Робоча навчальна програма

Дисципліна Вступ до спеціальності (психологія)

Галузь знань 0203 Гуманітарні науки

Освітній рівень «бакалавр»

Напрям підготовки 6.020302. Історія

Додаткова спеціальність

6.030103. Практична психологія (практична психологія)

Навчальна програма з дисципліни «Вступ до спеціальності (психологія)» (для студентів 1 курсу денної форми навчання за напрямом підготовки 6.030103. Практична психологія (практична психологія) укладена відповідно до ДСВО МОНМС України, стандарту вищої освіти Горлівського інституту іноземних мов та навчального плану.

Укладачі навчальної програми: ст. викладач кафедри психології Бойко О.В.

Рецензент: Руденко С. В., канд. психол. н., ст. викладач кафедри психології Інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників (м. Донецьк) ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України.

Навчальну програму затверджено на засіданні кафедри психології

Протокол № _____ від «______» _______________20 р.

Завідувач кафедри ___________________ Андрєєва І. А.

Схвалено Науково-методичною радою Горлівського інституту іноземних мов за напрямом підготовки (спеціальністю)__________________________

(шифр, назва)

Протокол від « ___ »__________2012 року Голова _____ (_______________)

(підпис) (ПІБ)

ОПИС

ДИСЦИПЛІНИ «Вступ до спеціальності (психологія)»

Галузь знань 0301. Соціально-політичні науки Напрям підготовки 6.030103. Практична психологія (практична психологія) Освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр»
Академічна характеристика	Структура
Рік навчання: І	Кількість залікових модулів: 1
Семестр: ІІ	Кількість змістових модулів: 2 Кількість КРЗМ: 2
Позиція за навчальним планом: нормативна	Кількість годин: 90 Загальна: 90 Лекції: 24 Семінари: 20 Лабораторні: 10 Самостійна робота: 36
Кількість ECTS кредитів: 2,5
Вид підсумкового контролю: залік

Пояснювальна записка

Психологія останніми роками стала наукою, яку потребує саме життя. Проте слово «психологія» все ще оповите завісою таємниці для тих, кому не доводилося зустрічатися з психологами на практиці. Психологів цінують, поважають, але в буденному житті побоюються, вважаючи, що психолог «наскрізь бачить людину» навіть у розмові. При цьому важко точно сказати, «хто такий психолог», «що він робить» і «яку користь він може принести». В той же час виявляють зацікавленість до психолога, мабуть знаходячись під магічною дією слова «психологія». Правильному розумінню професії психолога шкодить також і та обставина, що з’явилося багато людей, наприклад, астрологів, хіромантів, ворожок, які також люблять зараховувати себе до психологів. Навколо психологічної професії виник ажіотаж.

У громадській думці найбільш поширено ставлення до психолога як до лікаря душі, що вміє глибоко проникати в думки і почуття людей, здатного зрозуміти їх таємні задуми, допомогти їм змінити свою долю. Цей портрет психолога, що ідеалізується, деколи не відповідає дійсності. Психолог – «за освітою» і психолог – «по життю» далеко не завжди одне і те ж. Психологічна освіта зовсім не гарантує проникливості, комунікабельності і ефективності дії на себе і на інших людей. В той же час є люди, які спочатку володіють особливим даром контактності, що дозволяє їм вислуховувати інших людей і надавати їм моральну і психологічну підтримку, допомагати їм у відповідях на ті або інші питання. І роблять вони це без усякої психологічної освіти. Кого ж з них рахувати психологом ?

У зв'язку з великою популярністю слова «психологія» багато молодих людей, які обирають шляхи продовження освіти, прагнуть одержати професію психолога. Таким чином вони сподіваються глибше пізнати себе, а головне – оволодіти методами, що дозволяють краще розуміти інших людей, і, у результаті, успішніше впливати на них. Як показує педагогічний досвід, далеко не всі абітурієнти психологічних факультетів ясно уявляють собі, «що таке психологія» і «хто такий психолог». Спонукає швидше престижність професії, яка разом з медичною, юридичною і економічною спеціальностями, а також професією програміста, стала дуже модною. У буденних розмовах психолога частіше всього плутають або з лікарем (психіатром), або з педагогом. Тому науково-популярні лекції про психологію доводиться звичайно починати з уточнення, що психологія – це не психіатрія, хоча зв'язки у цих двох галузей знань достатньо тісні. Психіатрія вивчає і лікує людей з психічними хворобами. Психологія ж вивчає душевний світ людини. Одна з галузей психології – патопсихологія - правда, вивчає внутрішній світ психічно хворих людей і тісно пов'язана з психіатрією. Проте велика частина інших галузей психології має справу з нормальними, здоровими людьми.

Навчальний курс «Вступ до спеціальності (психологія)» є складовою частиною цілісної психологічної підготовки студентів педагогічних вузів. Він викладається у другому семестрі першого курсу в обсязі 90 годин і завершується складанням заліку. Вивчення курсу має теоретичне та практичне значення для засвоєння інших навчальних курсів психологічного циклу.

Курс складається з двох змістовних модулів: «Психологія як професія» та «Психолог як особистість і професіонал».

Лекція - це стрункий систематичний і си­стемний виклад певної наукової проблеми або її частки. Вона визначає шляхи здійснення усіх видів і форм навчання у вищому навчальному закладі та закладає основи розуміння і ставлення до предмету.

Лекційний курс охоплює наступні теоретичні питання :

1. Історія психологічних знань в рамках інших наук.

2. Професія і професіоналізм.

3. Професійний психолог як прикладник і практик.

4. Загальне уявлення про розвиток особистості в професії.

5. Етичні проблеми професійного саморозвитку психолога.

6. Особливості підготовки психологів в навчальних закладах.

На семінарських заняттях студенти реалізують одержані теоретичні знання, тобто вчаться відбирати та аналізувати необхідну інформацію, складають доповіді на поставленні питання. Загалом, семінарські заняття забезпечують розвиток творчого про­фесійного мислення, пізнавальної мотивації і професійного ви­користання знань у навчальних умовах, передбачають вільне володіння мовою психологічної науки, точне оперування термінами, поняттями, визначеннями.

Лабораторні заняття спрямовані на засвоєння студентами окремих видів, способів і методів проведення діагностики та самодіагностики. Вони дають студентам можливість набути практичні навички спостереження та самоспостереження, аналізу і узагальнення одержаних результатів, їхньої практичної оцінки.

На самостійну роботу студентів виносяться такі питання:

1. Складання професіограми.

2. Написання доповідей.

3. Самодіагностика професійно важливих особистісних якостей психолога.

Студенти повинні опрацювати запропоновану їм навчальну літературу, в тому числі і Інтернет-джерела, а також показати належний рівень знань в процесі написання контрольних точок і контрольної роботи змістовного модулю.