Тема 4. Освіта та культура України за доби української революції (1917-1921 рр.) –

2 години

План

1. Заходи Центральної Ради в галузі освіти та культури.

2. Національно-культурна політика гетьмана П.Скоропадського. Українська Академія наук.

3. Внесок Директорії УНР у розвиток української культури.

Мета заняття: у процесі обговорення питань підвести студентів до висновку, що лише національна держава здатна забезпечити належні умови для розвитку національної культури. Продовжити роботу по формуванню у студентів умінь і навичок роботи з джерелами та науковою літературою культурологічного плану.

Теми рефератів:

1. Роль М.Василенка у створенні Академії наук України.

2. Іван Огієнко – перший ректор Кам’янець-Подільського університету

3. Іван Стешенко на чолі генерального секретаріату освіти.

Методичні рекомендації:

На сьогодні дана тема непогано забезпечена літературою, хоча солідні монографічні дослідження ще попереду. Меншою мірою це стосується третього питання, хоча й для його розкриття є наукові праці.

При підготовці першого питання основну увагу треба звернути на висвітлення умов, в яких діячі Центральної Ради реалізували свою освітню та культурну політику. Попутно необхідно з’ясувати, як Генеральний секретаріат освіти працював над створенням української школи, забезпеченням її кадрами, підтримував заходи, спрямовані на розбудову культурно-освітніх закладів, товариств тощо.

Друге питання концентрує увагу на аналогічних кроках Української гетьманської держави. Чимало дослідників вважають, що саме вона досягла найбільших успіхів у царині духовного життя. Основний наголос при цьому роблять на заснуванні Академії наук України. Інші досягнення теж заслуговують на увагу.

Що стосується наступного питання, то, звичайно, Директорія через воєнний стан в Україні та свій кочовий побут не спромоглася на якісь видатні звершення. Але те, що зроблено нею, теж заслуговує на увагу. Особливо це стосується розробки концепції національної освіти в Україні.

При розгляді всіх трьох питань доречне використання краєзнавчих матеріалів.

Джерела та література Джерела

Історія Академії наук України. 1918-1923: Документи і матеріали. – К., 1993.

Основна література

Боровик А. Українізація загальноосвітньої школи: перші кроки (1917-1920 рр.). – Чернігів, 2003.

Вернадський В. Перший рік Української Академії (1918-1919) // Україна. Наука і культура. – К., 1988. – Вип.22.

Вороненко В.В., Кістерська Л.Д., Матвєєва Л.В., Усенко І.Б. М.П.Василенко. – К., 1991.

Грушевський М. На порозі нової України: гадки і мрії. – К., 1991. – С. 25-31.

Дорошенко Д. Історія України 1917-1923: Доба Центральної Ради // Березіль. – 1992. – № 1, 2.

Історія української культури (За ред. І.Крип’якевича). – К., 1994.

Нариси історії українського шкільництва (1905-1933). – К., 1996.

Онопрієнко В.І. Історія української науки ХІХ – ХХ ст. – К., 1998.

Осташко Т.С. З історії літературно-мистецького життя в Україні за часів Центральної Ради // Український історичний журнал. – 1998. – № 3.

Полонська-Василенко Н. Українська Академія наук: нарис історії. – К., 1993.

Попович М. Нарис історії культури України. – 2-е вид., випр. – К., 2001.

Сірополко С. Історія освіти в Україні. – К., 2001.

Солдатенко В.Ф. Українізація як іманентна потреба розвитку модерної нації // Сучасна цивілізація: Гуманітарні аспекти: Збірник накових праць. – К., 2004.

Храмов Ю., Руда С., Павленко Ю., Кучмаренко В. Рання історія Академії наук України. 1918-1921. – К., 1993.