Аналіз впливу чинників на абсолютне відхилення по фонду оплати праці персоналу крім робітників

Категорії персоналу	Фонд оплати праці			Темп росту		Відхилення за рахунок зміни
	попередній рік	звітний рік	абсолютне відхилення	середньої чисельності	фонду оплати праці	середньої чисельності		середньої заробітної плати
						%	сума	%	сума
А	1	2	3=2-1	4	5	6=4-100	7=(6х1):100	8=5-4	9=(8х1):100
Керівники	51,9	99,9	+48,0	142,86	192,49	+42,86	+22,24	+49,63	+25,76
Спеціалісти	16,7	18,6	+1,9	100	111,38	-	-	+11,38	+1,9

При проведенні тематичного аналізу витрат на оплату праці перевитрати, що будуть виявлені за фондом оплати праці персоналу підприємства крім “робітників” є резервом економії фонду оплати праці, а також резервом зменшення собівартості продукції.

2.3. Аналіз ефективності використання основних засобів

В умовах конкурентної боротьби між підприємствами туристичної галузі підвищенню ефективності використання основних засобів слід приділяти особливу увагу, оскільки від раціонального використання основних засобів залежить ефективність діяльності підприємства. Тому кожне підприємство повинно постійно вишукувати резерви підвищення ефективності використання основних засобів. Виявити ці резерви та контролювати виконання заходів щодо їх мобілізації і використання можна лише за допомогою глибокого системного економічного аналізу.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” визначає основні засоби, як “матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік)”.

За економічним змістом основні засоби визначаються як “засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється частинами в міру спрацювання.

Основними засобами туристичних підприємств і готелів є засоби праці, які беруть участь не в одному обороті, а багато разів використовуються у виробничо-експлуатаційному процесі, не змінюючи при цьому свою натурально-речовинну форму, переносять вартість на послуги по частинах у міру зносу і відшкодовують її по мірі реалізації послуг.

Основні засоби класифікуються за різними ознаками.

За роллю у виробничо-експлуатаційному процесі основні засоби підрозділяються на виробничі та невиробничі. До виробничих основних засобів відносяться засоби праці, які або беруть участь у виробничо-експлуатаційному процесі, або сприяють його здійсненню (будівлі готелів, устаткування). Виробничі основні засоби створюють матеріальні умови для надання готельних послуг. До невиробничих основних фондів відносяться фонди, які служать для задоволення побутових і соціально-культурних потреб працівників.

Залежно від функціонального призначення застосовується типова класифікація об'єктів основних засобів: будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, інші основні засоби.

При цьому слід зазначити, що до основних засобів відносяться засоби праці, термін служби, яких складає більше одного року, а за податковим обліком дається обмеження їх вартості понад 1000 грн. і вони враховуються на бухгалтерському рахунку 10 «Основні засоби». Проте до основних засобів готелів належать також меблі, інвентар, зокрема пилососи, натирачі, підлогомиючі машини, кондиціонери, предмети господарського і культурного призначення (килими, телевізори, холодильники, спортінвентар, піаніно, відеомагнітофони, картини і т. д.), а також багаторічні насадження всіх видів, жива природа тощо. До того ж, їх вартість може не перевищувати 1000 грн. і в наслідок цього віддзеркалення інформації по даних засобах проводиться на бухгалтерському рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи». При цьому в балансі підприємства інформація відображається в сукупності по 10 і 11 рахунках.

Аналіз стану та ефективності використання основних засобів має на меті:

- визначити забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів основними засобами, відповідність їх складу, структури та технічного рівня;

- оцінити технічний стан і віковий склад основних засобів, зокрема їх активної частини;

- визначити ступінь ефективності використання основних засобів за узагальнюючими показниками та вплив чинників на зміну цих показників;

- виявити резерви підвищення фондовіддачі та шляхи її мобілізації, збільшення обсягу реалізованих послуг та прибутку за рахунок поліпшення використання основних засобів.

Джерелами інформації для аналізу основних засобів є дані фінансової звітності (форма № 1 «Баланс», форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності), дані статистичної звітності форма № 11-ОЗ «Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос)», дані первинного і аналітичного обліку основних засобів, дані оперативного обліку.

Аналіз розпочинають з оцінки змін у наявності основних засобів на кінець звітного періоду порівняно з початком та з визначенням темпів зростання.

Наступним етапом аналізу є дослідження змін, які відбулися в структурі основних засобів. Під структурою розуміють співвідношення окремих груп основних засобів. Кожне підприємство повинне намагатися створювати оптимальну структуру основних засобів, постійно поліпшувати її шляхом оновлення та модернізації устаткування, зменшення частки зайвого, малоефективного устаткування, підвищення рівня автоматизації, механізації, спеціалізації і кооперування. Аналіз зміни структури основних засобів проводиться методом порівняння питомої ваги кожної групи основних засобів щодо їх загальної вартості на кінець звітного періоду з аналогічними показниками на початок періоду.

