Перша допомога при блюванні

Блювота - умовно-рефлекгорний акт з участю м'язів шлунка діафрагми, передньої черевної стінки, результатом якого є видалення блювотних мас зі шлунка назовні через рот. Блювота викликається різними причинами, які умовно можна поділити на дві групи.

До першої групи (шлункової) відноситься все, що пов'язано з безпосереднім впливом на стінку шлунка.

Друга група - збірна. До неї відносяться такі види блювот: рефлекторна (при подразненні кореня язика, нервових стволів та ін.); умовно-рефлекторна (спогади про неприємні події і т. ін.); токсична (при вагітності, гострому апендициті, опіках, шокові); мозкові (при різних впливах і патологічних станах ЦНС: пошкодження мозкової речовини при травмах, струси головного мозку, набряки мозку та ін.).

Часто блювоті передує нудота.

Перша допомога при блюванні спрямована на профілактику потрапляння в дихальні шляхи блювотних мас. При умові контролю пацієнтом своїх дій йому надають сидячого положення, одягають на нього фартух і ставлять до ніг таз або відро. Голову пацієнта притримують, поклавши йому долоню на лоб. Після блювання дають воду для прополіскування ротової порожнини, умивання. Таз накривають і залишають у прохолодному місці до огляду лікаря. При необхідності (підозра на отруєння) блювотні маси відправляють на аналіз.

Якщо стан пацієнта тяжкий або він непритомний, його фік­сують лежачи на боці за допомогою подушок або повертають голову набік, щоб блювотні маси не потрапили в дихальні шляхи. Шию і грудну клітину накривають серветкою або клейонкою, до рота приставляють лоток. По закінченні блювоти ротову по­рожнину обробляють водою або 2%розчином гідрокарбонату нат­рію, при необхідності відсмоктують з рота блювотні маси гумовим балоном. Весь час хворий повинен знаходитись під наглядом.

При появі блювотних мас кольору кофейної гущини або рожевої крові (ознаки кровотечі) слід негайно вкласти пацієнта, покласти на верхню частину живота міхур з льодом і викликати лікаря.

Промивання шлунка

Мета: діагностична і лікувальна (звільнення шлунка від недоброякісних або токсичних речовин). Його застосовують при гострих отруєннях недоброякісними продуктами, великими дозами лікарських препаратів, алкоголем, грибами та ін.

Протипокази: у випадках, коли наявні шлункові крово­течі, інфаркт міокарду, сильні опіки слизової оболонки стра­воходу і шлунку.

Оснащення: товстий шлунковий зонд діаметром 1 см і довжиною 70 см, нижній кінець заокруглений без отворів (отвори знаходяться на бокових стінках), воронка об'ємом 1л.. гумова трубка довжиною 1 м, відро, чашка, фартух, гумові рукавички, 10-12 л води температури тіла.

Виконання. На пацієнта одягають фартух, садять на крісло, між ногами ставлять відро. Визначають відстань, на яку треба ввести зонд (зріст пацієнта мінус 100), одягають рукавички.

Стають збоку або ззаду від пацієнта, просять його відкрити рот і повільно дихати через ніс. Зонд, змочений водою, ставлять на корінь язика і пропонують пацієнту зробити декілька ковтальних рухів. У цей час зонд повільно ( щоб не закрутився) вводять у стравохід до мітки. Якщо під час введення пацієнт починає кашляти і синіти, треба негайно вийняти зонд - він потрапив V трахею, а не у стравохід. Воронку опускають до ніг пацієнта; з неї почне виділятись шлунковии вміст, що свідчить про правильне положення зонда (якщо вміст не виділяється, змінюють положення зонда, просуваючи його назад або вперед). Воронку тримають на рівні шлунка і вливають у неї близько 1 л води, потім повільно піднімають її вгору.<< Як тільки рівень води досягає вузької частини воронки, її опускають до рівня колін і виливають у відро вміст шлунка. Процедуру повторюють до тих пір, доки промивні води не будуть чистими.

Якщо пацієнт без свідомості, процедуру проводять у лежачому положенні. Пацієнта укладають на бік або повертають голову, клейонкою захищають одяг і білизну. Вводять рогорозширювач між зубами, трохи відхиляють голову назад. Натискають на корінь язика шпателем, лівою рукою, а правою вводять зонд по задній стінці глотки до мітки. Виконують ті ж маніпуляції, переміщуючи воронку вище і нижче рівня рота. В деяких випадках промивання проводять тонким шлунковим зондом, який вводять через ніс. Шприцом Жане воду вводять у шлунок , а потім відсмоктують промивні води.

При неможливості промити шлунок за допомогою зонда, використовують простіший, але менш ефективний спосіб. Для цього хворому дають випити 5-6 склянок теплої води, а потім штучно викликають блювоту подразнюючи пальцем або ватним тампоном задню стінку глотки.