- •Теорія права і держави як юридична наука і нормативно-навчальна дисципліна та генезис її об'єктів пізнання
- •§ 1. Теорія права і держави, її об'єкт, предмет, ознаки
- •§ 1. Теорія права і держави. Її об'єкт, предмет, ознаки
- •§ 2. Функції теорії права і держави
- •§ 3. Методологія теорії права і держави
- •§ 4. Загальні підходи і принципи, застосовувані в теорії права і держави
- •§ 4. Загальні підходи і принципи, іаспюсовувані в теорії права і держави
- •§ 5. Методи теорії права і держави
- •§ 6. Понятійно-категоріальний апараті концепція теорії права і держанії
- •§ 6. Понятійно-категоріальний апарат і концепція теорії права і держави
- •§ 7. Місце теорії права і держави в системі юридичних наук
- •§ 7. Місце теорії права і державне системі юридичних наук
- •§ 8. Місце теорії права і держави в системі гуманітарних знань
- •§ 8. Місце теорії права і державне системі гуманітарних тань
- •§ 8. Місце теорії права і державне системі гуманітарних знань
- •§ 1. Основні теорії походження права
- •§ 2. Основні теорії походження держави
- •§ 3. Соціальне нормативне регулювання в первісному суспільстві
- •§ 4. Публічна влада в первісному суспільстві
- •§ 5. Ознаки держави, якими вона відрізняється від публічної влади первіснообщинного ладу
- •§ 6. Відмінності норм права від норм-звичаїв первісного суспільства
- •§ 7. Загальні закономірності походження права і держави
- •§ 8. Особливості походження держави у різних народів світу
- •§ 9. Особливості походження права у різних народів світу
- •§10. Взаємозв'язок права і держави
- •Особа, суспільство, право, держава
- •§ 1. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •§ 2. Правовий статус особи, його ознаки і структура
- •§ 2. Правовий статус особи, його ознаки і структура
- •§ 3. Види правових статусів особи
- •§ 4. Теорія поколінь прав людини
- •§ 5. Співвідношення прав людини і прав громадянина
- •§ 6. Поняття та ознаки основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 7. Види основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 9. Основні обов'язки людини і громадянина
- •§ 10. Національні гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •§ 11. Міжнародні гарантії прав людини. Європейська система захисту прав людини
- •§ 1. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства
- •§ 2. Взаємодія громадянського суспільства і держави
- •§ 3. Політична система громадянського суспільства і місце в ній держави
- •§ 4. Політичні партії в політичній системі громадянського суспільства та їх правовий статус
- •§ 1. Поняття і ознаки правосвідомості
- •§ 2. Структура правосвідомості
- •§ 3. Функції правосвідомості
- •§ 4. Види правосвідомості Види правосвідомості за суб'єктами:
- •§ 5. Правосвідомість і право, їх взаємозалежність. Роль правосвідомості у нормотворчості і правореалізації
- •§ 6. Деформації правосвідомості та шляхи їх переборення
- •§ 7. Правова культура, її ознаки, структура, види
- •§ 9. Правова культура професійних груп
- •§ 9. Правова культура професійних груп
- •§ 10. Правова соціалізація
- •§ 11. Правове виховання
- •§ 1. Поняття і ознаки держави
- •§ 2. Соціальна і державна влада. Співвідношення держави і державної влади
- •§ 3. Суверенітет держави
- •§ 4. Суверенітет народу і його співвідношення з суверенітетом держави
- •§ 5. Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави
- •§ 6. Типологія держав: формаційний і цивілізаційний підходи
- •§ 7. Сутність держави
- •§ 8. Функції держави
- •1) Функція співробітництва та інтеграції з сучасними держа-
- •I'otOtu ь. Поняття, типологія, сутність держави
- •§ 1. Форми держави, їх поняття, ознаки
