Created for http://www.uapf.com.ua

Інсулін свншгчик

Визначення проводять, як описано у статті «Інсуліну

. гіксрські засоби для ін єкиій».

Використовують такий випробовуваний розчин.

Випробовуваний розчин. Препарат обережно перемішують. Об'єм препарату, що відповідає 200 МО інсуліну, доводять водою Рдо об'єму 25.0 мл. Якщо необхідно, доводять водою Р до необхідної концентрації цинку (наприклад, від 0.4 мкг/мл Zn до 1.6 мкг/мл Zn).

ІНСУЛІН свинячий

Insulinum porcinum

INSULIN, PORCINE

і	1
H - Glyfie - Val - Glu - Gin - Cys - Cys - ThrSer - lie - Cys - Ser-
I	10
Leu - Тут - Gin - Leu - Glu - Asn - Тут - Cys - Asn - OH
	20J
H - Phe - Val - Asn - Gin - His - Leu - Cys - Gly - Ser - His - Leu - Val -
1	10
Glu - Ala - Leu - Тут - Leu - Val - Cys - Gly - Glu - Arg - Gly - Phe -
Phe - Tyr - Thr - Pro - Lys - Ala - OH	20
30
С Л Л А Л	М.м. 5778

Інсулін свинячий є натуральною антидіабетичною речовиною, одержаною із підшлункової залози свиней та очищеною.

Вміст:

— інсулін свинячий (C2S6H,S}N6S076S6) у сумі із А21 дезамідоінсуліном свинячим: від 95.0 % до 105 %, у

перерахунку на суху речовину.

Умовно, для маркування препаратів інсуліну, приймають. що 0.0345 мг інсуліну свинячого відповідає 1 МО інсуліну.

ВИРОБНИЦТВО

Тварини, від яких одержують інсулін свинячий, мають витримувати вимоги щодо здоров'я тварин, яких використовують для споживання людиною.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

A. Переглядають хроматограму, одержану у випробувані «Кількісне визначення».

Результати: на хроматограмі випробовуваного розчину час утримування основного піка має співпадати із часом утримування основного піка на хроматограмі розчину порівняння (Ь).

B. Пептидне картування.
Випробовуваний	розчин. Готують розчин 2.0 мг/мл
випробовуваної субстанції в 0.01Мрозчині		кислоти
хлористоводневої,	500 мкл одержаного розчину пе-
реносять у чисту пробірку і додають 2.0 мл		HEPES

буферного розчину рН 7.5 Р і 400 мкл розчину 1 мг/ мл протеази Staphylococcus aureus штам VS. тип XVJI-B P. Пробірку закривають та інкубують при температурі 25 °С протягом 6 год. Реакцію зупиняють додаваням 2.9 мл сульфатного буферного розчину рН 2.0 Р.

Розчин порівняння. Готують аналогічно випробовуваному розчину, замість випробовуваної субстанції додають ФСЗ інсуліну свинячого.

Випробування проводять методом рідинної хроматографії (2.2.29).

Колонка:

— розмір: 0.10 м х 4.6 мм,

—	нерухома фаза: силікагель октадецилсилільний для
	хроматографії	Р (3 мкм),
—	температура:	40 °С.

Рухома фаза:

—рухома фаза А: змішують 200 мл сульфатного буферного розчину рН 2.0 Р, 700 мл води Р т а 100 мл ацетонітрилу для хроматографії Р; фільтрують і дегазують;

—рухома фаза В', змішують 200 мл сульфатного буферного розчину рН 2.0 Р, 400 мл води Р т а 400 мл ацетонітрилу для хроматографії Р; фільтрують і дегазують;

Час (хв)	|	Рухома фаза А		Р\хома фаза В
		(% об/об)		(% об/об)
0-60		90 -» 30	\	10 -> 70	і
60 - 65	1	30->0	1	70 ->• 100
65-70		0		100
Швидкість рухомої		фази: Імл/хв.
Детектування:	спектрофотометрично за довжини
хвилі 214 нм.

ВЛАСТИВОСТІ

Опис. Порошок білого або майже білого кольору.

Розчинність. Практично не розчинний у воді Р та 96 % спирті Р. Розчиняється у розведених мінеральних кислотах і із розкладанням у розведених розчинах гідроксидів лужних металів.

