- •2. Місце курсу в загальноосвітньому процесі
- •3. Вимоги до рівня засвоєння змісту курсу
- •6. Завдання для самостійної роботи:
- •7. Завдання для індивідуальної роботи
- •8. Завдання для проведення практичних і семінарських занять:
- •1. Національна економіка: загальне і особливе
- •2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
- •Характеристика економічного потенціалу
- •Інституціональні чинники розвитку національної економіки
- •6. Функціонування інфраструктури національної економіки.
- •Державність та державне управління економікою
- •8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок.
- •9. Структурна перебудова національної економіки.
- •10. Програмування і прогнозування національної економіки.
- •Інституціональні форми інтеграції у світове господарство.
- •1. Національна економіка: загальне і особливе
- •Національна економіка як соціально-економічна система країни
- •Національна економіка: мета і результати
- •1.3. Особливості національної економіки
- •1.4. Національна економіка як об'єкт державного регулювання.
- •1.5. Механізм ринкового регулювання розвитку національної економіки
- •2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •2.1.Теоретичні погляди на характер, засоби, типи розвитку національної економіки
- •2.2. Фундаментальні положення державного регулювання національної економіки
- •2.3. Схеми суспільного відтворення
- •1.4. Основні типи економічних систем та механізми їх регулювання
- •Переваги:
- •Недоліки
- •Переваги
- •Недоліки
- •Характерні риси змішаної системи управління
- •Моделі державного регулювання економіки
- •3. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки.
- •3.1. Теорія суспільного добробуту.
- •Елементи якісної неоднорідності національних ринків.
- •3.3. Взаємозв'язки приросту добробуту споживачів і рівня якості благ
- •Взаємозв'язки приросту вигоди виробників і рівня якості благ.
- •Економічні функції держави в забезпеченні суспільного добробуту.
- •3.6. Кругообіг благ і ресурсів, доходів і видатків в національній економіці.
- •3.7. Національні економічні інтереси
- •3.8. Соціально-економічні індикатори рівня життя населення
- •Тема 4. Характеристика економічного потенціалу.
- •4.1.Система потенціалів національної економіки та її види.
- •4.2. Національне багатство країни.
- •5. Інституціональні чинники розвитку національної економіки.
- •5.1. Об'єкти й суб'єкти національного господарювання
- •5.2. Державний сектор економіки
- •Реальний сектор економіки
- •5.4. Домашнє господарство в національній економіці
- •5.5. Функції держави і форми державного впливу на національну економіку
- •Сутність і об’єктивна необхідність державного регулювання національної економіки
- •Загальна класифікація методів державного впливу на економіку
- •5.7. Методи державного управління національною економікою.
- •5.8. Організація державного регулювання національної економіки
- •6.2. Бюджет і міжбюджетні відносини.
- •1. Умови формування державного бюджету.
- •6.3.Податки і податкова система.
- •6.4.Фінансові ринки і фонди в національній економіці.
- •6.5.Національний інвестиційний ринок.
- •Тема 7. Державність та державне управління економікою.
- •7.1.Включення держави в економічний процес.
- •7.2. Розробки концепції і основних напрямків розвитку країни
- •7.3. Прямі і непрямі (побічні) методи державного регулювання економіки.
- •Види регулювання цін
- •7.4.Індикативне планування національної економіки.
- •7.5.Кон’юнктура національної ринкової економіки.
- •Нормативні значення коефіцієнта господарської
- •Залежність попиту на автомобілі від рівня доходів Попит
- •7.6.Основні характеристики і якості економічних циклів.
- •8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок
- •8.1. Демократичний устрій як основа трансформації національної економіки
- •8.2. Особливості становлення ринкових відносин і економічного порядку в Україні.
- •8.3. Сучасна ринкова економічна система України
- •Тема 9. Структурна перебудова національної економіки
- •9.1.Склад і структура національної економіки.
- •9.2. Структурні зрушення національної економіки
- •9.4 Методика розрахунку очікуваних темпів зростання внп і чнп
- •9.5. Збалансованість національної економіки.
- •9.5. Інвестиційна складова розвитку національної економіки
- •Тема 10. Програмування та прогнозування національної економіки.
- •Прогнозування планування в системі управління національною економікою.
- •Методологія прогнозування і макроекономічного планування.
- •Методи прогнозування і макроекономічного планування.
- •Соціально-економічні та науково-технічні програми розвитку національної економіки.
- •Прогнозування і державне регулювання обсягу і структури промислового виробництва.
