Відносні показники фінансової стійкості

Критерії та показники	Алгоритм розрахунку та критичне значення	Характеристика економічного змісту
1. Коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів	позичковий капітал / власний капітал нормативне значення: < 1	характеризує розмір залучених коштів на одну гривню власного капіталу
2. Коефіцієнт фінансової незалежності	власний капітал / позичковий капітал нормативне значення: > 1	характеризує скільки власних коштів припадає на одну гривню позичкового капіталу
3. Коефіцієнт автономії	власний капітал / загальний обсяг джерел фінансування нормативне значення: > 0,5	характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов’язання за рахунок власних коштів, його зростання свідчить про збільшення фінансової незалежності
4. Коефіцієнт маневровості власного капіталу	наявність власних обігових коштів / власний капітал нормативне значення: > 0,5	характеризує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться у мобільній формі, яка дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами
5. Коефіцієнт покриття балансу	оборотні кошти + витрати майбутніх періодів / усі зобовязання + витрати майбутніх періодів нормативне значення: > 1	характеризує рівень можливості покриття зобов’язань підприємства оборотними коштами підприємства
6. Коефіцієнт ефективності використання власних коштів	фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування / власний капітал нормативне значення: > 0,4	характеризує, яка частка прибутку від звичайної діяльності у власних коштах
7. Коефіцієнт використання фінансових ресурсів усього майна	фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування / підсумок активу балансу нормативне значення:чим більше, тим краще	характеризує, яка частка прибутку від звичайної діяльності у всіх активах підприємства

Таблиця 5.5

Аналіз фінансової стійкості підприємства

Показники	На початок року	На кінець року	Норма-тивне значення	Зміна за рік
А	1	2	3	4=2-1
1.Коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів	0,252	0,266	 1	+0,014
2.Коефіцієнт фінансової незалежності	3,965	3,764	 1	-0,201
3.Коефіцієнт автономії	0,799	0,790	 0,5	-0,009
4.Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-0,157	-0,17	 0,5	-0,013
5.Коефіцієнт покриття балансу	0,376	0,359	 1	-0,017
6.Коефіцієнт ефективності використання власних коштів	0,003	0,002	 0,4	-0,001
7.Коефіцієнт використання фінансових ресурсів усього майна	0,00195	0,00165	збільшення	-0,0003

Як свідчать дані, наведені у таблиці 5.5, за аналізований період підприємство стало більш залежним від зовнішніх джерел, бо коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів, хоча і відповідає нормативному значенню, але відбулось його збільшення на 0,014, тобто на початок року на одну гривню власних коштів підприємство залучало 0,252 грн. позикових коштів, а на кінець року вже 0,266 грн.

Коефіцієнт фінансової незалежності знизився з 3,965 до 3,764 при нормативі > 1, тобто знижується забезпеченість підприємства власними засобами.

Коефіцієнт автономії (тобто частка власного капіталу в загальній сумі джерел фінансування) знизився з 0,799 до 0,790 при нормативі > 0,5.

Коефіцієнт маневровості власного капіталу як на початок року, так і на кінець року має від’ємне значення, крім того за аналізований період відбулось погіршення значення коефіцієнта, тобто підприємство відчуває нестачу у власних обігових коштах, що не дає змоги йому оперативно управляти власним капіталом. Унаслідок цього на підприємстві відбувається погіршення ефективного використання власних коштів та фінансових ресурсів усього майна підприємства.

Усе вищенаведене свідчить, що на даний момент підприємство має нестійкий фінансовий стан.

5.5. Оцінка платоспроможності (ліквідності) підприємства

Одним з індикаторів фінансового стану підприємства є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Розрізняють поточну платоспроможність, яка склалася на певний момент часу, і перспективну платоспроможність, яка очікується в короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективі.

Поточна (технічна) платоспроможність означає наявність в достатньому обсязі засобів і їх еквівалентів для розрахунків за кредиторською заборгованістю, яка вимагає негайного погашення. Звідси основними індикаторами поточної платоспроможності є наявність достатньої суми коштів і відсутність у підприємства прострочених боргових зобов'язань.

Перспективна платоспроможність забезпечується узгодженістю зобов'язань і платіжних засобів впродовж прогнозованого періоду, що, у свою чергу, залежить від складу, обсягів і ступеня ліквідності поточних активів, а також від обсягів, складу і швидкості підготовки поточних зобов'язань до погашення. При внутрішньому аналізі платоспроможність прогнозується на підставі вивчення грошових потоків. Зовнішній аналіз платоспроможності здійснюється, як правило, на основі вивчення показників ліквідності.

У економічній літературі прийнято розрізняти ліквідність активів, ліквідність балансу і ліквідність підприємства.

Під ліквідністю активів розуміється здатність їх до трансформації в грошові кошти, а ступінь ліквідності активів визначається проміжком часу, необхідним для їх перетворення в грошову форму. Чим менше потрібно часу для інкасації певних активів, тим вище їх ліквідність. При цьому варто розрізняти поняття ліквідності сукупних активів як можливість їх швидкої реалізації при банкрутстві і самоліквідації підприємства і поняття ліквідності оборотних активів, що забезпечує їх поточну платоспроможність. Тут мається на увазі, що кожен вид оборотних активів повинен пройти відповідні стадії операційного циклу, перш ніж трансформуватися в готівку.

Ліквідність балансу – можливість суб'єкта господарювання перетворити активи на готівку і погасити свої платіжні зобов'язання, а точніше – це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань. Якісна відмінність цього поняття від ліквідності активів у тому, що ліквідність балансу відображає міру узгодженості обсягів і ліквідності активів з розмірами і термінами погашення зобов'язань, тоді як ліквідність активів визначається безвідносно до пасиву балансу.

Ліквідність підприємства – більш загальне поняття, ніж ліквідність балансу. Ліквідність балансу передбачає дослідження платіжних засобів тільки за рахунок внутрішніх джерел (реалізації активів). Але підприємство може привернути позикові кошти ззовні, якщо у нього є відповідний імідж у діловому світі і достатньо високий рівень інвестиційної привабливості. Тому, оцінюючи ліквідність підприємства, потрібно враховувати його фінансову гнучкість, тобто здатність позичати кошти з різних джерел, збільшувати акціонерний капітал, продавати активи, швидко реагувати на кон'юнктуру ринку і т.д.

Таким чином, поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, але друге більш містке. Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність підприємства. Разом з тим ліквідність характерна як для поточного стану розрахунків, так і на перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі можливості в майбутньому, і навпаки.

На рис. 5.4. показано блок-схему, що відбиває взаємозв’язок між платоспроможністю, ліквідністю підприємства і ліквідністю балансу, яку можна порівняти з багатоповерховим будинком, у якому всі поверхи рівнозначні, але другий поверх не можна звести без першого, а третій – без першого і другого. Якщо завалиться перший, то розваляться і всі інші. Отже, ліквідність балансу, що базується на рівновазі активів і пасивів, є основою (фундаментом) платоспроможності й ліквідності підприємства. Іншими словами, ліквідність – це спосіб підтримки платоспроможності. Але разом з тим, якщо підприємство має високий імідж і постійно платоспроможне, то йому легше підтримувати свою ліквідність.