- •§ 2. Монархія і республіка як основні форми державного правління
- •§ 3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •§ 3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •§ 4. Еволюція форм правління в незалежній Україні та сучасна форма її державного устрою
- •§ 5. Конфедерація, співдружність, міждержавне об'єднання
- •§ 5. Конфедерація, співдружність, міждержавне об'єднання
- •§ 6. Форми державного (політичного) режиму
- •§ 1. Механізм держави, ознаки, структура
- •§ 2. Державний апарат як центральний елемент механізму держави
- •§ 3. Державні органи як первинні елементи державного апарату
- •§ 4. Державні підприємства і установи в механізмі держави
- •§ 5. Принципи організації і діяльності державного апарату
- •§ 6. Поділ влади як принцип організації і діяльності державного апарату
- •§ 7. Система "стримувань і противаг" як умова реалізації принципу поділу влади
- •§ 9. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої, судової влади та їх функції
- •§ 10. Місцеві державні органи і органи місцевого самоврядування
- •§ 11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа
- •§11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа
- •§ 1, Поняття та ознаки демократичної держави
- •§ 2. Форми та інститути демократії в Україні
- •§ 3. Демократія і права меншості
- •§ 4. Верховенство права і правова держава, їх співвідношення
- •§ 5. Правова держава, поняття та ознаки
- •§ 6. Соціальна держава
- •§ 7. Правова політика держави
- •§ 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права в державно-організованому суспільстві
- •§ 2. Роль наступності і запозичення (акультурації) в утворенні права
- •§ 3. Джерело і форма права. Основні джерела (форми) права в державах світу і Україні
- •§ 4. Нормативно-правовий договір
- •§ 5. Правовий звичай
- •§ 4. Правовий прецедент. Прецеденти Європейського Суду з прав людини
- •§ 4. Правовий прецедент. Прецеденти Європейського Суду з прав людини
- •§ 7. Релігійно-правовий текст
- •§ 8. Правова доктрина. Коментарі до юридичних текстів
- •§ 1. Праворозуміння, його поняття і основні концепції (типи)
- •§ 2. Право природне і позитивне, загальносоціальне і юридичне, суб'єктивне і об'єктивне
- •1. Природне право і позитивне право.
- •3. Суб'єктивне і об'єктивне юридичне право.
- •Природні права Норми Суб'єктивни
- •§ 3. Поняття та ознаки права
- •§ 4. Сутність права
- •§ 5. Цінність права
- •§ 6. Функції права
- •§ 7. Принципи права
- •Види принципів національної системи права за сферою дії:
- •§ 8. Співвідношення права і закону
- •§ 9. Співвідношення права і економіки
- •§ 10. Співвідношення права і політики
- •§ 1. Поняття, ознаки, мета правового регулювання як виду соціального регулювання
- •§ 2. Співвідношення правового регулювання і правового впливу
- •§ 3. Предмет, сфера і межі правового регулювання
- •§ 4. Методи і способи правового регулювання суспільних відносин
- •§ 5. Тип правового регулювання. Режим правового регулювання
- •§ 5. Види правового регулювання суспільних відносин
- •§ 7. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •§ 7. Ефективність механізму правового регулювання суспільних відносин
- •§ 1. Соціальні норми
- •§ 2. Технічні і техніко-юридичні норми
- •§ 3. Норми моралі і норми права
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права
- •§ 5. Корпоративні норми і норми права
- •§ 6. Норма права, її ознаки
- •§ 6. Норма права, її ознаки
- •§ 7. Види норм права
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права.
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права. Особливість процедурних норм матеріального права
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права....
