Created for http://www.uapf.com.ua

2.1 Обладнання

2. МЕТОДИ АНАЛІЗУ

2.1. ОБЛАДНАННЯ

2.1.3.УЛЬТРАФІОЛЕТОВІ ЛАМПИ ДЛЯ АНАЛІТИЧНИХ ЦІЛЕЙ

Укварцових лампах як джерело ультрафіолетового світла використовують пари ртуті. Для усунення видимої частини спектра випромінювання лампи може бути встановлений підхожий фільтр. Якшо у Фармакопеї зазначено проведення випробування

звикористанням ультрафіолетового світла за довжини хвилі 254 нм або 365 нм, використовують обладнання. шо включає ртутно-парові лампи і фільтр, який дає смугу випускання спектра з максимальною інтенсивністю близько 254 нм або 365 нм. Використовувані лампи поза сумнівом дозволять виявити стандартну пляму натрію саліцилату з діаметром близько 5 мм на підкладці силікагелю G Р при розташуванні випробовуваної плями перпендикулярно відносно випромінювання.

Зцією метою беруть 5 мкл розчину 0.4 г/л натрію саліцилату Р у спирті Ґ!) для ламп з випроміню-

ванням за 254 нм і 5 мкл розчину 2 г/л у спирті	Р
для ламп з максимальним випромінюванням	за

365 нм. Відстань між лампою і хроматографічною пластинкою, використовуваною у випробуванні, зазначеному у Фармакопеї, не має перевищувати відстані, використовуваної при проведенні вищезазначеного тесту.

2.1.6. ІНДИКАТОРНІ ТРУБКИ

Індикаторні трубки для визначення газів є циліндричними герметичними трубками, виготовленими з інертного прозорого матеріалу, конструкція яких дозволяє пропускати через них газ. Трубки містять реактиви, адсорбовані на інертних носіях, що дозволяють візуалізувати визначувані речовини; і, якщо необхідно, трубки також можуть мати попередні шари і/або адсорбційні фільтри для видалення речовин, що заважають визначенню аналізованої речовини. Індикаторний шар містить або один реактив, призначений для визначення конкретної домішки, або декілька реактивів для визначення декілько, речовин (моношарові та багатошарові труб:

Випробування проводять шляхом проп необхідного об'єму випробовуваного газу] дикаторну трубку. Довжина забарвленою ступінь зміни забарвлення за градуюваль: лою дають інформацію про наявні доміш

(1) V використовуваному спирті Рис має виявлятися флуоресценція.

Калібрування індикаторних трубок проводять відповідно до інструкції виробника.

Умови проведення випробування. Випробування проводять відповідно до інструкції виробника або як зазначено нижче.

Пристрій для подавання газу приєднують до підхожого регулятора тиску і голчатого клапана. Гнучкий шланг, споряджений трійником, приєднують до клапана, регулюють потік випробовуваного газу, продуваючи ним шланг для одержання необхідного потоку (див. Рис. 2.1.6.-1). Готують індикаторну трубку та приєднують її до дозуючого насоса відповідно до інструкції виробника. Відкритий кінець індикаторної трубки приєднують до короткого відведення шланга і пропускають через трубку необхідний об'єм випробовуваного газу, виконавши необхідне число тактів роботи насоса. Відзначають значення, що відповідає довжині забарвленого шару або інтенсивності забарвлення за градуювальною шкалою. При одержанні негативного результату проводять верифікацію індикаторних трубок, використовуючи калібрувальний газ, що містить відповідну домішку. Враховуючи велике різноманіття використовуваних компресорних масел, необхідно перевіряти реакцію індикаторних трубок для масел, на компресорне масло, що використовується. Інформація про реакційну здатність різних масел зазначається у супровідному листку, що додається до трубки. Якщо використовуване масло не зазначене у супровідному листку, виробник трубки повинен перевірити реакційну здатність масла і, якщо необхідно, забезпечити користувача спеціальною трубкою для даного масла.

Індикаторна трубка для вуглецю діоксиду. Герметична скляна трубка, що містить адсорбційні фиьтри та підхожі носії для індикаторів: гідразину- і кристалічного фіолетового. Мінімальна визначувана концентрація — 100 р р т з відносним стандартним відхиленням — не більше ±15 %.

