- •Реферат
- •1. Загальна частина 6
- •1. Загальна частина.
- •1.1. Техніко – економічне обґрунтування конструкції центрифуги.
- •1.2. Будова та принцип роботи центрифуги з пульсуючим вивантаженням осаду.
- •1.2.1. Принцип роботи та база центрифуги з пульсуючим вивантаженням осаду.
- •1.3. Конструкція та призначення ротора центрифуги.
- •1.4. Гідрозасув центрифуги.
- •1.5. Кожух центрифуги.
- •1.6. Ремонт центрифуги.
- •1.7. Монтаж центрифуги.
- •1.8 Мастильні речовини: типи, норми витрат, особливості систем змащування машини.
- •1.9. Датчик пульсів центрифуги.
- •1.10. Технічна характеристика центрифуги.
- •2. Спеціальна частина
- •2.1. Технологічний розрахунок.
- •2.1.1. Розрахунок продуктивності центрифуги.
- •2.1.2. Розрахунок потужності приводу центрифуги.
- •2.1.3. Розрахункова потужність споживаної при пуску.
- •2.2. Проектування і розрахунок ротора на міцність.
- •2.2.1. Розрахунок з безмоментної теорії.
- •2.2.2. Розрахунок з моментної теорії.
- •2.3. Розрахунок каркасу ротора.
- •2.3.1. Розрахунок першої стойки.
- •2.3.2. Розрахунок останньої стойки.
- •2.3.3. Розрахунок першого кільця.
- •2.3.4. Розрахунок другого кільця.
- •2.4. Розрахунок стержня шпальтових сит.
- •2.5. Розрахунок штока на міцність.
- •Момент інерції штока.
- •2.6. Розрахунок вала на міцність.
- •Момент інерції вала.
- •2.7. Розрахунок довговічності підшипників головного вала.
- •2.8. Перевірка на міцність болтів, що кріплять гідроциліндр до валу центрифуги.
- •2.9. Перевірка на міцність гайки, що кріпить внутрішній каскад центрифуги до штока.
- •2.10. Перевірка на міцність гайки, що кріпить поршень гідроциліндра до штока.
- •2.11. Розрахунок товщини карману гідрозатвору.
- •2.12. Розрахунок необхідної кількості болтів гідрозатвору.
- •3. Асктп центрифугування.
- •3.1 Аналіз об’єкту керування.
- •3.1.1 Короткий опис об’єкту керування.
- •3.1.2. Аналіз технологічних величин.
- •3.1.3 Задачі контролю та керування технологічним процесом.
- •3.2 Розробка системи керування технологічним процесом.
- •3.2.1 Призначення, цілі та автоматизовані функції системи керування
- •3.2.2 Вибір комплексу технічних засобів.
- •3.2.3 Опис функціональної схеми системи керування.
- •4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях.
- •4.1 Характеристика об'єкта, що проектується, та місця його розташування.
- •4.2 Характеристика негативних факторів проектованого об'єкта.
- •4.3. Оцінка стану проектованого об’єкту в надзвичайних ситуаціях. Розрахунок надлишкового тиску вибуху.
- •4.4. Заходи зі створенню безпечних та здорових умов праці.
- •4.5. Протипожежні заходи.
- •5 Техніко - економічна частина.
- •5.1 Графік ппр обладнання.
- •5.2. Розрахунок чисельності ремонтного персоналу.
- •5.3. Розрахунок заробітної плати промислово виробничого персоналу ремонтної служби.
- •5.4. Складання кошторису роботи.
- •5.5. Визначення ефективності проектованих заходів.
- •6. Об'єкти та методи досліджень.
- •6.1. Характеристика вихідних матеріалів.
- •6.1.1. Ароматичний поліамід – фенілон.
- •6.1.2. Полідімітілоксан.
- •6.1.3 Графіт природний та основні властивості.
- •6.2. Термічна обробка полімерних матеріалів.
- •6.3. Методика приготування зразків
- •6.4 Методика термічної обробки.
- •6.6. Методика проведення експериментальних досліджень.
- •6.6.1. Будова та принцип роботи машини тертя смц–2.
- •6.7. Методика проведення антифрикційних досліджень.
- •6.8. Метод гідростатичного зважування.
- •6.9. Методика обробки експериментальних даних.
- •6.10. Обговорення результатів експерементів.
- •Висновок
- •Список використаної літератури
3.2.3 Опис функціональної схеми системи керування.
Обрані технічні засоби автоматизації згруповані у полі креслення згідно послідовності ходу технологічного процесу.
Контури контролю та керування побудовані так, щоб реалізувати задачі АСКТП, які викладені у п.1.1.3.
Вимірювання рівня масла у баку виконується рівнеміром (поз. 1а), уніфікований сигнал з якого подається до контролеру для обробки.
Значення витрати сировини вимірюється датчиком дозатора ДЖ-500 (поз. 2а) з передаючим перетворювачем (поз. 2б) і подається до контролеру. Сигнал з контролеру передається через блок керування (поз. 2в) і пускову апаратуру (поз. 2г) дозатору до приводу живильника.
Подача масла до циліндру механізму зрізу та його злив здійснюється шляхом перемикання клапанів (поз. 3в, 4в), керування якими відбувається по контуру: Логиконт – блок керування БРУ-22 (поз. 3а, 4а) - пускач ПБР-2М (поз. 3б, 4б).
Температура охолоджуючої води у магістралі вимірюється TR24 (поз. 5а), уніфікований сигнал з якого надходить до контролеру для подальшої обробки до контролеру для відображення і реєстрації. Контроль температури у підшипниках відбувається так само (поз. 11а, 12а).
Вимірювання витрати охолоджуючої води виконується діафрагмою камерною DO62C1H-С (поз. 6а), перепад тисків на якій перетворюється вимірювальним перетворювачем PMD75 (поз. 6б) в уніфікований сигнал і подається до контролеру для обробки.
Регулювання температури масла на виході баку здійснюється наступним чином. Сигнал від термоперетворювача TR24 (поз. 7а) оброб-люється контролером. Контролер виробляє керуючу дію, яка через блок керування БРУ-32 (поз. 7б) та пускач ПБР-2М (поз. 7в) поступає на вико-навчий механізм регулюючого клапану (поз. 7г), встановленого на трубо-проводі охолоджуючої води, змінюючи її витрату.
Тиск у трубопроводі подачі масла у систему вимірюється датчиком PMP131 (поз. 8а), сигнал з якого надходить до контролеру для обробки.
Тиск масла, що подається до підшипників вимірюється PMP131 (поз. 10а), сигнал далі надходить для обробки до контролеру. Контролер виробляє керуючу дію, яка через блок керування БРУ-32 (поз. 10б) та пус-кач ПБР-2М (поз. 10в) поступає на виконавчий механізм регулюючого клапану (поз. 10г), встановленого на трубопроводі масла.
Керування електродвигуном насосу масла здійснюється по контуру Логиконт - блок керування БРУ-22 (поз. 9а) – пускач ПМА-324 (поз. 9б). Аналогічно відбувається керування роботою приводу вібратора.
Вимірювання частоти обертання ротора та приводу центрифуги здійснюється тахометром промисловим С.А25/27 (поз. 13а, 15а), цифровий сигнал з якого подається до контролеру для подальшої обробки. Керування приводами відбувається по контурам: контролер – блок керування БРУ-22 (поз. 14а, 16а) – пускач ПТ-400 (поз. 14б, 16б).
Всі відхилення параметрів від припустимих меж сигналізуються, а при подальшому перевищенні блокується робота компресора.
Всі витримки часу у процесі забезпечуються таймерами контролеру.
4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях.