- •Загальні принципи розрахунків надійності на міцність (настановна лекція)
- •Розділ 1 Розтяг і стисК стрижнів
- •1.1 Напруга і переміщення. Закон Гука
- •Переміщення в стрижні
- •1.1.2 Напруга в стрижні
- •1.2 Механічні характеристики і властивості матеріалів
- •1.2.1 Теоретичні передумови
- •1.2.2 Випробування на розтяг. Діаграма розтягу
- •1.2.3 Основні характеристики матеріалу згідно до діаграми розтягу
- •1.3 Допускна напруга і запас міцності
- •1.4 Розрахунки стрижнів на міцність
- •2 Визначення граничного (допускного) навантаження для деталі з певними розрізами поперечного перерізу і допускної напруги .
- •3 Визначення площі поперечного перерізу стрижня за заданою поздовжньою силою і допускною напругою:
- •1.5 Приклади розрахунків систем на міцність
- •Розділ 2 гнуття прямолінійного бруса
- •2.1 Загальні поняття
- •2.2 Розрахунки балки на міцність і жорсткість
- •2.3 Приклади розрахунків
- •2.4 Загальна методика розв’язання завдань на гнуття
- •2.5 Визначення переміщень при гнутті балки
- •Розділ 3 кручення стрижня круглого попереччя
- •3.1 Загальні відомості
- •3.2 Розрахунки на міцність і жорсткість стрижнів при крученні
- •Розділ 4 окремі основні поняття опору матеріалів
- •4.1 Складний опір
- •4.2 Поздовжнє гнуття (стійкість стиснутих стрижнів)
- •4.3 Місцева напруга
- •4.4 Змінна напруга
- •4.5 Основні теорії міцності (замість висновку)
- •4.6 Загальна характеристика лабораторних робіт з опору матеріалів
- •Розділ 5 розрахунково графічні роботи (ргр) з опору матеріалів
- •5.1 Загальні методичні вказівки та методика розв’язання задач
- •5.2 Частина 1. Розтяг і стиск
- •5.2.1 Послідовність розв’язання першого типу задач
- •5.2.2 Задачі другого типу (статично невизначні)
- •5.2.3 Завдання до першої частини ргр
- •5.3 Частина 2. Гнуття і кручення
- •5.3.1 Послідовність розв’язання задач
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •5.3.2 Розв’язанні задач на спільну дію гнуття і кручення
- •Визначаємо еквівалентний момент у перерізі c.
- •5.3.3 Завдання до другої частини ргр
- •Додаток а Сталь гарячекатана. Балки двотаврові. Сортамент
- •Додаток б міжнародна система одиниць сі
- •Термінологічний словник
- •Література
- •Опір матеріалів
- •73000, Україна, м. Херсон, пров. Пугачова, 5/20
Додаток б міжнародна система одиниць сі
Єдина Міжнародна система одиниць SI (початкові букви французького найменування Systeme International d Unitetes, в українській транскрипції – СІ) була утворена в жовтні 1960 року міжнародною XI Генеральною конференцією з мір і вагів.
В даний час вона прийнята як законна система одиниць вимірювання більшістю країн світу.
Міжнародна система одиниць (СІ) є узгодженою системою, в якій для будь-якої фізичної величини, такої, як довжина, час або сила, передбачається одна і лише одна одиниця вимірювання. Деяким з одиниць дані особливі назви, прикладом може служити одиниця тиску Паскаль, тоді як назви інших утворюються з назв тих одиниць, від яких вони проведені, наприклад одиниця швидкості – метр за секунду.
В результаті деяких видозмін, прийнятих Генеральними конференціями з мір і вагів у 1967, 1971, 1979 1983 і 1995 роках, у даний час система включає сім основних одиниць (таблиця Б.1):
Таблиця Б.1 – Основні одиниці СІ
Величина |
Одиниця |
|||
Найменування |
Розмірність |
Найменування |
Позначення |
|
міжнародне |
російське |
|||
Довжина |
L |
метр |
m |
м |
Маса |
М |
кілограм |
kg |
кг |
Час |
Т |
секунда |
s |
с |
Електричний струм |
I |
ампер |
A |
А |
Термодинамічна температура |
|
кельвін |
K |
К |
Кількість речовини |
N |
моль |
mol |
моль |
Сила світла |
J |
кандела |
cd |
кд |
Найменування, позначення і правила застосування одиниць фізичних величин строго обумовлені в міждержавному стандарті ГОСТ 8.417-2002, в основу якого покладені одиниці Міжнародної системи СІ. Позначеннями одиниць передбачені російські буквені позначення, міжнародні буквені позначення із застосуванням букв латинського і грецького алфавітів і спеціальних знаків типу: ", ', %, ‰, °С і ін.
