Джерела та література Документи, мемуари

Горліс-Горський Ю. Холодний Яр: Документальний роман / Вступне слово Р.Коваля. – Дрогобич, 2006.

Кость Блакитний, отаман Степової дивізії: збірник документів і спогадів. – К., 1997.

Махно Н. Воспоминания. – К.,1991.

Н.И.Махно: Воспоминания, материалы, документы. – К.,1991.

Основна література

Архірейський Д., Ченцов В. Влада і селянство в Україні у 20-ті рр. // З архівів ВУЧК– ГПУ–НКВД– КГБ. – 1999. – № ½.

Верстюк В.Ф. Махновщина: Селянський повстанський рух на Україні (1918-1921 рр.). – К., 1991.

Волковинський В. Нестор Махно: легенди і дійсність. – К., 1994.

Волковинський В.М. “Батько Махно” без легенд і міфів // Український історичний журнал. – 2003. - №3.

Ганжа О.І. Опір селян становленню тоталітарного режиму в УСРР. – К., 1996.

Ганжа О.І. Селянський рух на Україні при переході до непу: бандитизм чи повстанство // Проблеми історії України; факти, судження, пошуки. – К.,1992. – Вип.2.

Ганжа О. Українське село в період становлення тоталітарного режиму (1917-1927). – К., 2000.

Коваль Р. Багряні жнива Української революції: 100 історій і біографій учасників Визвольних змагань: Воєнно-історичні нариси. – К., 2005.

Коваль Р. За волю і честь: Невигадані історії і вояцькі біографії. – К., 2005.

Ковальчук М. Роль Всеукраїнського ревкому та головного повстанського штабу в антибільшовицькому повстанському русі (березень-червень 1919 р.) // Пам’ять століть. – 2005. - №5.

Ковальчук М. Симон Петлюра та Нестор Махно: спроба союзу // Пам’ять століть.–2003.–№ 4.

Захарченко П. Звенигородсько-Таращанське повстання на Київщині у 1918 році: погляд із сьогодення // Історія України.- 1998. - № 7,8.

Захарченко П. Вільне козацтво у 1917 –1918 рр. // Історія України. – 1998. - № 21.

Френкин М. Трагедия крестьянских восстаний в России 1918-1921 гг. – Иерусалим, 1987.

Яковлева Л.В. Діяльність Постійної наради при РНК УСРР по боротьбі з бандитизмом у 1921-1923 рр. // Український історичний журнал. – 1991. – № 8.

Допоміжна література

Вакулюк П. Велетні Холодного Яру // Дзвін. – 1995. – № 2.

Верстюк В. Ще раз про селянську тему в Українській революції // Український гуманітарний огляд. – К., 1999. – Вип. 2.

Горак В.С. Повстанець чи бандит? // Вітчизна. – 1992. – № 11.

Горак В.С. Таким куснем, як я, ви подавитесь! // Віче. – 1993. – № 2 (Про отамана Зеленого).

Зінченко А. Підтримка урядом УНР у вигнанні визвольної боротьби в Правобережній Україні (лютий 1921 – січень 1922 рр.) // Київська старовина. – 2004. - №5.

Ісаков П. Зведена таблиця селянських повстанських загонів, що діяли на Сумщині та Чернігівщині // Сіверянський літопис. – 1997. – № 3.

Ісаков П. Програмні документи селянських повстанських загонів, що діяли на Лівобережній Україні у 1919-1921 рр. // Сіверянський літопис. – 1999. – № 3.

Карасьов М. “Бандит” Зелений // Київ. – 1991. – № 11.

Коваль Р. Повернення отаманів Гайдамацького краю. – К., 2001.

Котляр Ю. Висунська народна республіка // Український історичний журнал. – 1996. – № 1.

Котляр Ю. Селянський рух на Лівобережній Україні в 20-х рр. ХХ ст. // Література та культура Полісся. – Ніжин, 2002. – Вип. 17.

Лисенко А. На чолі селянських мас: отаман Никифор Григор’єв // З архівів ВУЧК– ГПУ–НКВД– КГБ. – 1999. – № ½.

Лозовий В.С. Селянська правосвідомість у добу Української революції (1917-1921 рр.) // Український історичний журнал. – 2005. - №6.

Ростовська О.В., Стрілко Д.Л. Махновщина на Полтавщині як прояв соціального конфлікту між селянством та радянською владою // Знаки питання в історії України: Українська історія у європейському контексті: Збірник матеріалів. – Ніжин, 2005.

Тимченко Я. Василь Тютюнник – полковник армії УНР // Пам’ять століть. – 2001. - №3.

Шатайло О. Генерал Юрко Тютюнник. – Львів, 2000.

Щербатюк В. Звенигородське збройне повстання // Визвольний шлях. – 2002. – Кн. 7.

Янчук О., Боган С. Повстанський рух в Одеській губернії у 1920-1923 рр. // Визвольний шлях. – 2001. – Кн.8.

Контрольні питання та завдання:

1. Як у найбільш лапідарній формі (стисло) можна визначити сутність селянських вимог доби?

2. Чи можна порівнювати селянський рух 1918-1921 рр. в Україні з класичними селянськими війнами?

3. Чому українські селяни називали Н.Махна “батьком”?

4. Про якого з селянських вождів Н.Полонська-Василенко писала: “… відтягнув совєтські війська і затримав похід на Західну Європу”?

5. Про що свідчить таке співвідношення сил: на зламі 1920-1921 рр. загальна кількість повстанців-селян в Україні складала близько 100 тис. чол., а численність частин Червоної Армії, що дислокувалися тут же, досягла майже 1 000 000 бійців?