- •§ 9. Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права
- •§ 10. Структура норми права
- •§ 11. Способи (прийоми) викладення норм права в приписах статей нормативно-правових актів. Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта
- •§ 1. Система права, її ознаки та структура
- •§ 2. Приватне і публічне право
- •§ 3. Галузі права
- •§ 4. Загальна характеристика основних галузей права
- •§ 5. Інститути права. Підгалузі права
- •§ 6. Національне і міжнародне право як взаємопов'язані системи права
- •§ 7. Система законодавства: поняття і ознаки
- •§ 8. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •§ 9. Структура системи законодавства та її види
- •§ 10. Галузі та інститути законодавства
- •§ 1. Поняття і ознаки правової системи
- •§2. Структура правової системи
- •§ 3. Правова система і право
- •§ 4. Поняття "тип (сім 'я) " правових систем
- •§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу
- •5. Традиційний тип (сім'я) правових систем:
- •§ 6. Романо-германський тип (сім 'я) правових систем
- •§ 7. Англо-американський тип (сім 'я) правових систем
- •§ 8. Змішаний (конвергентний) тип правових систем -скандинавська і латиноамериканська групи
- •§8. Змішаний (конвергентний) типправовихсистем-скандинавська ілатипоамериканськагрупи
- •§ 9. Релігійний тип (сім'я) правових систем
- •§ 10. Традиційний тип (сім 'я) правових систем -далекосхідна та африканська групи
- •§ 1. Поняття та ознаки нормотворчості
- •§ 2. Функції нормотворчості
- •1. Функція первинного регулювання суспільних відносин -
- •§ 3. Принципи нормотворчості
- •§ 3. Принципи нормотворчості
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства
- •§ 5. Нормотворчий процес
- •II. Проектна стадія (нормопроектування):
- •IV. Посвідчувально-інформаційна стадія (промульгація):
- •§ 6. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки
- •§ 7. Нормотворча термінологія, правові дефініції, юридичні конструкції
- •7. Нормотворча термінологія, правові дефініції, юридичні конструкції
- •§ 8. Юридичні помилки в нормотворчій діяльності
- •§ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки та співвідношення з піднормативними актами
- •§ 2. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила
- •§ 3. Закон та його ознаки. Співвідношення понять "закон" і "законодавчий акт"
- •§ 4. Види законів
- •§ 5. Підзаконний нормативно-правовий акт
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у просторі і за колом осіб
- •§ 8. Систематизація нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття і ознаки правовідносин. Взаємозв'язок норм права і правовідносин
- •§ 2. Види правовідносин
- •§ 3. Підстави виникнення правовідносин. Структура правовідносин
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок як основний зміст правовідносин
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення із суб'єктивним правом і юридичним обов'язком
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення із суб'єктивним правом і юридичним обов 'язком
- •§ 6. Суб'єкти права як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 7. Правосуб'єктність фізичних осіб як суб'єктів (учасників) правовідносин
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 9. Об'єкти правовідносин
- •§ 10. Юридичний факт, його поняття, ознаки і види
- •§ 11. Фактичний (юридичний) склад, його ознаки, види
- •§ 12. Правові презумпції як спосіб установлення юридичних фактів
- •§ 13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції
- •§J. Реалізація норм права, її поняття та основні ознаки
- •§ 2. Форми реалізації норм права
- •§ 3. Застосування норм права, його ознаки
- •§ 4. Підстави, форми і функції застосування норм права Підстави застосування норм права:
- •§ 5. Основні вимоги правильного застосування норм права
- •§ 6. Основні стадії застосування норм права
- •§ 7. Акти застосування норм права, їх ознаки та види
- •§ 8. Правозастосовна техніка
- •§ 9. Прогалини в законодавстві та способи їх подолання. Аналогія закону. Аналогія права. Субсидіарне застосування норм права
- •§10. Колізії в законодавстві, способи їх переборення
- •§ 1. Поняття та об'єктивна необхідність тлумачення норм права
- •§ 2. Способи тлумачення норм права
- •§ 3. Види тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •§ 4. Офіційне і неофіційне тлумачення
- •§ 5. Акти офіційного тлумачення норм права
- •Поведінка у правовій сфері і юридична практична діяльність. Правова законність і порядок
- •§ 1. Ознаки і види поведінки у правовій сфері
- •§ 2. Правомірна поведінка, її ознаки, мотиви і види
- •§ 3. Зловживання правом
- •§ 4. Об'єктивно протиправне діяння
- •§ 4. Об 'єктивно протиправне діяння
- •§ 5. Правопорушення: ознаки і види
- •§ 6. Юридичний склад правопорушення
- •§ 7. Причини правопорушень. Правопорушність
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної відповідальності, її відмінність від інших видів державного примусу
- •§2. Принципи юридичної відповідальності
- •§ 3. Мета і функції юридичної відповідальності
- •§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
- •§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
- •§ 5. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідачьності.
- •§ 5. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності. Співвідношення суб'єкта правопорушення і суб'єкта відповідальності
- •§ 1. Поняття, ознаки і види юридичної практичної діяльності
- •§2. Структура юридичної практичної діяльності
- •Суб'єкти й учасники
- •Юридичні дії і операції
- •§ 3. Юридичний процес, його співвідношення з юридичною процедурою
- •§ 4. Форма юридичного процесу (процесуальна форма)
- •§ 5. Види юридичного процесу в Україні
- •§ 1. Правова законність як багатогранне явище: ознаки та структура
- •§ 2. Правова законність і демократія, їх взаємовплив. Роль конституційної законності у зміцненні демократії
- •§ 3. Принципи правової законності
- •§ 4. Вимоги правової законності
- •§ 5. Гарантії правової законності
- •§ 6. Правовий порядок, його поняття і ознаки
- •§ 7. Зміст і структура правового порядку
- •§ 8. Функції і принципи правового порядку
- •§ 9. Право, правова законність, демократія і правовий порядок
- •§10. Правовий порядок, громадський порядок і дисципліна
- •§ 6. Поділ влади як принцип організації
- •§ 7. Система "стримувань і противаг"
- •§ 9. Загальна характеристика органів законодавчої,
- •§ 10. Місцеві державні органи і органи
- •§11. Державна служба. Державний службовець
- •§ 1. Поняття та ознаки демократичної держави 180
- •§ 2. Форми та інститути демократії в Україні 183
- •§ 3. Демократія і права меншості 186
- •§ 4. Верховенство права і правова держава,
- •§ 5. Правова держава, поняття та ознаки 191
- •§ 6. Соціальна держава 195
- •§ 7. Правова політика держави 198
- •§ 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права
- •§ 2. Роль наступності і запозичення (акультурації)
- •§ 3. Джерело і форма права. Основні джерела (форми)
- •§ 4. Нормативно-правовий договір 209
- •§ 5. Правовий звичай 213
- •§ 6. Правовий прецедент.
- •§ 7. Релігійно-правовий текст 220
- •§ 8. Правова доктрина. Коментарі до юридичних текстів 221
- •§ 1. Праворозуміння, його поняття
- •§ 2. Право природне і позитивне, загальносоціальне
- •§ 3. Поняття та ознаки права 230
- •§ 4. Сутність права 233
- •§ 5. Цінність права 235
- •§ 6. Функції права 238
- •§ 7. Принципи права 241
- •§ 8. Співвідношення права і закону 244
- •§ 9. Співвідношення права і економіки 247
- •§ 10. Співвідношення права і політики 248
- •§ 1. Поняття, ознаки, мета правового регулювання
- •§ 2. Співвідношення правового регулювання
- •§ 3. Предмет, сфера і межі правового регулювання 257
- •§ 4. Методи і способи правового регулювання
- •§ 5. Тип правового регулювання.
- •§ 6. Види правового регулювання суспільних відносин 263
- •§ 7. Механізм правового регулювання
- •§ 8. Ефективність механізму правового
- •§ 1. Соціальні норми 271
- •§ 2. Технічні і техніко-юридичні норми 272
- •§ 3. Норми моралі і норми права 274
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права 277
- •§ 5. Корпоративні норми і норми права 278
- •§ 6. Норма права, її ознаки 281
- •§ 7. Види норм права 282
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права.