У одному і тому ж документі допускається застосовувати лише один варіант позначення російський або міжнародний. Всі міри довжини, площі і тому подібне обов'язково позначаються цифрами; одиниці рахунку і фізичних величин приводяться скорочено. При цьому в кінці скороченого позначення одиниць вимірювання крапка як знак скорочення не ставиться:
наприклад, 10 Т; 15 м2; 50 см3.
Одиниці вимірювання, які не є самостійними, але які входять до найменування складної одиниці, мають в позначенні крапку як знак скорочення:
наприклад, 755 мм рт. ст.
Між останньою цифрою чисельного значення величини і позначенням одиниці вимірювання залишають пропуск:
наприклад, 90 %; 1000 кг; 32 м2; 300 см3; 36,6 °С.
Винятки становлять позначення у вигляді знаку, піднятого над рядком, перед якими пропуск не залишають.
Наприклад: +36,6°; 10".
Знаки “+” і “” (плюс і мінус) також друкуються без пропуску.
Позначення одиниць слід приводити без перенесення на наступний рядок.
У одиницях небажане застосування скорочень тис., млн і тому подібне. Замість них слід використовувати десяткові приставки або десяткові множники. Наприклад: замість тис. кОм слід писати Мом, замість 1000 кВт-ч переважно писати Гвт-ч.
Числове значення, що є дробом з косою межею і стоїть перед позначенням одиниці, беруть в дужки.
Позначення одиниць слід писати рядковими буквами, за винятком одиниць, утворених від прізвищ учених; їх слід починати з прописної букви, незалежно від наявності приставки.
Позначення приставки слід писати злито з позначенням одиниці, до якої вона належить.
Позначення одиниць, що входять до добутку, слід розділяти крапкою як знаком множення.
Між останньою цифрою числа і позначенням одиниці слід залишати пропуск, як показано нижче.
Правильно: |
Неправильно: |
100 kW; 100 кВт |
100kW; 100кВт |
80 % |
80% |
20 °С |
20° С; 20°С |
Винятки становлять позначення у вигляді знаку, піднятого над рядком, перед якими пропуску не залишають, наприклад:
Правильно: |
Неправильно: |
20° |
20 ° |
Буквені позначення одиниць, що входять до добутку, слід відокремлювати точками на середній лінії, як знаками множення:
Правильно: |
Неправильно: |
N • m; Н • м |
Nm; Нм |
У буквених позначеннях дробових одиниць як знак ділення повинна застосовуватися тільки одна коса або горизонтальна риска. Допускається застосовувати позначення одиниць у вигляді добутку позначень одиниць, зведених в ступені (додатні і від’ємні).
Примітка: Якщо для однієї з одиниць, що входять до дробу, встановлено позначення у вигляді від’ємного ступеня (наприклад s-1, m-1, K-1, c-1, м-1), застосовувати косу або горизонтальну риску не допускається, наприклад:
Правильно: |
Неправильно: |
W • m-2 • K-1; Вт • м-2 • К-1 |
W/m2/K; Вт/м2/К |
При застосуванні косої риски позначення одиниць в чисельнику і знаменнику слід поміщати в рядок, добуток позначень одиниць в знаменнику слід брати в дужки.
Правильно: |
Неправильно: |
m/s; м/с |
m/s; м/с |
W/(m • K); Вт/(м • К) |
W/m • K; Вт/м • К |
Значна частина похідних одиниць СІ мають спеціальні назви і позначення. Частина таких одиниць наведена в таблиці Б.2.
Таблиця Б.2 – Похідні одиниці СІ, що мають спеціальні найменування і позначення
Величина |
Одиниця |
||||
Найменування |
Розмірність |
Найменування |
Позначення |
Вираз через основні і похідні одиниці СІ |
|
Міжна-родне |
російське |
||||
Частота |
Т-1 |
герц |
Hz |
Гц |
s-1 |
Cила |
LMT-2 |
ньютон |
N |
H |
mkgs-2 |
Тиск |
L-1MT-2 |
паскаль |
Pa |
Па |
m-1kgs-2 |
Енергія, робота |
L2MT-2 |
джоуль |
J |
Дж |
m2kgs-2 |
Потужність |
L2MT-3 |
ватт |
W |
Вт |
m2kgs-3 |
Момент сили |
L2MT-2 |
ньтон-метр |
Nm |
Нм |
m2kgs-2 |
Додаток В