Для узагальнюючої оцінки динаміки та стану основних засобів і характеру їх змін розраховуються коефіцієнти (табл. 2.3.).

Таблиця 2.3

Аналіз динаміки та стану основних засобів

Назва коефіцієнту	Алгоритм розрахунку
1.Коефіцієнт оновлення	вартість основних засобів, що надійшли за відповідний період вартість основних засобів на кінець року
2.Коефіцієнт уведення	вартість уведених у дію основних засобів вартість основних засобів на кінець року
3.Коефіцієнт вибуття	вартість вибулих за звітний період основних засобів вартість основних засобів на початок року
4.Коефіцієнт зношеності	сума зношеності основних засобів за відповідний період первісна вартість основних засобів
5.Коефіцієнт придатності	залишкова вартість основних засобів , або первісна вартість основних засобів
	1 – коефіцієнт зношеності

На наступному етапі аналізу необхідно приділити увагу найбільш важливому показнику ефективності використання засобів праці – фондовіддачі, яка розраховується як відношення обсягу реалізованих послуг до середньорічної вартості основних засобів основної діяльності. А також особливу увагу слід приділити дослідженню й оцінці активної частини основних засобів, оскільки саме ці фонди характеризують виробничі можливості підприємства.

Залежно від конкретної ролі в процесі надання та реалізації послуг основні фонди готелю підрозділяються на активні та пасивні. До активної частини відносяться житлові кімнати з меблями й іншими предметами господарського та культурного призначення, машини, устаткування, інструмент; до пасивної частини – передавальні пристрої, деякі види споруд, готельні корпуси, засоби комунікації. Тому також слід визначити, як впливає фондовіддача активної частини засобів праці на обсяг реалізованих послуг, яка визначається як відношення обсягу реалізованих послуг до середньорічної вартості активної частини основних засобів.

На обсяг реалізованих послуг впливають як забезпеченість підприємства в цілому основними засобами, так і структура цих засобів і ефективність їх використання.

Для визначення впливу вищеназваних чинників використовується така формула:

О_рп = ОЗ х ПВ_ач х ФВ_ач, (2.3.)

де О_рп – обсяг реалізованих послуг;

ОЗ – середньорічна вартість основних засобів основної діяльності;

ПВ_ач – питома вага активної частини основних засобів;

ФВ_ач – фондовіддача активної частини основних засобів.

На підставі наведеної формули (2.3.) можливо визначити вплив певних чинників на зміну обсягу реалізованих послуг. З цією метою у таблиці 2.4 за допомогою прийому елімінування (скорочний прийом різниць в рівнях показників) проведем аналіз впливу чинників засобів праці на обсяг реалізованих послуг, при чому базою порівняння можуть виступати, як дані попереднього періоду, так і дані бізнес-плану.

Таблиця 2.4

Аналіз впливу чинників засобів праці на обсяг реалізованих послуг

Показники	Попе-ред- ній рік	Звітний рік	Відхилення
			Усьо-го	у тому числі за рахунок
				середньо-річної вар-тості основ-них засобів основної діяльності	питомої ваги активної части- ни основ- них засобів	фондо-віддачі активної частини основ-них засобів
1. Обсяг реалізованих послуг, тис. грн.	2918,9	3065,2	+146,3
2. Середньоріч-на вартість основних засобів основної діяльності, тис. грн.	42515,8	42505,4	-10,4	-10,4х0,836 х0,0821= -0,7
3. Питома вага активної частини основних засобів	0,836	0,824	-0,012		-0,012х 0,0821х 42505,4= -41,9
4. Фондовіддача активної частини основних засобів	0,0821	0,0875	+0,0054			+0,0054 х42505,4 х0,824= +189,1

Перевірка: 146,3 = 189,1 + (– 41,9) + ( –0,7)

Як свідчать дані, подані в таблиці 2.4, за аналізований період обсяг реалізованих послуг збільшився на 146,3 тис. грн. Дане збільшення було викликано збільшенням фондовіддачі активної частини основних засобів на 189,1 тис. грн. При цьому за рахунок зниження питомої ваги активної частини основних засобів обсяг реалізованих послуг знизився на 41,9 тис. грн. і за рахунок зниження середньорічної вартості основних засобів основної діяльнеості обсяг реалізованих послуг зменшився на 0,7 тис. грн. Таким чином, аналізоване підприємство має можливість збільшити обсяг реалізації послуг на 41,9 тис. грн. за умови збільшення питомої ваги активної частини основних засобів.

2.4. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів

На відхилення з обсягу реалізації послуг впливають чинники, пов’язані з матеріально-технічним забезпеченням підприємства, яке надає послуги.