- •§ 9. Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права 288
- •§ 10. Структура норми права 291
- •§11. Способи (прийоми) викладення норм права
- •§ 1. Система права, її ознаки та структура 296
- •§ 2. Приватне і публічне право 297
- •§ 3. Галузі права 301
- •§ 4. Загальна характеристика основних галузей права 302
- •§ 5. Інститути права. Підгалузі права 307
- •§ 6. Національне і міжнародне право
- •§ 7. Система законодавства, поняття і ознаки 313
- •§ 8. Співвідношення системи права
- •§ 9. Структура системи законодавства та її види 317
- •§ 10. Галузі та інститути законодавства 318
- •§ 1. Поняття і ознаки правової системи 320
- •§ 2. Структура правової системи 322
- •§ 3. Правова система і право 324
- •§ 4. Поняття "тип (сім'я)" правових систем 326
- •§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу 338
- •§ 6. Романо-германський тип (сім'я) правових систем 329
- •§ 7. Англо-американський тип (сім'я) правових систем 333
- •§ 8. Змішаний (конвергентний) тип правових систем -
- •§ 9. Релігійний тип (сім'я) правових систем 340
- •§ 10. Традиційний тип (сім'я) правових систем -
- •§ 1. Поняття та ознаки нормотворчості 344
- •§ 2. Функції нормотворчості 345
- •§ 3. Принципи нормотворчості 347
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства 349
- •§ 5. Нормотворчий процес • 351
- •§ 6. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки 356
- •§ 7. Нормотворча термінологія, правові дефініції,
- •§ 8. Юридичні помилки в нормотворчій діяльності 362
- •§ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки
- •§ 2. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила 366
- •§ 3. Закон та його ознаки. Співвідношення понять
- •§ 4. Види законів 370
- •§ 5. Підзаконний нормативно-правовий акт 373
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі 376
- •§ 7. Дія нормативно-правових актів у просторі
- •§ 8. Систематизація нормативно-правових актів 379
- •§ 1. Поняття і ознаки правовідносин.
- •§ 2. Види правовідносин
- •§ 3. Підстави виникнення правовідносин.
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення
- •§ 6. Суб'єкти права як суб'єкти (учасники) правовідносин 396
- •§ 7. Правосуб'єктність фізичних осіб
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники)
- •§ 9. Об'єкти правовідносин
- •§ 10. Юридичний факт, його поняття, ознаки і види 403
- •§11. Фактичний (юридичний) склад, його ознаки, види 406
- •§ 12. Правові презумпції як спосіб встановлення
- •§ 13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції 410
суспільства,
із фактичних суспільних відносин.
Іншими словами, правовідносини вважалися
первинними, а правові норми вторинними;
законодавець - не творець нової норми,
а лише фіксатор її після того, як вона
склалася в суспільстві. Найбільше
поширення соціологічна теорія права
набула в США
(Р. Паунд).
Тут витоки права вбачаються в судовій
і адміністративній практиці, що
пояснюється, крім іншого, американською
правовою системою, яка віддає перевагу
судовому і адміністративному прецеденту
перед законом. Р. Паунд розцінював право
як "високоспеціалізовану форму
соціального контролю, здійснювану
на основі владних приписів у межах
судового і адміністративного
процесу". Цінними елементами
соціологічної теорії є чітке розмежування
права і закону; підкреслення залежності
ефективності правового регулювання
від правозастосовної практики,
соціальних відносин; пошук джерел
права в суспільстві. Проте соціологічна
теорія права не лише переводила розуміння
права зі сфери належного у сферу
сущого, а й виразно "втікала" від
виявлення його природи (сутності).
Примиреньска
(інтегральна) теорія права (Д.
Холл, Э. Аннерс,
Г.
Берман,
В.
Кравитц,
У. Проберт, А.
Поляков, Ю.
Хабермас) -одна з найбільш популярних
правових теорій у наші дні; заснована
на положенні, що кожна з трьох класичних
конкуруючих теорій -природно-правова,
юридично-позитивістська, соціологічна
(до неї деякі із зазначених учених
відносять також й історичну школу
права) виділила лише одну з вихідних
форм буття права і виключила інші, тоді
як усі вони повинні бути примирені
шляхом широкого визначення права.
Термін "інтегральна юриспруденція"
уведений професором Джером
Холлом. Він
поєднав ідею про моральну цінність
права (теорія природного права), ідею
про соціальні умови формування і
функціонування права (соціологічна
теорія права), ідею про юридичні
поняття і терміни (позитивістська
теорія права); визначив право як тип
соціальної дії, процес, у якому норми
права, цінності і факти зростаються й
актуалізуються законотворчістю. Цю
теорію називають примиренською й
тому, що вона ставить на перше місце
серед функцій права її соціальну
комунікативну функцію, трактує право
як примирителя конфліктних ситуацій.
