- •Загальні принципи розрахунків надійності на міцність (настановна лекція)
- •Розділ 1 Розтяг і стисК стрижнів
- •1.1 Напруга і переміщення. Закон Гука
- •Переміщення в стрижні
- •1.1.2 Напруга в стрижні
- •1.2 Механічні характеристики і властивості матеріалів
- •1.2.1 Теоретичні передумови
- •1.2.2 Випробування на розтяг. Діаграма розтягу
- •1.2.3 Основні характеристики матеріалу згідно до діаграми розтягу
- •1.3 Допускна напруга і запас міцності
- •1.4 Розрахунки стрижнів на міцність
- •2 Визначення граничного (допускного) навантаження для деталі з певними розрізами поперечного перерізу і допускної напруги .
- •3 Визначення площі поперечного перерізу стрижня за заданою поздовжньою силою і допускною напругою:
- •1.5 Приклади розрахунків систем на міцність
- •Розділ 2 гнуття прямолінійного бруса
- •2.1 Загальні поняття
- •2.2 Розрахунки балки на міцність і жорсткість
- •2.3 Приклади розрахунків
- •2.4 Загальна методика розв’язання завдань на гнуття
- •2.5 Визначення переміщень при гнутті балки
- •Розділ 3 кручення стрижня круглого попереччя
- •3.1 Загальні відомості
- •3.2 Розрахунки на міцність і жорсткість стрижнів при крученні
- •Розділ 4 окремі основні поняття опору матеріалів
- •4.1 Складний опір
- •4.2 Поздовжнє гнуття (стійкість стиснутих стрижнів)
- •4.3 Місцева напруга
- •4.4 Змінна напруга
- •4.5 Основні теорії міцності (замість висновку)
- •4.6 Загальна характеристика лабораторних робіт з опору матеріалів
- •Розділ 5 розрахунково графічні роботи (ргр) з опору матеріалів
- •5.1 Загальні методичні вказівки та методика розв’язання задач
- •5.2 Частина 1. Розтяг і стиск
- •5.2.1 Послідовність розв’язання першого типу задач
- •5.2.2 Задачі другого типу (статично невизначні)
- •5.2.3 Завдання до першої частини ргр
- •5.3 Частина 2. Гнуття і кручення
- •5.3.1 Послідовність розв’язання задач
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •5.3.2 Розв’язанні задач на спільну дію гнуття і кручення
- •Визначаємо еквівалентний момент у перерізі c.
- •5.3.3 Завдання до другої частини ргр
- •Додаток а Сталь гарячекатана. Балки двотаврові. Сортамент
- •Додаток б міжнародна система одиниць сі
- •Термінологічний словник
- •Література
- •Опір матеріалів
- •73000, Україна, м. Херсон, пров. Пугачова, 5/20
5.3.2 Розв’язанні задач на спільну дію гнуття і кручення
Алгоритм розв’язання подібних задач наступний.
1 Привести діючі на вал сили до його осі, звільнивши вал від опор і замінивши діючі на вал сили реакціями у вертикальній і горизонтальній площинах.
2 За заданою потужністю і кутовою швидкістю визначити крутні моменти, що діють на вал.
3 Обчислити навантаги Р1, Рr1, Р2, Рr2, що прикладені до вала.
4 Скласти рівняння рівноваги всіх сил, що діють на вал, окремо у вертикальній і горизонтальній площині і визначити реакції опор в обох площинах.
5 Побудувати епюру крутних моментів.
6 Побудувати епюри гнучих моментів у вертикальній і горизонтальній площинах (епюри Мгх і Мгy).
7 Визначити найбільше значення еквівалентного моменту:
за третьою гіпотезою міцності:
,
за п'ятою гіпотезою міцності:
.
8 Поклавши , визначити необхідний осьовий момент опору попереччя:
.
9 Зважаючи на те, що для суцільного кругового перерізу момент опору попереччя гнуттю визначається з нижчеподаного виразу
,
з якого визначаємо діаметр вала:
.
Приклад 3. Для сталевого вала постійного попереччя з двома зубчастими колесами на ньому (рисунок 5.8). Вал передає потужність N = 15 кВт при кутовій швидкості = 30 рад/с. Визначити діаметр вала за двома варіантами:
а) використовуючи третю гіпотезу міцності;
б) використовуючи п'яту гіпотезу міцності.
Прийняти: , Рr1=0,4Р1, Рr2 =0,4Р2.
Розв’язання:
1 Складаємо розрахункову схему вала з приведеними до осі діючими на нього навантагами (рисунок 5.8, б).
При рівномірному обертанні вала М1 = М2, де М1 і М2 – крутні моменти пар, які додаються при переносі сил Р1 і Р2 на вісь вала, згідно правила приведення їх до точки, що не лежить на лінії дії сили.
Рисунок 5.8 Вихідні дані та епюри на спільну дію гнуття і кручення
2 Визначаємо крутний момент, що діє на вал:
.
3 Обчислюємо навантаги, що прикладені до валу:
;
;
;
.
4 Визначаємо реакції опор у вертикальній площині (рисунок 5.8, б)
; ;
;
; ;
.
Перевірка:
.
Умова виконується, це означає, що реакції RAy і RBy знайдені вірно.
5 Визначаємо реакції опор у горизонтальній площині (рисунок 5.8, б)
; ,
звідки
Знак “” указує на те, що дійсний напрямок реакції протилежний обраному (рисунок 5.8, б).
;
.
Перевірка:
Умова виконується, це означає, що реакції RAх і RBх знайдені вірно.
6 Будуємо епюру крутних моментів МК , зважаючи на те, що М1 = М2 = МК = 0,5 кНм (рисунок 5.8, в).
7 Визначаємо в характерних перерізах значення гнучих моментів Мгx у вертикальній площині і Mгу у горизонтальній площині та будуємо епюри (рисунок 5.8 г, д).
;
;
;
;
7 Обчислюємо найбільше значення еквівалентного моменту за заданими гіпотезами міцності, тому що в даному прикладі значення сумарного гнучого моменту в перерізі С більше, ніж у перерізі D.
;
,
то переріз С є небезпечним.