Індикаторна трубка для сірки діоксиду. Герметична скляна трубка, що містить адсорбційні фільтри та підхожі носії для йоду та індикатора — крохмалю.

1	2	3	4
О—К]—ІЯЗ				7

igjjtcTpin для подавання газу; 2 — регулятор тиску; •Т0Й клапан; 4—трійник; 5 — індикаторнатрубка;

ля індикаторної трубки; 7 — відкритий кінець

:VHOK . 1.6. -1. Прилад д.гя газових індикаторних трубок

ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4

36

Created for http://www.uapf.com.ua

2.1 Обладнання

Мінімальна визначувана концентрація — 0.5 р р т з відносним стандартним відхиленням — не більше ±15%.

Індикаторна трубка для масла. Герметична скляна трубка, що містить адсорбційні фільтри та підхожі носіїдля індикатора—сірчаної кислоти. Мінімальна визначувана концентрація — 0.1 мг/м3 з відносним стандартним відхиленням — не більше ±30 %.

Індикаторна трубка для азоту оксиду і азоту діоксиду.

Герметична скляна трубка, що містить адсорбційні фільтри та підхожі носії для окиснюючого шару — солі Cr(VI) й індикатора—дифенілбензидину. Мінімальна визначувана концентрація — 0.5 р р т із відносним стандартним відхиленням — не більше ±15%.

Індикаторна трубка для вуглецю оксиду. Герметична скляна трубка, що містить адсорбційні фільтри та

підхожі носії для Індикаторів: йоду(У) оксиду, селену діоксиду і сірчаної кислоти димлячої. Мінімальна визначувана концентрація — 5 р р т або менше з відносним стандартним відхиленням — не більше ±15%.

Індикаторна трубка для сірководню. Герметична скляна трубка, що містить адсорбційні фільтри та підхожі носії для індикатора — солі свинцю. Мінімальна визначувана концентрація — 1 р р т або менше з відносним стандартним відхиленням — не більше ±10%.

Індикаторна трубка для пари води. Герметична скляна трубка, що містить адсорбційні фільтри та підхожі носії для індикатора — магнію перхлорату. Мінімальна визначувана концентрація 67 р р т або менше з відносним стандартним відхиленням — не більше ±20 %.

30

ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4

Created for http://www.uapf.com.ua

2.2.ФІЗИЧНІ ТА ФІЗИКОХІМІЧНІ МЕТОДИ

2.2.1.ВИЗНАЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ І СТУПЕНЯ КАЛАМУТНОСТІ РІДИН

гВІЗУАЛЬНИЙ МЕТОД

Для визначення прозорості і ступеня каламутності рідин використовують однакові пробірки з безбарвного прозорого нейтрального скла з плоским дном, що мають внутрішній діаметр від 15 мм до 25 мм. 40-мм шар випробовуваної рідини порівнюють з 40-мм шаром свіжоприготованого, як зазначено нижче, еталона. Порівняння рідин проводять у розсіяному денному світлі через 5 хв після приготування еталона, переглядаючи зразки уздовж вертикальної осі пробірок на чорному фоні. Розсіяння світла має бути таким, щоб еталон І легко відрізнявся від води Р, а еталон II легко відрізнявся від еталона І.

Випробовувану рідину вважають прозорою, якщо вона витримує порівняння з водою Р або розчинником, використовуваним при приготуванні випробовуваної рідини при перегляді за зазначених вище умов, або її каламутність не перевищує каламутності еталона І.

Розчин гідразину сульфату. 1.0 г гідразину сульфату Р розчиняють у воді Рідоводять об'єм розчину водою Р до 100.0 мл. Розчин витримують протягом 4-6 год.

2.2 Фізнгчні та фізнко-хімітні метод»

Стандарт каламутності. Суспензію формазину, приготовану змішуванням рівних об'ємів розчину гідразину сульфату і розчину гексаметилентетраміну, беруть за первинний стандарт із значенням каламутності 4000 NTU (нефелометричних одиниць каламутності). Еталони 1, II, III і IV мають значення З NTU, 6 NTU, 18 NTU І 30 NTU, відповідно. Для приготування розведених стабільних еталонів каламутності можуть бути використані промислові стабілізовані суспензії формазина після порівняння з приготованим, як зазначено, первинним стандартом каламутності.