Походження права вбачається в договорах
примирення, що укладалися ще в первісному
суспільстві за допомогою жерців,
старійшин, народного віче (зборів);
такими договорами долалися правила
кровної помсти ("око за око, зуб за
зуб").
Після
нагромадження історичного досвіду у
вирішенні конфліктних різноманітних
ситуацій право одержує узагальнення
в правових нормативах - спочатку усних
(міфічні норми, норми-звичаї,
норми-традиції), потім письмових (закони,
нормативні договори та ін.). У цієї
теорії є розмаїття варіантів щодо
обґрунтування таких якостей права, як
його соціальна природа, договірний і
компромісний характер; вона враховує
комунікативну природу людини як суб'єкта
права. Однак її недоліком є недоврахування
регулятивних причин появи права.
Сучасні
держави світу мають різний вік: одні
виникли в далеку давнину (первісне
походження держави); інші,
а це дві третини нині існуючих держав
світу (всього їх понад 200), - у процесі
ліквідації імперій, колоній, суверенізації
державоподібних утворень, що відбулися
переважно в минулому столітті (похідне
походження держав). Протягом
історії створено чимало теорій первісного
походження
держави.
Патріархальна
теорія (Аристотель,
P.
Філмер,
М. К. Михайлівський, М. М. Покровський)
ґрунтується на положенні, що держава
виникла з патріархальноїсім'ї в
результаті її розростання та об'єднання
сімей у племена, союзи племен, народності
(цьому сприяло збереження переказу
про їх загальне походження). За
Аристотелем,
селища,
що утворилися, склали державу. Держава
виникає як результат природного
потягу до сімейних взаємин, спілкування,
а влада государя (монарха) є продовженням
влади батька (патріарха) у сім'ї, що має
державно-власницький характер на зразок
домовласницького.
У
наш час ця теорія не може бути сприйнята
повністю. Проте деякі її елементи
(виникнення держави з появою публічної
влади, роль сім'ї в становленні
державності, утвердження порядку в
суспільстві шляхом підпорядкування
публічній владі) потрібно враховувати.
Теологічна
теорія (Хома
Аквінський, XIII ст.) базується на ідеї
божественного державотворення з метою
реалізації загального блага. Вона
слугує обґрунтуванню панування духовної
влади над світською. Стверджується, що
церква наділяє государя правом панувати
над людьми і реалізувати волю Божу на
Землі. Кожній людині пропону-§ 2. Основні теорії походження держави
ється
упокоритися перед волею Бога, що
встановив державну владу, підкорятися
владі, що санкціонована церквою. Воля
володаря, що керує державою, трактується
як об'єднавча засада, без якої держава
розпалася б. Теологічна теорія пронизана
ідеєю вічності держави, її непорушності:
держава вічна, як і сам Бог. Звідси
випливає твердження про необхідність
збереження в незмінному вигляді всіх
існуючих у суспільстві державно-правових
інститутів.
У
теологічній теорії важко знайти
елементи, прийнятні для сучасного
трактування походження держави. її
раціональним зерном можна вважати ідею
про утвердження порядку як загального
блага в державі. Щоправда, такий
порядок відповідно до цієї теорії
створюється за допомогою божественної
сили, що виключає активність особи.
Договірна
(природно-правова) теорія (Г. Гроцій, Б.
Спіноза, Т.
Гоббс,
Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо,
Я.
Козельський, М. Радищев,
І.
Кант) ґрунтується на ідеї походження
держави в результаті угоди (договору)
як акта розумної волі людей. Об'єднання
людей у єдиний державний союз
розглядається як природна вимога
збереження людського роду і забезпечення
справедливості, свободи і порядку.
Стверджується,
що державі передував природний стан
людей. Він уявлявся прихильникам цієї
теорії неоднозначно. Т. Гоббс, наприклад,
вважав, що в природному стані відбувається
"війна всіх проти всіх", оскільки
там панував принцип "людина людині
- вовк". Ж.-Ж. Руссо,
навпаки,
малював райдужну картину свободи і
рівності, "золоте століття". Проте
всі вони розглядали державу як продукт
людського розуму і діяльності,
зумовленої прагненням людей до
виживання. Можна виділити два варіанти
договору державотворення, запропонованих
представниками цієї теорії: 1) договір
між правителем і людьми (Т. Гоббс), коли
правителю передається частина
природжених прав, які він повертає
громадянам зі своїх рук після
державотворення і виступає їх
гарантом (суспільний
договір-підпорядкування); 2)
договір
людей один з одним, усіх з усіма (Ж.-Ж.
