Хронічна променева хвороба /хпх/

Клінічні прояви розвиваються у результаті багаторазового тривалого опромінення у малих дозах при досягненні сумарної поглинутої дози 0,4-0,5 Гр. Хвороба розвивається поступово і має 3 періоди: період формування хвороби; відновлюючий період; період ускладнень і наслідків. При ХПХ розвивається виражений астенічний синдром: швидка втомлюваність, млявість, порушен­ня сну, тупі головні болі, втрата апетиту, синці під очима і навколо рота. Слизова оболонка носоглотки і ясен кровоточива. Анемія може бути від легкої до виражених форм із зниженням гемоглобіну до 40-60 г/л. Чітко виражена вегето-судинна дистонія, пригнічена секреторна і моторна функції шлунку, схильність до закрепів. Кровотворення пригнічене, імунітет знижений. На шкірі легко з'являються крововиливи. Хворі схильні до кровотеч, часто хворіють простудними та інфекційними хворобами, опірність до токсичних речовин знижена. Страждають від хронічного герпесу і дисбактеріозу. В тяжких випадках розвиваються органічні зміни у органах і онкологічні хвороби.

Перша медична і долікарська допомога при променевих ураженнях

При виникненні радіоактивного забруднення потрібно терміново:

1.Одягнути захисний одяг, протигаз, респіратор чи ватно-марлеву пов'язку.

2.Провести часткову чи повну санітарну обробку, промити відкриті ділянки 0,5% лужним розчином.

3.Прийняти протирадіаційні засоби - цистамін 6 таблеток, через 4-6 годин повторно. Давати по 1 таб. йодиду калію (абоЗ- 5 крапель 10% йоду на склянку води) на протязі 10 днів і по 1 таб. 1 раз у тиждень протягом перебування на забрудненій території.

При блювоті дають 1-2 таблетки РСД або етаперазину з індиві­дуальної аптечки АІ-2. Профілактично призначають антибіотики (тетрацикліну гідрохлорид) і сульфаніламідні препарати (сульфадиметоксин) з АІ-2. При необхідності проводять штучне дихання і непрямий масаж серця, зупиняють кровотечу, накла­дають первинні пов'язки на опіки й ураження, мобілізують кінців­ки при переломах і значних пошкодженнях тканин. Уражених ева­куюють з осередку радіаційного забруднення, або укривають у сховищах. Зігрівають і дають багато теплого пиття. При вираже йому збудженні варто дати заспокійливі препарати - 1-2 таб. феио- зепаму, оксилідину чи 25-30 крапель корвалдину. При невгамовній блювоті можна ввести Імл 20% атропіну з АІ-5. При серцево- судинній недостатності: 1 мл кордіаміну підшкірно, 1 мл 20%кофеїн- бензоату натрію. Лікарську допомогу при променевих ураженнях надають у лікарнях загального профілю і радіологічних центрах.

ПРОФІЛАКТИКА РАДІАЦІЙНИХ УРАЖЕНЬ

Усе населення, що проживає на радіоактивно забруднених територіях, з метою ослаблення чи запобігання дії іонізуючого випромінювання та зменшення сумарної поглинутої дози повинно дотримуватись правил радіаційної безпеки. У зонах радіоак­тивного забруднення проводиться радіологічний контроль. На значно забрудненних територіях не слід знімати верхній одяг, сідати на землю, курити. Входячи у приміщення, взуття слід помити водою, або протерти мокрою ганчіркою, верхній одяг витрусити і почистити вологою щіткою. У житлових приміщеннях і на роботі слід проводити щоденннс вологе прибирання із застосуванням миючих засобів. Перед вхідними дверима кладуть вологий килимок. Не можна збирати польові квіти, ягоди, гриби, лікарські трави у забруднених місцях. У вітряну і дощову погоду слід виходити з дому у верхньому одязі і головному уборі. Відкриті ділянки тіла і волосся обов'язково змити проточною водою. Воду вживати тільки з упорядкованих перевірених джерел, а харчові продукти - закуплені у торговельній мережі. Сільськогосподарські продукти - особливо молоко, рибу, м'ясо, листову зелень, овочі і фрукти можна вживати після проведення радіологічного контролю. Перед прийомом їжі ретельно вимийте руки, прополощіть рот і ніс розчином 0, 5% питної соди. Харчування повинно бути повноцінне, вітамінізоване, з обов'язковим вживанням радіопротек горів - пектинів, клітковини, адаптогенів - настоянки женьшеню, родіоли рожевої, заманихи, ехінацеї пурпурової та ін. антиоксидантів - продуктів, багатих на вітаміни А,Е,Д,С. Готуючи їжу добре мийте овочі і фрукти, вимочуйте коренеплоди і м'ясо 1-1,5 год перед відварюванням, відмовтесь від вживання салату, щавлю і шпинату вирощеного у відкритому ґрунті, холодців і желе.

