роду на європейському континенті є Європейський Союз (EU, Euro­pean Union), заснований в 1993 р.

Рада Європи, створена після Другої світової війни (Статут підпи­саний і ратифікований у І ⁽)49 р.), г також міждержавним об'єднанням, але іншого характеру - європейською міжурядовою організацією. її головні інституційні органи: І Іарламентська Асамблея, Комітет міні­стрів та Європейський Суд з прав людини.

Україна прийнята до Ради Європи в 1995 p., прагне з часом увійти до Європейського Союзу.

§ 6. Форми державного (політичного) режиму

Державно-політичний режим ґрунтується на соціально-політичному режимі, що властивий певній країні. Державно-політичні режими поділяються на два основних види: демократичний і неде­мократичний. Недемократичним є авторитарний режим, а його край­ньою формою - тоталітарний режим. Тільки демократичний режим можна кваліфікувати як праводержавний.

Демократичний державний (політичний) режим - стан державно-політичного життя суспільства, за якого державна влада здійснюється на основі чинного права з використанням демокра­тичних форм народного представництва і безпосередньої демокра­тії, гарантуванням прав і свобод людини, високим рівнем їх захисту, додержанням поділу влад на законодавчу, виконавчу, судову та дотри­манням їх балансу, забезпечуваного системою стримувань і противаг.

Різновидами цього режиму є:

• ліберально-демократичний - дотримується гуманістичних принципів здійснення державної влади в межах права;

• консервативно-демократичний - дотримується усталених, традиційних правових цінностей управління, що склалися історично;

• радикально-демократичний - постійно вводить нові правові форми здійснення державної влади з метою підвищення її ефективності.

Ознаки демократичного режиму:

1) вільна і рівна участь громадян і їх об'єднань в управлінні дер­жавою через інститути безпосередньої і представницької демократії;

2) дотримання ідеологічного, політичного і економічного плюра-

лізму, створення умов для легалізованої діяльності опозицій­них політичних партій;

3) гарантованість здійснення прав і свобод громадянами і соці- альними меншостями відповідно до міжнародних стандартів прав людини;

4. реальність місцевого самоврядування;

5. реальність справедливого правосуддя;

6. домінування методів переконання, узгодження, компромісу над

примусовими методами.

Авторитарний державний (політичний) режим - стан неде­мократичної організації державної влади, за якою влада зосеред­жується в руках однієї особи або вузької групи осіб, що опирається на військово-каральний апарат, соціальну та популістську ідеоло­гію, застосовує неправові форми управління, обмежує громадянина в політичних правах і надає визначену автономію в економічній та деяких інших неполітичних сферах життя.

Різновидами цього режиму є:

• революційний - змінює напрями суспільно-політичного роз­витку, здійснюючи владу в неправових формах;

• стабілізаційний - зберігає існуючий суспільно-політичний лад, діючи в межах права в одних сферах і нехтуючи правом -в інших;

• модернізаційний - удосконалює існуючий суспільно-політичний лад, виходячи за межі права.

Ознаки авторитарного режиму як недемократичного:

1) зосередження влади в руках правлячої верхівки, котра здобу-

ває її нав'язуванням суспільству своєї волі командними мето­дами, а не через вільні вибори;

2. безстроковість влади глави держави і сувора субординація суб'єктів влади;

3. порушення принципу поділу влад, домінування органів вико-

навчої влади;

4. наявність центру з владними повноваженнями управління, здійснюваного на підставі власного розуміння, а не закону;

5. централізація і концентрація влади в одному або двох взаємо-

залежних органах, рішення яких вважаються беззаперечними;

6) застосування позасудових методів примусу;