Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
семінари 1900-1939.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
658.94 Кб
Скачать

КАФЕДРА ІСТОРІЇ ТА АРХЕОЛОГІЇ УКРАЇНИ

Затверджено

на засіданні кафедри

історії та археології України

Протокол № 1

від 30 серпня 2011 р.

В.о. завідувача кафедри

____________ доц. Коваленко В.П.

Плани семінарських занять курсу історія україни 1900 – 1939 рр.

Галузь знань 0203 Гуманітарні науки

Напрям підготовки 020302 Історія

Освітньо-кваліфікаційний рівень ”бакалавр”

Навчальний рік 2011-2012

Семестр 5-й

Денна форма навчання, ІІІ курс

Викладач – к.і.н., доц. Рахно О.Я.

Асистенти – Волерт Я. Л., Тоцька Ж. В.

Кількість годин за навчальним планом на курс:

Семінарських – 28

Чернігів – 2011

Плани семінарських занять Загальні методичні рекомендації підготовки до семінарських занять

Приступаючи до підготовки теми семінарського заняття, студент повинен:

– переглянути тексти лекцій, прочитаних з даного розділу чи теми;

  • ознайомитися з планом практичного заняття та літературою, рекомендованою викладачем;

  • уважно прочитати мету заняття, методичні вказівки та контрольні запитання. Всі разом вони допоможуть визначити основні шляхи висвітлення теми;

  • при відборі літератури треба прагнути до ознайомлення з джерелами та монографічною літературою. Посібники, підручники та довідники повинні використовуватися як допоміжна література;

  • виступ на семінарі здійснюється в усній формі, конспект відповіді слугує для визначення послідовності у розкритті питання, запису цитат, статистичних даних тощо. У конспект треба заглядати, але читати підряд текст неприпустимо;

  • на початку відповіді студент повинен назвати літературу та джерела, використані у ході підготовки;

  • відповідь має продовжуватися 10 хвилин і закінчуватися висновком з даної проблеми;

  • студенти мають право задати доповідачу питання, які запропоновані до теми семінарського заняття або виникли при слуханні відповіді;

  • доповнення мають бути чіткі, конкретні, ні в якому разі не повторювати вже сказане;

  • тему реферату студент обирає заздалегідь і після консультації з викладачем готує її для усного розкриття (5 –7 хвилин);

  • всі види студентської участі у ході семінарських занять – розгорнуті відповіді, запитання, доповнення, реферати, рецензування відповіді товариша – будуть оцінюватися і впливатимуть на кількість балів.

Змістовий модуль і

Тема 1. Український національно-визвольний рух у період революції

1905-1907 рр.

2 години

План

1.Боротьба за впровадження української мови у громадське життя та освіту.

2. Український національно-визвольний рух: утворення “Просвіт”, зародження української преси.

3. Українські парламентські фракції у Першій та Другій Державних думах Росії.

Теми рефератів:

1. І.Л.Шраг на чолі української парламентської фракції у І Державній думі.

Мета заняття: висвітлити головне коло питань, що характеризують піднесення національно-визвольного руху за доби російської революції 1905-1907 рр. Зосередити увагу студентів на з’ясуванні історичного значення діяльності українських громад у Думах. У ході заняття продовжувати формування навичок аналізу джерел.

Методичні рекомендації

Три питання, які виносяться на семінарське заняття, далеко не охоплюють всього кола проблем, пов'язаних з перебігом революції на Україні. Через брак часу доводиться відмовитися від аналізу питань про робітничі, селянські та військові виступи, діяльність українських та загальноросійських партій тощо.

У центрі обговорення має бути проблема національно-визвольного руху, що узгоджується з сучасними методологічними підходами до вивчення цієї доби.

Розкриваючи перше питання плану, бажано ретельно дослідити ситуацію, що склалася довкола української мови, підготувати узагальнюючу розповідь про стан початкової освіти в Україні на початку століття, заходи українських діячів щодо її вдосконалення

При розгляді наступного питання пропонуємо зосередити увагу на історії утворення та діяльності наддніпрянських "Просвіт", показати, в яких умовах зароджувалася і діяла україномовна преса.

Третє питання обіймає діяльність двох українських парламентських громад, які багато хто з сучасних дослідників вважають за найвище досягнення українського руху дореволюційної доби. Особливий інтерес викликає доля конституційного проекту, який підготував для депутатів І Державної думи М.Грушевський.