Загоряти доцільно тільки вранці до 10 години і ввечері після 18год.

Вигулюючи домашніх тварин, треба користуватись поводком, витерти вологою тканиною їх шерсть і обмити їм лапи.

РОЗД1Л ІV

ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ. ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЇ

ОСНОВИ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ

Епідеміологія - це наука про закономірності виникнення, розповсюдження і згасання інфекційних хвороб серед людей та заходи профілактики для їх ліквідації. Ці закономірності існують у людському середовищі і залежать від його соціального положення, рівня розвитку народного господарства, матеріальної забезпеченості і культури населення. Епідеміологія виявляє об'єктивні закономірності і визначає зв'язки, які можуть привести до виникнення і поширення інфекційних хвороб.-Вона розробляє також шляхи недопущення виникнення, або припинення розповсюдження заразних хвороб, якщо вони виникають і аж до повного усунення самої можливості виникнення заразних хвороб. Епідеміологія вивчає порівняно вузьке коло людських хвороб, які називаються інфекційними. Порівнюючи інфекційну хворобу з неінфекційною, можна відзначити ряд особливостей:

1.Наявність збудника: тільки в результаті проникнення збудника може виникнути хвороба. Цей збудник - паразит за своєю біологічною природою. Характерна також специфічність збудника. Проникнення в організм-людини рикетсії Провачека може призвести лише до захворювання висипним тифом, а дифтерійної палички - дифтерією.

2.Заразність хворого. Це також головна ознака, яка відрізняє інфекційні хвороби від інших. Ці ж ознаки визначають і специфічні закони епідеміології.

3.У ході інфекційних хвороб формується відносна несприйнятливість - імунітет.

4.Інфекційна хвороба характеризується циклічністю перебігу з чергуванням певних періодів, до числа яких відносяться:

а) прихований період (інкубаційний), який продовжується від моменту потрапляння в організм збудника до перших проявів хвороби. При кожній інфекційній хворобі період має певну тривалість;

б) продромальний - період провісників хвороби з неясними загальним симптомами;

в) період основних виявів хвороби (виражені, характерні для тієї чи іншої хвороби симптоми);

г) період згасання хвороби;

д) період видужування (реконвалесценція).

Більшість інфекційних хвороб заразні для оточуючих. Це всі періоди хвороб, починаючи від останніх днів прихованого періоду (інкубації) до одужання, а зрідка і більш довгий час, коли хворий залишається носієм і продовжує виділяти збудники з організму в оточуюче середовище. Зважаючи на те, що інфекційні хвороби заразні, дуже важливе їх раннє розпізнавання, тимчасова ізоляція хворого. Особливо підвищується небезпека для оточуючих, якщо хворий або носій якийсь час не розпізнається і працює на харчовому підприємстві, бере участь у приготуванні їжі.

Збудники інфекційних хвороб пристосувались до певного механізму передачі, певного місця знаходження і відповідного" характеру враження.

Виходячи з основного змісту епідеміології - вивчення об'єктивних закономірностей, які лежать в основі виникнення, поширення і закінчення інфекційних хвороб у людському колективі, а також методів профілактики і ліквідації їх, випливають два завдання епідеміології:

1).вивчення закономірностей виникнення, поширення і закінчення інфекційних хвороб;

2).розробка заходів профілактики та ліквідації інфекційних хвороб.

У сучасних умовах життя суспільства є багато факторів, кожен з яких разом і окремо активізує епідемічний процес. Звідси випливає необхідність існування теорії епідеміології таї пошуки шляхів подальшого підвищення ефективності! профілактичних і протиепідемічних заходів. Виникає актуальна потреба в розробці нових заходів і прийомів по нейтралізації можливої шкідливої дії, спроможної інтенсифікувати епідемічний процес (інтенсивне переміщення населення, концентрація населення в містах, розвиток громадського харчування і зниження загального рівня життя).