- •Розділ і.
- •§1. Метод координат.
- •1.1. Декартова система координат. Координати точки.
- •1.2. Відстань між двома точками. Рівняння кола та сфери.
- •1.3. Ділення відрізка у даному відношенні.
- •1.4. Пряма лінія на площині.
- •1.5. Площина в просторі.
- •1.6. Пряма лінія в просторі.
- •1.7. „За числами бачити фігури”.
- •§2. Перетин прямих ліній і площин.
- •2.1. Знаходження точки перетину двох прямих ліній на площині.
- •2.2. Знаходження точки перетину трьох площин у просторі.
- •Нехай маємо три площини
- •2.3. Перетин двох прямих на площині; одна з прямих задана канонічним рівнянням.
- •2.4. Знаходження точки перетину прямої і площини.
- •§3. Вступ до векторної алгебри.
- •3.1. Поняття вільного вектора.
- •3.2. Арифметичні операції над векторами.
- •3.3. Координатне подання арифметичних операцій над векторами.
- •3.4. Поняття одиничного декартового базису. Розкладення векторів за базисом.
- •3.5. Скалярний добуток векторів, його обчислення і застосування.
- •3.6. Точки та їх радіус-вектори.
- •§4. Розв’язання задач лінійного програмування малої
- •4.1. Математична модель задачі лінійного програмування.
- •4.2. Розв’язання злп.
- •§5. Векторний добуток векторів, його обчислення та застосування.
- •5.1. Поняття векторного добутку.
- •5.2. Властивості векторного добутку.
- •5.3. Координатне подання векторного добутку.
- •5.4. Координатне подання векторного добутку в детермінантній формі.
- •5.5. Контрольна перевірка правильності обчислення векторного добутку.
- •5.6. Застосування векторного добутку.
- •§6. Змішаний добуток векторів, його обчислення та застосування.
- •6.1. Поняття змішаного добутку.
- •6.2. Властивості змішаного добутку.
- •6.3. Координатне подання змішаного добутку.
- •6.4. Застосування змішаного добутку.
- •§7. Метричні характеристики і взаємне розташування геометричних об’єктів.
- •7.1. Точки і прямі лінії на площині.
- •7.2. Точки і площини в просторі.
- •7.3. Точки і прямі в просторі.
- •7.4. Пряма і площина в просторі.
- •7.5. Площі.
- •7.7. Дві прямі в просторі.
1.2. Відстань між двома точками. Рівняння кола та сфери.
Формула відстані між двома точками, заданими своїми координатами, безпосередньо випливає з теореми Піфагора: квадрат довжини гіпотенузи прямокутного трикутника дорівнює сумі квадратів довжин його катетів:
Нехай маємо дві точки на координатній площині:
Сполучивши точки і та провівши горизонтальну пряму через точку і вертикальну пряму через точку , отримаємо прямокутний трикутник . Довжина гіпотенузи цього трикутника — це відстань між точками і . Довжина катета дорівнює ; довжина катета дорівнює . Позначимо через відстань між точками і . З теореми Піфагора маємо:
,
звідки випливає формула
Ця формула дозволяє “перекласти” на аналітичну мову означення кола і сфери. Коло — це геометричне місце точок площини, що розташовані на деякій фіксованій відстані (яка називається радіусом), від деякої фіксованої точки (яка називається центром). Нехай заданий радіус дорівнює , центром кола є точка , а “біжучою” точкою кола є .
Тоді, з використанням формули відстані між двома точками, означення кола перейде у рівняння:
.
Аналогічні формули мають місце для тривимірного простору. А саме, якщо та — задані просторові точки, то відстань між ними обчислюється за формулою:
.
Для виведення цієї формули замість прямокутного трикутника треба розглядати прямокутний паралелепіпед та його діагональ.
Якщо в означенні кола замінити слово площини на слово простору, — ми отримаємо означення сфери та її рівняння:
.
1.3. Ділення відрізка у даному відношенні.
Формула ділення відрізка в заданому відношенні грунтується на теоремі Фалеса: якщо дві дані прямі перетнути трьома (або більшою кількістю) паралельних прямих, то відношення довжин відрізків, що відтинаються цими паралельними прямими на одній з даних прямих, дорівнює відношенню довжин відповідних відрізків на другій з даних прямих.
Розглянемо задачу ділення заданого відрізку прямої на координатній площині на рівних частин. Це означає: за заданими координатами кінців відрізку , (розглядаємо задачу для випадку площини) знайти координати точок ділення , , …, , так що
.
Виходячи з теореми Фалеса, відрізки та , які є проекціями даного відрізку на координатні осі, також поділені на рівних частин. Отже,
,
.
Звідси,
, ;
, .
Остаточно маємо координати точок ділення:
,
,
………………………
,
………………………
.
Тепер розглянемо задачу ділення заданого відрізку прямої на координатній площині у заданому відношенні . Це означає: за заданими координатами кінців відрізку , знайти координати точки ділення цього відрізку так, щоби відношення довжин відрізків та дорівнювало :
Треба знайти координати точки , виходячи з того, що відношення довжин відрізків та має дорівнювати :
.
Повторюючи міркування з попередньої задачі, маємо:
.
Аналогічно отримуємо
.
Зокрема, якщо треба поділити відрізок навпіл, то точка ділення буде мати такі координати:
,
.
Аналогічні формули мають місце для випадку простору.