Питання для самоконтролю

1. Що таке культура?

2. Як Ви розумієте поняття «дуалізм культурного буття»?

3. Як відрізняються поняття «культура» та «цивілізація»?

4. Яке місце людини у системі «культура-гроші»?

5. Що таке «духовна сутність грошей»?

Бібліографічний список

Основна література: 1, 4, 6.

Додаткова література: 2,3,5,6,7.

Тема 2. Етичний контекст грошей

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- місце грошей в системі соціальних норм;

- сутнісні аспекти взаємодії моральних норм і категорії «гроші»;

- особливості вирішення питання людина для грошей чи гроші для людини в історії філософії.

План вивчення теми

1. Гроші в системі моральних стосунків.

2. Етичні детермінації економічної теорії.

3. Людина для грошей. Гроші для людини.

4. Добро і зло в контексті грошей.

5. Моральні норми існування грошей.

6. Гедонізм і гроші.

7. Гроші і мораль.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Економічна етика є особливим проявом професійної етики. Проблемам економічної етики в даний час приділяється багато уваги, хоча трактується вона неоднозначно. Часто поряд з поняттям "економічна етика" як ідентичні вживають поняття "ділова етика", "етика бізнесу", "підприємницька етика", "етика ринку" і ін Більшість сучасних досліджень з етики бізнесу внеісторічна. Крім обов'язкових посилань на Канта і Мілля, в них зазвичай важко знайти обговорення концепцій та ідей, що сформувалися раніше. Економічна етика - наука давня. Її початок покладено Арістотелем у творах "Етика", "Нікомахова етика" і "Політика". У цих творах Арістотель аргументує три основних принципи: приватна власність, примат двох головних виробничих галузей - сільського господарства та промисловості, субподчіненность торгівлі, лихварства і грошей по відношенню до виробничих галузях. Аристотель не відділяв економіку від економічної етики. Він радив своєму синові Никомаху займатися тільки виробництвом благ. Його принципи знайшли розвиток в ідеях і концепціях католицьких і протестантських теологів, які протягом тривалого часу напружено міркували над проблемами етики бізнесу.

Виникнення капіталізму в Європі 16-го століття було тісно пов'язане з протестантською Реформацією. Протестантизм зробив можливим формування етики бізнесу. Якщо б він слідував за середньовічної католицької теологією, яка стверджувала, що "роблення грошей" підлягає моральному осуду, то не зміг би встановити моральних стандартів для досягнення своїх цілей.

Як відомо, один з ідеологів католицизму Августин Блаженний стверджував, що "торговець може вважати себе безгрішним, але не може схвалюватися Богом", а основоположник католицької філософії Фома Аквінський вірив у те, що більшість форм торгівлі, що здійснюється з метою отримання прибутку, є аморальними. Католицькі теологи розрізняли різні типи економічної активності. Вони розглядали виробництва продукту для продажу як підлягають меншому етичному осуду, ніж, наприклад, торгівля продуктами або видача позикою.

Заперечуючи ці установки, протестантизм зробив можливим формування етики бізнесу в результаті морального освячення прагнення до прибутку. Він стверджував, що бізнесмен може бути схвалений Богом. Прагнення до прибутку і прагнення до Бога стали не тільки сумісними, але і взаимообуславливающих. А винагорода фінансовим успіхом стало розумітися як знак розташування Бога. Світська версія протестантської етики бізнесу стала важливою складовою частиною західної громадської культури. Світський варіант протестантської етики нині відроджений основною частиною представників бізнесу. Доповіді з етики бізнесу, підготовлені такими організаціями, як "Круглий стіл бізнесу", "Тач Росс" та інші стверджують, що хороша етика означає хороший бізнес. У них заявляється, що можна бути одночасно доброчесним і процвітаючим у бізнесі людиною, і що навіть моральна чеснота необхідна для успіху.

Ідея про те, що успішні бізнесмени можуть бути хорошими людьми, склала важливий вимір склалася при капіталізмі моральної ситуації. Другий вимір включало нове розуміння взаємозв'язку між економічним успіхом і суспільним благом. До капіталізму, по суті, весь прибуток розглядалася як результат спекуляції. Відповідно і отримання прибутку морально засуджувалося. Капіталізм забезпечив моральну правомочність "роботи грошей".

Етико-економічна концепція Г. Форда. Однією з перших етико-економічних концепцій була концепція Г. Форда. Він вважав, що щастя і добробут добуваються тільки чесною роботою і що в цьому полягає етичний здоровий людський глузд. Суть фордовской економічної етики укладена в думці про те, що вироблений продукт не просто реалізована "ділова теорія", а "щось більше" - теорія, мета якої створити зі світу речей джерело радощів. Сила і машина, гроші і майно корисні лише остільки, оскільки вони сприяють життєвої волі.

Особливу увагу Форд приділяв виробничим робітникам. Він обгрунтував диференційований підхід до різних якостях і талантів людей, представляючи роботу по його силах і вмінню. Після медичного огляду хворих на туберкульоз робочих переводили на легкі роботи. Пенсіонерів забезпечували пенсією. Форд вважав, що високопродуктивним може бути робітник, відчуває себе господарем на підприємстві. Метод виробництва на його підприємствах грунтувався на власній системі управління, яка полягає в планомірних методах виробництва і планомірній поєднанні процесів праці.

Форд проголосив примат виробництва не над споживанням, а над прибутком і торгівлею. З примату виробництва він виводив принцип служіння людині. Реалізація цього принципу передбачає три фази: купівлі сировини і матеріалів; виробництва кінцевого продукту-товару; продажу товару і отримання прибутку. Кожна з цих фаз супроводжується проявом радості і задоволення для всіх учасників виробництва. Ці прояви мають потрійний матеріальний результат: високу заробітну плату, низькі ціни, великий обсяг прибутку за рахунок величезної маси товару.