В умовах переходу до ринкових відносин відбулася докорінна перебудова матеріально-технічного постачання підприємств сировиною, матеріалами, паливом, напівфабрикатами, іншими матеріальними ресурсами. Підприємство само вивчає ринок сировини, енергоносіїв, налагоджує прямі зв’язки з постачальниками, самостійно вирішує питання про створення необхідних запасів з урахуванням специфіки виробництва та надання послуг, можливих змін його умов.

Оскільки економічне витрачання матеріальних ресурсів рівнозначне збільшенню їх виробництва, то підприємства повинні постійно вишукувати внутрішньовиробничі резерви економії та раціонального використання матеріальних ресурсів.

Важливий інструмент пошуку таких резервів – економічний аналіз, головними завданнями якого є:

- оцінювання ступеня виконання плану з забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами;

- виявлення причин недовиконання плану;

-перевірка обґрунтованості плану забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами;

- визначення ефективності використання матеріальних ресурсів;

- виявлення резервів збільшення обсягу реалізованих послуг.

Інформаційною базою аналізу є дані форми № 2 фінансової звітності “Звіт про фінансові результати” за елементом “Матеріальні витрати”, форми № 1 - підприємництво “Звіт про основні показники діяльності підприємства”, договорів на поставку сировини, матеріалів, палива; оперативні дані матеріально-технічного постачання.

Узагальнюючими показниками ефективності використання матеріальних ресурсів є:

- матеріаловіддача - визначається відношенням обсягу реалізованих послуг до суми матеріальних витрат. Цей показник характеризує віддачу матеріалів, а саме вихід продукції (послуг) з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів;

- матеріаломісткість – визначається відношенням суми матеріальних витрат до обсягу реалізованих послуг і показує, яка кількість матеріальних витрат припадає на кожну гривню реалізованих послуг;

- коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу реалізації послуг і матеріальних витрат – визначається відношенням індексу реалізованих послуг до індексу матеріальних витрат;

- питома вага матеріальних витрат у собівартості послуг – для її визначення необхідно суму матеріальних витрат віднести до повної собівартості реалізованих послуг. Цей показник відображає рівень використання матеріальних ресурсів, а також структури реалізації послуг, тобто чи є вони матеріаломісткими, чи ні. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріаломісткості послуг;

- коефіцієнт використання матеріалів (коефіцієнт матеріальних витрат) – визначається шляхом ділення суми фактичних матеріальних витрат на розмір матеріальних витрат, обчислений, виходячи з планових калькуляцій і фактичного обсягу та асортименту реалізованих послуг. Він показує, наскільки ефективно використовуються матеріали. Цей показник може бути більшим або меншим за одиницю. Якщо коефіцієнт більший за одиницю, то це свідчить про перевитрати матеріальних ресурсів у процесі виробництва (надання) послуг і, навпаки, якщо менший за одиницю, то матеріальні ресурси використовувалися більш економно, раціонально.

Для характеристики матеріаломісткості реалізованих послуг визначається зміна матеріаломісткості і матеріаловіддачі, їх вплив на потребу в матеріалах і на обсяг реалізованих послуг (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Аналіз матеріаломісткості реалізованих послуг

Показники	Попередній рік	Звітний рік
1. Матеріальні витрати, тис. грн.	396,0	358,0
2. Обсяг реалізованих послуг, тис. грн.	2918,9	3065,2
3. Матеріаломісткість, грн. (1 : 2)	0,1357	0,1168
4. Матеріаловіддача, грн. (2 : 1)	7,371	8,562
5. Коефіцієнт матеріаловіддачі в звітному році в порівнянні з попереднім роком	х	8,562 7,371 = 1,1615
6. Коефіцієнт матеріаломісткості в звітному році в порівнянні з попереднім роком	х	0,1168 0,1357 = 0,8607
7. Зміна (підвищення “+”, зниження “-“) коефіцієнта матеріаломісткості	х	0,8607 – 1 = -0,1393
8. Перевитрати “+”, економія “-“ матеріалів в результаті відхилення фактичної матеріаломісткості від матеріаломісткості попереднього року, тис. грн.	х	-0,1393 х 396 = -55,16
9. Можливе збільшення обсягу реалізації послуг, при досягненні матеріаломісткості попереднього року, тис. грн.	х	55,16 0,1357 = 406,48

Матеріаловіддача в порівнянні з попереднім роком збільшилася на 1,191 грн. (8,562 – 7,371), при цьому матеріаломісткість знизилася на 1,89 коп. (0,1168 – 0,1357) х 100. Отже, результат попереднього року з матеріаломісткості поліпшений і таким чином підприємство досягло економії матеріалів у сумі 55,16 тис. грн. і за рахунок цього додатково реалізовало (надало) послуг на 406,48 тис. грн.

Таким чином, ми можемо визначити, що за аналізований період на підприємстві відбувалось ефективне використання матеріальних ресурсів і таким чином підприємство мобілізовало свої резерви за матеріальними ресурсами.