Руссо),
що
передбачає невідчуження, збереження
природних прав за індивідами при
укладанні договору одного з одним про
державотворення (суспільний
договір-об 'єднання). У
будь-якому разі передбачається
забезпечення природних прав і свобод
особи в межах держави- це визначає
прогресивність варіантів цієї
теорії.
Проте
цією теорією перебільшуються
індивідуалістичні засади на ранніх
етапах життя людства, розвиненість
розуму людей пері-
оду
переходу по
державності
від "природного стану", усвідомле-ність
їхньої о
підходу до
необхідності вступу в договір про
утворення держанії ( коріше переважала
інтуїція, ніж розум як підстава договору
'{розуміло,
об'єктивні причини виникнення держави
не можна поясни і
и
тільки
договором. їх значно більше. Водночас
договір віді-грає значну роль у створенні
деяких держав, у практиці їх державною
оудівництва. Так, Конституцією США
закріплений
договір між народами, що входять до
складу держави, і визначені його цілі:
утвердження правосуддя, охорона
внутрішнього спокою, організація
спільнім
оборони,
сприяння загальному добробуту.
Органічна
теорія (Г.
Спенсер, XIX
ст.)
ототожнює
процеси виникнення і функціонування
держави з біологічним організмом.
Уявлення про державу як про свое
рідну
подобу людського організму
сформульовані ще давньогрецькими
мислителями. Г.
Спенсер, натхненний
успіхами природознавства, розвинув цю
думку, заявивши,
що
держава
це суспільний організм, який складається
з окремих людей, подібно до того, як
живий організм складається з клітин.
Відповідно
до його теорії, держава, як і будь-яке
живе тіло, базується на диференціації
і
спеціалізації.
Держава
спочатку виникає як найпростіша
політична реальність і в процесі свого
становлення ускладнюється, розростається
і гине внаслідок старіння (як людина).
У процесі становлення держави
спостерігається інтеграція (об'єднання)
дрібних утворень людського суспільства
в більш великі і складні -"агрегати":
плем'я, союз племен, міста, держави,
імперії. Одночасно під впливом часу в
"агрегатах" відбувається
соціально-класова диференціація і
спеціалізація у вигляді поділу праці,
формування системи органів держави.
Кожний орган виконує визначену лише
йому властиву функцію (як у людському
організмі): уряд - функцію мозку (регулятор
суспільного організму); хлібороби і
ремісники - функцію органів травлення
(забезпечують життєдіяльність суспільного
організму); працівники торгівлі,
транспорту та інших засобів сполучення
слугують кровоносною системою; панівні
класи відповідають за оборону держави
тощо. Завданням державної влади є
служіння благу суспільства.
Таке
уявлення про державу здається, на перший
погляд, наївним і ненауковим, однак
тут є раціональне зерно. Визнається
зв'язок законів громадського життя і
законів природи, підкреслюється, що
людина,
перш ніж стати істотою суспільною,
біологічно формується як індивід з
волею і свідомістю. Інакше кажучи,
людина спочатку є витвором природи,
потім - членом суспільства, а потім -
громадянином держави. Позитивним
можна назвати обґрунтування диференціації
(поділ на класи), інтеграції громадського
життя (об'єднання людей у державу) у
взаємозв'язку і системі, спеціалізації
(поділ праці).
Теорія
насильства має
два варіанти: теорія зовнішнього
насильства (Л.
Гумплович,
К. Каутський) і теорія внутрішнього
насильства (Є. Дюрінг). Теорія
зовнішнього насильства пояснює
виникнення держави як результат
воєн, насильницького підпорядкування
одного племені іншому. Усі
державно-правові інститути, що існують
у суспільстві, виникають з голого
насильства: державні органи і закони
створюються для придушення поневолених
народів. Насильство є підставою
виникнення приватної власності.
