- •Загальні принципи розрахунків надійності на міцність (настановна лекція)
- •Розділ 1 Розтяг і стисК стрижнів
- •1.1 Напруга і переміщення. Закон Гука
- •Переміщення в стрижні
- •1.1.2 Напруга в стрижні
- •1.2 Механічні характеристики і властивості матеріалів
- •1.2.1 Теоретичні передумови
- •1.2.2 Випробування на розтяг. Діаграма розтягу
- •1.2.3 Основні характеристики матеріалу згідно до діаграми розтягу
- •1.3 Допускна напруга і запас міцності
- •1.4 Розрахунки стрижнів на міцність
- •2 Визначення граничного (допускного) навантаження для деталі з певними розрізами поперечного перерізу і допускної напруги .
- •3 Визначення площі поперечного перерізу стрижня за заданою поздовжньою силою і допускною напругою:
- •1.5 Приклади розрахунків систем на міцність
- •Розділ 2 гнуття прямолінійного бруса
- •2.1 Загальні поняття
- •2.2 Розрахунки балки на міцність і жорсткість
- •2.3 Приклади розрахунків
- •2.4 Загальна методика розв’язання завдань на гнуття
- •2.5 Визначення переміщень при гнутті балки
- •Розділ 3 кручення стрижня круглого попереччя
- •3.1 Загальні відомості
- •3.2 Розрахунки на міцність і жорсткість стрижнів при крученні
- •Розділ 4 окремі основні поняття опору матеріалів
- •4.1 Складний опір
- •4.2 Поздовжнє гнуття (стійкість стиснутих стрижнів)
- •4.3 Місцева напруга
- •4.4 Змінна напруга
- •4.5 Основні теорії міцності (замість висновку)
- •4.6 Загальна характеристика лабораторних робіт з опору матеріалів
- •Розділ 5 розрахунково графічні роботи (ргр) з опору матеріалів
- •5.1 Загальні методичні вказівки та методика розв’язання задач
- •5.2 Частина 1. Розтяг і стиск
- •5.2.1 Послідовність розв’язання першого типу задач
- •5.2.2 Задачі другого типу (статично невизначні)
- •5.2.3 Завдання до першої частини ргр
- •5.3 Частина 2. Гнуття і кручення
- •5.3.1 Послідовність розв’язання задач
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •5.3.2 Розв’язанні задач на спільну дію гнуття і кручення
- •Визначаємо еквівалентний момент у перерізі c.
- •5.3.3 Завдання до другої частини ргр
- •Додаток а Сталь гарячекатана. Балки двотаврові. Сортамент
- •Додаток б міжнародна система одиниць сі
- •Термінологічний словник
- •Література
- •Опір матеріалів
- •73000, Україна, м. Херсон, пров. Пугачова, 5/20
1.4 Розрахунки стрижнів на міцність
Для забезпечення нормальної працездатності деталі необхідно, щоб фактично існуюча напруга розтягування (стиснення) не перевищувала допускну.
Напруга в розрахунковому перетині розтягнутого (стислого) стрижня може бути визначене з рівняння (1.5) .
Для оцінки міцності стрижня необхідно зіставити діючу напругу з допускною згідно умові міцності:
(1.13)
За допомогою умови (1.13) можуть бути розв’язані завдання наступних трьох типів.
1 Розрахунок на міцність існуючої конструкції з певними розмірами. При цьому визначають напругу в деталях конструкції і величину їх порівнюють з допускною напругою. Такий розрахунок носить назву перевірочного.
2 Визначення граничного (допускного) навантаження для деталі з певними розрізами поперечного перерізу і допускної напруги .
Із співвідношення (1.13) отримуємо:
.
Це варіант перевірочного розрахунку.
3 Визначення площі поперечного перерізу стрижня за заданою поздовжньою силою і допускною напругою:
(1.14)
Такі розрахунки називають розрахунками на міцність. Якщо при цьому визначають цілком конкретні параметри перерізу, тобто основні розміри його, наприклад, ширину, висоту при прямокутному перерізі, діаметр – при циліндричній формі перерізу, то розрахунок називають проектувальним.
В деяких випадках працездатність конструкції визначають не за величиною граничного навантаження або граничної напруги, а за величиною граничної деформації . В цьому випадку з рівняння (1.7) знаходять фактичну деформацію і зіставляють її з граничною, тобто:
. (1.15)
Вираз (1.15) називають умовою жорсткості, а розрахунки, що проводяться за ним, називають розрахунками на жорсткість.
Системи (конструкції), що підлягають розрахунку, розділяють на статично визначні і статично невизначні.
Для розв’язання статично невизначних завдань окрім рівнянь статики абсолютно твердого тіла необхідно використовувати рівняння пружних деформацій.
Загальний метод розв’язання статично невизначних завдань зводиться до наступного.
1 Складають рівняння статики і зіставляють кількість цих рівнянь з числом невідомих і таким чином встановлюють ступінь статичної невизначеності системи.
2 Відкидають зайві зв'язки, замінюють їх зайвими невідомими і тим самим перетворюють дану систему на статично визначну, яку називають основною системою.
3 Для визначення зайвих невідомих складають умову деформації системи, сенс якої полягає в тому, що основна система під дією прикладеного навантаження і зайвих невідомих деформується так само, як і задана статично визначна система.
4 Умови деформації системи встановлюють у вигляді рівнянь деформації. При цьому число рівнянь деформації повинне відповідати числу зайвих невідомих.
5 Після визначення зайвих невідомих з рівнянь статики визначають решту невідомих.
Нижче наведено два приклади розрахунків систем (статично визначеної та статично невизначеної).