Урівноваження колонки: не менше 15 хв за вихідних умов. Хроматограму холостого розчину одержують, використовуючи наведений вище градієнт.

Об'єм інжекції: 50 мкл.

Придатність хроматографічної системи: хроматограми випробовуваного розчину та розчину порівняння мають співпадати із хроматограмою інсуліну

420	ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4

Created for http://www.uapf.com.ua

свинячого, що додається до ФСЗ інсуліну свинячого. На хроматограмі розчину порівняння ідентифікують піки, що відповідають фрагментам і, 11 і Ш. Коефіцієнт симетрії для піків, що відповідають фрагментам 11 і Ш, має становити не більше 1.5. Коефіцієнт розділення для цих 2 піків має становити не менше 1.9.

Результати: хроматографічний профіль випробовуваного розчину має відповідати хроматографічному профілю розчину порівняння.

ПРИМІТКА: час утримування фрагмента І однаковий для інсуліну свинячого та інсуліну людського. Часи утримування фрагментів II і IVоднакові для всіх інсулінів. Час утримування фрагмента III однаковий для інсуліну бичачого та для інсуліну свинячого.

ВИПРОБУВАННЯ

Домішки із молекулярною масою, більшою за молекулярну масу інсуліну. Ексклюзивна хроматографія (2.2.30). Використовують метод внутрішньої нормалізації.

Розчини зберігають при температурі (2-10) °С і використовують протягом 7 діб. Якщо використовують автоматичний інжектор, розчини зберігають при температурі (2-10) °С.

Випробовуваний розчин. 4 мг випробовуваної субстанції розчиняють ь 1.0 ил 0.01 Мрозчину кислоти хлористоводневої.

Розчин для перевірки придатності хроматографічної системи. Використовують розчин інсуліну (близько 4 мг/мл), шо містить більше 0.4 % високомолекулярних білків. Можуть бути використані лікарські засоби інсуліну для ін'єкцій, такі як розчин або суспензія, освітлені певною кількістю 6 Мрозчину кислоти хлористоводневої, що містять визначений відсотковий вміст високомолекулярних білків, або розчин субстанції інсуліну в 0.01 Мрозчині кислоти хлористоводневої. Інсулін, що містить визначений відсотковий вміст високомолекулярних білків, може бути приготований із субстанції інсуліну, витриманої при кімнатній температурі протягом 10 діб.

Колонка:

—розмір: 0.3 м х 7.5 мм,

—нерухома фаза: силікагель гідрофільний для хроматографії Р (5-Ю мкм), підхожий для розділення мономерів інсуліну від димерів і полімерів.

Рухома фаза: кислота оцтова льодяна Р - ацетонітрил Р - розчин 1.0 г/л аргініну /"(15:20:65). Одержану суміш фільтрують і дегазують.

Швидкість рухомої фази: 0.5 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 276 нм.

Урівноваження колонки: нову колонку перед використанням врівноважують шляхом повторного хроматографування розчину інсуліну, що містить

Інсулін свинячий

високомолекулярні протеїни. Дія цього розчин для перевірки придатності хроматографічної системи хроматографують не менше 3 разів. Колонка вважається врівноваженою, якщо для двох послідовних інжекцій одержано однакові результати.

Об'єм інжекції: 100 мкл.

Час хроматографування: близько 35 хв.

Часи утримування: полімерні комплекси інсуліну — (13-17) хв, ковалентний димер інсуліну — близько 17.5 хв; мономер інсуліну — близько 20 хв, солі — близько 22 хв.

Придатність хроматографічної системи: розчин для перевірки придатності хроматографічної системи:

—хроматографічна система вважається придат-

ною, якщо відношення Hp до #у не менше 2.0, де Нр — висота піка димеру над базовою лінією, Hv - висота над базовою лінією найнижчої точки хроматограми між піком димеру та піком мономеру.

Нормування: сума площ піків із часом утримування меншим, ніж час утримування основного піка становить не більше 1.0 % суми площ піків. Не враховують піки із часом утримування більшим, ніж час утримування піка інсуліну.

