Анотація

навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності (психологія»

Навчальна дисципліна «Вступ до спеціальності (психологія)» розрахована на студентів І курсу денної форм навчання за спеціальністю 6.030103. Практична психологія. На вивчення навчальної дисципліни студентам денної форми навчання відводиться 90 годин: 54 – аудиторні години, а саме 24 – лекції; 20 – семінарські заняття; 10 – лабораторні заняття; 36 – самостійна робота студентів.

Підсумковою формою контролю є залік.

Навчальна дисципліна «Вступ до спеціальності (психологія)» входить до циклу професійно-фахових дисциплін загального навчального плану за напрямом підготовки: 0301. Соціально-політичні науки.

Викладання дисципліни потребує паралельного опанування студентами «Загальної психології».

Розподіл загального навчального часу дисципліни «Вступ до спеціальності»

	Форми навчання
	Денна
Курс	І
Всього (год.)	90
Аудиторних занять (год.)	54
Лекцій (год.)	24
Лабораторних занять (год.)	10
Практичних занять (год.)	20
Самостійна робота студентів (год.)	36
Самостійна робота студентів під контролем викладача (год.)
Консультативна робота (год.)
Поточний контроль (год.)
Вхідний контроль (год.)
Контроль залишкових знань* (год.)
Підсумковий контроль (залік, екзамен)	залік

Пояснювальна записка

Психологія останніми роками стала наукою, яку потребує саме життя. Проте слово «психологія» все ще оповите завісою таємниці для тих, кому не доводилося зустрічатися з психологами на практиці. Психологів цінують, поважають, але в буденному житті побоюються, вважаючи, що психолог «наскрізь бачить людину» навіть у розмові. При цьому важко точно сказати, «хто такий психолог», «що він робить» і «яку користь він може принести». В той же час виявляють зацікавленість до психолога, мабуть знаходячись під магічною дією слова «психологія». Правильному розумінню професії психолога шкодить також і та обставина, що з’явилося багато людей, наприклад, астрологів, хіромантів, ворожок, які також люблять зараховувати себе до психологів. Навколо психологічної професії виник ажіотаж.

У громадській думці найбільш поширено ставлення до психолога як до лікаря душі, що вміє глибоко проникати в думки і почуття людей, здатного зрозуміти їх таємні задуми, допомогти їм змінити свою долю. Цей портрет психолога, що ідеалізується, деколи не відповідає дійсності. Психолог – «за освітою» і психолог – «по життю» далеко не завжди одне і те ж. Психологічна освіта зовсім не гарантує проникливості, комунікабельності і ефективності дії на себе і на інших людей. В той же час є люди, які спочатку володіють особливим даром контактності, що дозволяє їм вислуховувати інших людей і надавати їм моральну і психологічну підтримку, допомагати їм у відповідях на ті або інші питання. І роблять вони це без усякої психологічної освіти. Кого ж з них рахувати психологом ?

У зв'язку з великою популярністю слова «психологія» багато молодих людей, які обирають шляхи продовження освіти, прагнуть одержати професію психолога. Таким чином вони сподіваються глибше пізнати себе, а головне – оволодіти методами, що дозволяють краще розуміти інших людей, і, у результаті, успішніше впливати на них. Як показує педагогічний досвід, далеко не всі абітурієнти психологічних факультетів ясно уявляють собі, «що таке психологія» і «хто такий психолог». Спонукає швидше престижність професії, яка разом з медичною, юридичною і економічною спеціальностями, а також професією програміста, стала дуже модною. У буденних розмовах психолога частіше всього плутають або з лікарем (психіатром), або з педагогом. Тому науково-популярні лекції про психологію доводиться звичайно починати з уточнення, що психологія – це не психіатрія, хоча зв'язки у цих двох галузей знань достатньо тісні. Психіатрія вивчає і лікує людей з психічними хворобами. Психологія ж вивчає душевний світ людини. Одна з галузей психології – патопсихологія - правда, вивчає внутрішній світ психічно хворих людей і тісно пов'язана з психіатрією. Проте велика частина інших галузей психології має справу з нормальними, здоровими людьми.

Навчальний курс «Вступ до спеціальності (психологія)» є складовою частиною цілісної психологічної підготовки студентів педагогічних вузів. Він викладається у другому семестрі першого курсу в обсязі 90 годин і завершується складанням заліку. Вивчення курсу має теоретичне та практичне значення для засвоєння інших навчальних курсів психологічного циклу.

Курс складається з двох змістовних модулів: «Психологія як професія» та «Психолог як особистість і професіонал».

Лекція - це стрункий систематичний і си­стемний виклад певної наукової проблеми або її частки. Вона визначає шляхи здійснення усіх видів і форм навчання у вищому навчальному закладі та закладає основи розуміння і ставлення до предмету.

Лекційний курс охоплює наступні теоретичні питання :

1. Історія психологічних знань в рамках інших наук.

2. Професія і професіоналізм.

3. Професійний психолог як прикладник і практик.

4. Загальне уявлення про розвиток особистості в професії.

5. Етичні проблеми професійного саморозвитку психолога.

6. Особливості підготовки психологів в навчальних закладах.

На семінарських заняттях студенти реалізують одержані теоретичні знання, тобто вчаться відбирати та аналізувати необхідну інформацію, складають доповіді на поставленні питання. Загалом, семінарські заняття забезпечують розвиток творчого про­фесійного мислення, пізнавальної мотивації і професійного ви­користання знань у навчальних умовах, передбачають вільне володіння мовою психологічної науки, точне оперування термінами, поняттями, визначеннями.

Лабораторні заняття спрямовані на засвоєння студентами окремих видів, способів і методів проведення діагностики та самодіагностики. Вони дають студентам можливість набути практичних навичків спостереження та самоспостереження, аналізу і узагальнення одержаних результатів, їхньої практичної оцінки.

На самостійну роботу студентів виносяться такі питання:

1. Складання професіограми.

2. Написання доповідей.

3. Самодіагностика професійно важливих особистісних якостей психолога.

Студенти повинні опрацювати запропоновану їм навчальну літературу, в тому числі і Інтернет-джерела, а також показати належний рівень знань в процесі написання контрольних точок і контрольної роботи змістовного модулю.