Формазин володіє рядом необхідних якостей, які дозволяють йому бути ідеальним стандартом каламутності. Стандарт формазину може бути приготований з проконтрольованих вихідних речовин з достатньою відтворюваністю. Фізичні характеристики роблять його оптимальним калібрувальним стандартом для визначення розсіяння світла. Формазин, що є полімером, складається з ланцюгів різної довжини, які скручені в структури довільної конфігурації. Це дає можливість широкодіапазонного визначення частинок різних форм і розмірів, які аналітично відповідають можливим розмірам і формам частинок, що знаходяться в реальних зразках. Завдяки властивостям розсіяння стандарту формазину, відтворюваності і простежуваності на даному стандарті в основному базуються алгоритми калібрування приладу і критерії ефективності функціонування аналітичної системи.

Розчин гексаметилентетраміну. 2.5 г гексаметилентетраміну Ррозчиняють у 25.0 мл води Ру колбі місткістю 100 мл зі скляною притертою пробкою.

Вихідна суспензія (суспензія формазину). 25.0 мл розчину гідразину сульфату додають до приготованого розчину гексаметилентетраміну, перемішують і залишають на 24 год. Суспензія стабільна протягом 2 міс при зберіганні в скляному посуді, що не має дефектів поверхні. Суспензія не має прилипати до скла, і її необхідно ретельно збовтувати перед використанням.

Основна суспензія. 15.0 мл вихідної суспензії поміщають у колбу місткістю 1000.0 мл і доводять водою Р до позначки. Термін придатності основної суспензії 24 год.

Еталони. Приготування еталонів проводять відповідно до Табл. 2.2.1 -1.

Основну суспензію і воду Р перемішують і струшують безпосередньо перед використанням.

				Таблиця 2.2.1.-1
			Еталон		IV і
		І	11	Ш
Основна суспензія		5.0 мл	10.0 мл	30.0 млП 50.0		мл
L_	Вода Р	9 5 . 0 . М	Л90.0 мл	70.0 мл	50.0	мл J !

ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ

ВСТУП

Ступінь каламутності також може бути визначений за оптичною густиною опалесціюючих розчинів і суспензій вимірюванням на приладі поглиненого або розсіяного випромінювання. Існують 2 таких методи — нефелометрія і турбідиметрія. Для турбідиметричних вимірювань забарвлених зразків використовують прилади з функцією відносного вимірювання світлового потоку, в яких об'єднані принципи турбідиметрії і нефелометрії.

Ефект розсіяння світла суспендованими частинками може бути виміряний реєстрацією як випромінювання, яке пройшло (турбідиметрія), так і розсіяного випромінювання (нефелометрія). Турбідиметрія, яка базується на співвідношенні сигналів, комбінує принципи як нефелометрії, так і турбідиметрії. Турбідиметрія і нефелометрія застосовні ддя вимірювання слабо опалесціюючих суспензій: Використовувані еталони мають бути приготовані в чітко визначених умовах. Для кількісних вимірювань необхідна побудова калібрувальних кривих, оскільки залежність між оптичними властивостями суспензій і концентрацією диспергованої фази в кращому разі є напівемпіричною.

40 ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4

З?

Created for http://www.uapf.com.ua

2.2 Фіздеті -та фізнко-хті-чві метод**

Визначення каламутності забарвлених рідин проводять з використанням приладі* з функцією відносного вимірювання світлового потоку, оскільки забарвлення обумовлює негативну інтерференцію, результатом якої є ослаблення як падаючого, так і розсіяною світла, і зниження значення каламутності. Ефекте таким сильним, що звичайні нефелометри не можуть бути використані навіть для помірно забарвлених зразків.

Інструментальне визначення прозорості і капамутності забезпечує об'єктивніше проведення випробування. результати якого не залежать від гостроти зору аналітика. Числові результати є придатнішими для контролю якості і контролю технологічного процесу, особливо на стадії вивчення стабільності. Наприклад, попередні числові дані зі стабільності можуть бути використані для прогнозування терміну придатності при зберіганні як даної серії дозованої лікарської форми, так і діючої субстанції.