- •Прогнозування і планування соціального розвитку і життєвого рівня населення.
- •Прогнозування і планування трудових ресурсів і зайнятості населення
- •Прогнозування і планування нтп і інноваційного діяльності.
- •Прогнозування і планування інвестицій.
- •Тема 11. Політика економічного зростання в національній економіці
- •11.1.Економічне зростання і розвиток як категорії національної економіки
- •11.2.Національна економіка і відтворення. Основні моделі розвитку національної економіки
- •11.3.Ефективність національної економіки.
- •Тема 12. Інституціональні форми інтеграції у світове господарство.
- •Національна економіка як об’єкт світової економічної системи.
- •12.2. Особливості міжнародних економічних зв’язків України
- •12.3. Зовнішньоекономічна та зовнішньоторговельна політика держави
- •12.4. Регулювання міжнародних інвестиційних процесів.
- •12.5. Баланс зовнішньоекономічних зв’язків держави.
12.4. Регулювання міжнародних інвестиційних процесів.
Однією з форм ЗЕД є іноземне інвестування, яке набуває великого значення для економічного розвитку, сприяє заходам макроекономічної політики стабілізації.
Кожна країна володіє певними інвестиційними ресурсами, які використовуються для внутрішнього і зарубіжного інвестування. Переміщення інвестиційних ресурсів характеризується поняттями «втеча капіталу» та «чистий приплив капіталу». Втеча капіталу – це переказ капіталу в країни з більш сприятливим інвестиційним кліматом (для уникнення високого оподаткування, негативних наслідків інфляції, отримання високих доходів та т.і.). Основна мета вкладення капіталу в економіку країни – отримання високих прибутків та інших вигод. Чистий приплив капіталу – це різниця між обсягом надходжень грошових коштів з-за кордону (позики, продаж активів) та обсягом вивезення капіталу.
У процесі іноземного інвестування вирізняють країни-донори, які є основними постачальниками капіталів у інші країни, і країни реципієнти, до яких спрямовуються іноземні інвестиції. Залученні іноземних інвестицій, як правило регулюється державою з метою підтримки національних інтересів та приоритетних галузей економіки.
Вирізняють іноземні інвестиції у формі:
підприємницького капіталу, тобто інвестування підприємств у країнах-реципієнтах,
у формі позичкового капіталу – кредитів на рахунках банків.
Підприємницькі інвестиції, у свою чергу, поділяються на прямі і портфельні інвестиції. Прямі інвестиції – внески іноземного капіталу у підприємства іншої держави, що забезпечує інвесторам контроль над цими підприємствами або участь в управлінні. Якщо інвестиції спрямовані на придбання акцій іноземних підприємств, цінних паперів інших держав, то вони називаються портфельними.
Іноземні інвестиції сприяють підвищенню ефективності економіки країни-реципієнта, надаючи можливість впроваджувати у виробництво сучасні високі технології. Приплив іноземних інвестицій суттєво залежить від інвестиційного клімату в країні, основними чинниками якого є:
політична стабільність,
стабільність законодавства, яке регулює діяльність підприємств з іноземними інвестиціями,
економічна стабільність, яка визначається сприятливою системою оподаткування, правом приватної власності, процесами приватизації, державними гарантіями, лібералізацією зовнішньої торгівлі, розвинутим фондовим ринком та системою страхування, наявністю розвинутої національної банківської системи.
Крім зазначених чинників привабливість для іноземних інвесторів створюють: наявність значного внутрішнього ринку висококваліфікованої та дешевої робочої сили, науково-технічного та ресурсного потенціалів, вигідне геополітичне положення країни.
Для стимулювання іноземного інвестування в країні встановлюються пільги та гарантії майнових прав та інтересів інвесторів. Пільгами служать: звільнення від обкладання митом майна, що ввозиться в країну як внесок до статутного фонду, скасування процедури ліцензування та квотування за умови сертифікації продукції власного виробництва, встановлення пільгового інвестиційного режиму.
Однак іноземні інвестиції можуть бути обмежені або зовсім заборонені в такі галузі, як оборонна і видобувна промисловість, транспорт, зв'язок, страхові послуги. Перелік таких галузей встановлюється державними органами і може бути розширений виходячи з національних інтересів.
Однією з форм міжнародного руху капіталів є міжнародний кредит. Гарантом іноземних кардитів виступає уряд. Погашення кредитів здійснюється на умовах валютної самоокупності або за рахунок коштів державного бюджету.