Супровідні білки. Рідинна хроматографія (2.2.29), як

описано у випробуванні «Кількісне визначення».
Використовують таку програму:
Час (хв)	і	Рухома фаза А	Рухома фаза В
	|
		(% об/об)	(% об/об)
0-30		42	58
30-44		42 —>11	58 ->89	!
44-50	і	11	89

Розчини витримують при температурі (2-10) °С і використовують протягом 24 год. Придатність хроматографічної системи (коефіцієнт розділення, лінійність) перевіряють, як описано у випробуванні «Кількісне визначення». Якщо необхідно, коригують співвідношення рухомих фаз для забезпечення повного виходу А21 дезамідоінсудіну свинячого перед початком градієнта. Профіль градієнта може бути відкорегований для забезпечення повного виходу всіх супровідних домішок інсуліну.

Хроматографують 20 мкл розчину порівняння (Ь) і 20 мкл випробовуваного розчину. Якщо необхідно, коригують об'єм інжекції у межах від 10 мкл до 20 мкл залежно від виконання вимог із лінійності, як оііис&но у випрооувянні v Кількісне визначення». Xроматографують протягом близько 50 хв. На хроматограмі розчину порівняння ф) А21 дезамідошсулін свинячий виявляється як невеликий пік після основного піка і має відносний час утриму вання по відношенню до основного піка близько 1.3.

На хроматограмі випробовуваного розчину площа піка А21 дезамідоінсудіну свинячого не має перевищувати 2.0 % суми площ усіх піків; сума площ усіх

ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4

421

Created for http://www.uapf.com.ua

Інсулін с в и н я ч и й

піків, крім піків інсуліну свинячого та А21 дезамідоінсуліну свинячого, не має перевищувати 2.0 % суми площ усіх піків.

Свиняча проінсуліноподібна імунореактивність (PLJ). Не більше 0.0010 % (10 ррт), у перерахунку на суху речовину.

Використовують імунохімічний метод із підхожою чутливістю (2.7.1), наприклад кількісне визначення радіоімунологічним методом. Для калібрування використовують Міжнародний Стандартний Реактив проінсуліну свинячого.

Цинк. Не більше 1.0 %, у перерахунку на суху речовину.

Атомно-абсорбційна спектрометрія (2.2.23, методі).

Випробовуваний розчин. 50.0 мг субстанції розчиняють в 0.01 Мрозчині кислоти хлористоводневої та доводять об'єм розчину тією самою кислотою до 25.0 мл. Якщо необхідно, доводять 0.01 Мрозчином кислоти хлористоводневої AO необхідної концентрації (наприклад, від 0.4 мкг/мл Zn до 1.6 мкг/мл Zn).

Розчини порівняння. Свіжоприготовані розчини, що містять 0.40 мкг/мл Zn, 0.80 мкг/мл Zn, 1.00 мкг/мл Zn, 1.20 мкг/мл Zn, 1.60 мкг/мл Zn, готують відповідними розведеннями еталонного розчину цинку (5 мг/мл Zn) Р 0.01 Мрозчином кислоти хлористоводневої.

Джерело випромінювання: лампа із порожнистим цинковим катодом.

Довжина хвилі: 213.9 нм.

Полум'я: повітряно-ацетиленове підхожого складу (наприклад, 11 літрів повітря та 2 літри ацетилену за хвилину).

Втрата в масі при висушуванні (2.2.32). Не більше 10.0 %. 0.200 г субстанції сушать при температурі 105 °С протягом 24 год.

Сульфатна зола (2.4.14). Не більше 2.5 %, у перерахунку на суху речовину. Визначення проводять із 0.200 г субстанції.

Бактеріальні ендотоксини (2.6.14). Менше 10 МО/мг, якщо субстанція призначена для виробництва лікарських засобів для парентерального застосування без подальшої процедури видалення бактеріальних ендотоксинів.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Рідинна хроматографія (2.2.29).

Випробовуваний розчин. 40.0 мг субстанції розчиняють у 0.01 М розчині кислоти хюристоводневої та доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 10.0 мл.

Розчин порівняння (а). Вміст віали ФСЗ інсуліну людського розчиняють у 0.01 Мрозчині кислоти хюристоводневої до концентрації 4.0 мг/мл.

Розчин порівняння (Ь). Вміст віали ФСЗ інсуліну свинячого розчиняють у 0.01 Мрозчині кислоти хлористоводневої ю концентрації 4.0 мг/мл.