НЕФЕЛОМЕТРІЯ

Якщо суспензію переглядати під прямим кутом до напрямку падаючого світла, спостерігається розсіяння. зумовлене віддзеркаленням світла від частинок суспензії (ефект Тіндаля). Певна частина падаючого світлового променя пропускається, інша частина поглинається, а частина, що залишилася, розсіюється зваженими частинками каламутної рідини. При проведенні вимірювань під кутом 90 °С до світлового променя світлорозсіяння, викликане зваженими частинками, може бути використане для визначення концентрації частинок, за умови, що число і розмір цих частинок залишаються постійними. Ступінь каламутності еталона має залишатися постійним; і випробовуваний зразок, і еталон мають бути приготовані в однакових умовах. Ефект Тіндаля залежить як від кількості частинок, так і їх розмірів. Нефелометричні вимірювання достовірніші в діапазоні низьких значень каламутності, в якому виконується лінійна залежність між значеннями нефелометричних одиниць каламутності (NTU) і відносними сигналами детектора. При збільшенні ступеня каламутності падаюче світло впливає не на всі частинки, до того ж попадання розсіяного випромінювання від інших частинок на детектор ускладнююється. Таким чином, вимірювання є достовірними в діапазоні нефелометричних значень не більше як від 1750 NTU до 2000 NTU. Для підтвердження лінійної залежності будують калібрувальну криву не менше як за 4 значеннями концентрації.

ТУРБІДИМЕТРІЯ

ного світла. Лінійну зааежність між каламутністю і концентрацією можна отримати, якщо суспензія гомогенна і містить частинки одного розміру. Це можливо в дуже розведених суспензіях, т о містять матенькі частинки. Для підтвердження лінійної залежності між ступенем каламутності і концентрацією будують калібрувальну криву не менше як за 4 значеннями концентрації.

ТУРБІДИМЕТРІЯ. ЯКА	БАЗУЄТЬСЯ
НА СПІВВІДНОШЕННІ	СИГНАЛІВ

У турбідиметрії. яка базується на співвідношенні сигналів (ratio-турбідиметрії). вимірюється відношення пройденого світла до розсіяного під кутом 90 °С. Такий захід компенсує зниження інтенсивності випромінювання, що відбувається внаслідок забарвлення зразка. Вплив забарвлення зразка може також бути усунений шляхом використання в приладі як джерела світла інфрачервоного світловипромінюючого діода (14 СД) з довжиною хвилі 860 нм. Фотодіодні детектори приладу отримують і вимірюють розсіяне світло під кутом 90° відносно зразка, а також суму розсіяного в прямому напрямку світла і світла, що пройшло крізь зразок. Результати вимірювання, виражені в NTU, отримують шляхом розрахунку відношення значення розсіяного світла, виміряного під кутом 90°, до суми значень прямого розсіяння і світла, що пройшло. У турбідиметрії, яка базується на співвідношенні сигналів, вплив стороннього світлорозсіяння стає незначущим. Для вимірювання ступеня каламутності незабарвлених рідин використовуються нефелометри.

Вимірювання каламутності еталонів I-IV на турбідиметрі з функцією відносного вимірювання світлового потоку (Ratio™) показує лінійну залежність міжконцентраціями і виміряними значеннями NTU (див. Табл. 2.2.1.-2). Еталони І-ГУ (ДФУ) можуть бути використані для калібрування приладу.

	Таблиця 2.2.1 .-2
Суспензії формазину	Значення каламутності (NTU)
Еталон І	3
Еталон II	6
Еталон III	18
Еталон IV	30
Основна суспензія	60
Вихідна суспензія	4000
ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ	ВИЗНА ЧЕННЯ СТУПЕНЯ
КАЛАМУТНОСТІ

Каїамутністьє оптичною властивістю рідини, якає проявом взаємодії між світлом і зваженими в рідині частинками. Катамутністьвикликає розсіяння і поглинання світла більшою мірою, ніж пропускання світла крізь зразок. Кількість твердої речовини в суспензії може бути визначена вимірюванням пройде-

Вимоги окремих статей засновані на візуальному методі з використанням зазначених етаюнів. Для визначення відповідності вимогам окремої статті також можуть бути використані інструментальні методи, за умови, що технічні характеристики приладу відповідають критеріям прийнятності, зазначеним нижче. Калібрування приладу проводять з вико-

38	ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4