підхід можна назвати «обмеженої інтервенції держави в економіку». Він припускає проведення макроекономічної політики, політики дирижизма, заснованої на монетаристських та інших сучасних теоріях.
Третій підхід припускає активну роль держави в проведенні економічної політики різними засобами, починаючи від керування обмеженими виробничими ресурсами, проведення структурно-галузеві й структурно-територіальної політики різними методами. Він пов'язаний із плануванням національної економіки відповідно до ідей К. Маркса, В. И. Леніна і їхніх послідовників в особі Г. М. Кржижановського, С. Г. Струмиліна й ін.
Найважливішою методологічною основою державного регулювання виступає теорія господарського кругообігу й відтворення суспільного продукту. Істотний внесок у її розвиток вніс К.Маркс, що розвиваючи ідеї Ф.Кене про економічні цикли, спробував обґрунтувати взаємозв'язок виробництва, розподілу й кінцевого споживання суспільного продукту. Основні положення цієї теорії, безпосередньо пов'язані з державним регулюванням економіки, можуть бути сформульовані в такий спосіб:
Процес відтворення є єдність відтворення матеріальних умов існування суспільства - продуктивних сил і відтворення суспільних відносин, тому державне регулювання розглядає рішення господарських завдань не ізольовано, а у зв'язку з відносинами власності й інших соціальних проблем.
Процес відтворення проходить ряд стадій: виробництво - розподіл - обмін - споживання, тому державне регулювання економіки виходить із діалектичної їхньої єдності. У ринковій економіці в сфері обігу пріоритетного значення набуває сфера обміну.
Процес відтворення здійснюється одночасно як у натурально-речовинної, так і вартісній формі. Із цього випливає принципова необхідність здійснення оцінки національного господарства як у його фізичному аспекті, так і вартісному при їхній органічній єдності. Забезпечення єдності матеріально-речовинного й вартісного складу суспільного продукту є необхідна умова його реалізації.
Все суспільне виробництво ділиться на два підрозділи I й II, що визначає натурально-речовинну структуру суспільного продукту.
Національний доход - єдине джерело нагромадження й споживання, а нагромадження - єдине джерело розширеного відтворення.
Надалі теорія господарського кругообігу модифікувалася у відповідності зі сформованими історичними обставинами. Д.Кейнс довів можливість досягнення рівноваги в економіці при недостатній зайнятості, а для повернення до повної зайнятості необхідно державне втручання головним чином за допомогою грошової й фіскальної політики.