Панування племені згодом перетворюється
на панування класу. При цьому виявляється,
що в державі зацікавлені більш слабкі
племена, ніж сильні, оскільки вона
служить захистом завойованих племен
від можливих зазіхань з боку інших
сильних племен. Держава зображується
як захисниця інтересів усіх класів
суспільства, здатна забезпечити загальне
благо як сильних, так і слабких. Вона
визначає обсяг вимог, пропонованих до
завойованих племен, і дає їм можливість
улаштувати життя в межах цих вимог і
збережених за ними прав. Переможцям
надається можливість спокійно
користуватися вигодами свого становища.
Теорія
внутрішнього насильства пояснює
виникнення власності, класів і держави
в результаті насильства однієї частини
суспільства над іншою, причому йдеться
про насильство (панування) більшості
над меншістю.
Винятково
насильством неможливо пояснити
походження держав. Тим більше неправильно
вважати завоювання пріоритетним
фактором утворення держави. Внутрішні
соціально-економічні причини, класове
розшарування суспільства спричиняють
війни і сприяють виникненню держави.
Однак не можна заперечувати певної
(більшої чи меншої) ролі насильства у
цьому процесі. Історичний досвід
свідчить, що завоювання одних народів
іншими було одним із реальних факторів
існування державності протягом тривалого
часу (наприклад, Золота Орда). Елементи
насильства супроводжують утворення
будь-якої держави (римської,
давньогерманської, Київської Русі).
Насильство - боротьба між Північчю
і рабовласницьким Півднем - відіграло
інтегруючу роль при формуванні держави
в СІЛА.
Класова
теорія має
кілька різновидів. Одним із них є
класово-матеріалістична
(марксистська) теорія (К.
Маркс, Ф. Енгельс, В. І. Ленін). Відповідно
до цієї теорії (її попередником був Л.
Морган) витоки
держави слід шукати в первісному
суспільстві, у його поділі на класи
з протилежними інтересами, що було
зумовлено економічними чинниками:
суспільний поділ праці, поява надлишкового
продукту, виникнення приватної власності.
Як писав Ф. Енгельс, держава - сила,
потрібна для стримування зіткнення
класів із суперечливими економічними
інтересами, утримання їх у межах
"порядку". Цю ж саму думку
розвиває К. Маркс: держава є "орган
панування, орган гноблення одного
класу іншим". В. І. Ленін називав
державу "машиною для підтримки
панування одного класу над іншим".
Держава у трактуванні прихильників
цієї теорії забезпечує переважні
інтереси економічно панівного класу,
використовуючи спеціальні засоби
підпорядкування і управління.
Безумовно,
класово-матеріалістична теорія дає
підстави для аналізу причин виникнення
держави, визначення його сутності, але
вона є однобічною, оскільки пояснює
походження держави виключно
економічними і класовими чинниками;
недооцінює ідеологічні фактори
(свідомість, менталітет); недовраховує
біологічні фактори: люди як біологічні
істоти, спонукувані почуттям
самозбереження перед силами природи
і зовнішньою загрозою (боротьба за
джерела харчування), відчували
потребу в об'єднанні і державотворенні.
Надмірний акцент на ролі класів і
класової боротьби у виникненні держави
призводить прихильників цієї теорії
до виключення факту, що держава, крім
функції охорони інтересів панівного
класу, виконувала (тією чи іншою
мірою) ще й загальносоціальну функцію.
Крім того, пов'язуючи походження держави
з виникненням класів, ця теорія
передбачала неминуче зникнення держави
разом з відмиранням класів і
встановленням суспільства комуністичного
самоврядування.
Олігархічна
теорія (від
грец. oligarchia
-
влада
обраних) (Б. Шантебу) пов'язує виникнення
держави з поділом праці і виділенням
управління як специфічного виду
діяльності, яким займалася елітарна
група, що виокремилася із суспільства.
Розрізняють три види олігархічного
шляху виникнення держави: військовий
(поява
правлячої військової еліти в результаті
військових походів і захоплення
здобичі - це держави франків і монголів);
аристократичний