Розчин порівняння (с). 1.0 мл розчину порівняння (Ь) доводять 0.01 Мрозчином кислоти хлористоводневої

до об'єму 10.0 мл.

Розчин для перевірки придатності хроматографічної системи: змішують 1.0 мл розчину порівняння (а) і 1.0 мл розчину порівняння (Ь).

Розчини зберігають при температурі (2-10) °С і використовують протягом 48 год. Якщо використовують автоматичний інжектор, розчини зберігають при температурі (2-10) °С.

Колонка:

— розмір: 0.25 м х 4.6 мм,

—	нерухома фаза: силікагель октадецилсилільний для
	хроматографії	Р (5 мкм).
—	температура:	40 °С.

Рухома фаза.-рухома фаза А—рухома фаза В (42:58). якщо необхідно, коригують склад суміші.

Наведені нижче розчини готують і зберігають при температурі не нижче 20 °С:

—рухома фаза А. 28.4 г натрію сульфату безводного Р

розчиняють у воді Рі доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 1000 мл; додають 2.7 мл кислоти фосфорної Р; якщо необхідно, доводять до рН 2.3 етаноламіном Р, фільтрують і дегазують;

—рухома фаза В: змішують 550 мл рухомої фази

Ата 450 мл ацетонітрилу Р. Одержаний розчин нагрівають до температури не нижче 20 °С для запобігання утворенню осаду (змішування рухомої фази з ацетонітрилом є ендотермічним процесом); фільтрують і дегазують.

Швидкість рухомої фази: 1 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 214 нм.

Придатність хроматографічної системи:

—коефіцієнт розділення: хроматографують 20 мкл розчину для перевірки придатності хроматографічної системи та 20 мкл розчину порівняння (Ь). Час хроматографування розчину для перевірки придатності хроматографічної системи має становити не менше часу, необхідного до повного виходу основного піка на хроматограмі розчину порівняння (Ь). На хроматограмі розчину для перевірки придатності хроматографічної системи ідентифікують піки, відповідні інсуліну свинячому та інсуліну людському. Результати аналізу вважаються вірогідними, якщо коефіцієнт розділення для піків інсуліну людського та інсуліну свинячого становить не менше 1.2. Якщо необхідно, для досягнення належного розділення регулюють співвідношення рухомих фаз А і В;

422	ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4

Created for http://www.uapf.com.ua

—.іінійність: хроматографують 20 мкл розчину порівняння (Ь) і 20 мкл розчину порівняння (с). Результати аналізу вважаються вирогідними, якщо площа основного піка на хроматограмі розчину порівняння (Ь) становить (10±0.5) площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (с). Якщо ця умова не виконується, коригують об'єм інжекції в межах від 10 мкл до 20 мкл залежно від ступеня лінійності сигналу детектора.

Об'єм інжекції: 20 мкл випробовуваного розчину.

Вміст інсуліну свинячого C,f6H,81N650T6S6 у сумі із А21 дезамідоінсуліном свинячим визначають, використовуючи площу основного піка і площу піка А21 дезамідоінсуліну свинячого на хроматограмах випробовуваного розчину та розчину порівняння

(Ь) та зазначений вміст інсуліну свинячого у сумі із А21 дезамідоінсуліном свинячим у ФСЗ інсуліну свинячого.

ЗБЕРІГАННЯ

У повітронепроникному контейнері, у захищеному від світла місці, при температурі—20 °С до використання у виробництві. Після розморожування інсулін зберігають при температурі (5±3) °С і використовують у виробництві протягом короткого періоду часу. Для запобігання абсорбції вологи повітря при зважуванні інсулін перед відкриванням контейнера має бути витриманий при кімнатній температурі.

Інсуліну лікарські засоби для ін'єкцій

пов'язані із гостротою захворювання та триваїістю терапевтичної дії препарату.

У запежності від методу приготування у підхожому порядку виконують такі операції:

—додавання відповідних антимікробних консервантів:

—додавання підхожої субстанції або субстанцій для забезпечення ізотонічності препарату по відношенню до крові;

—додавання підхожої субстанції або субстанцій для доведення рН до необхідного значення;

—визначення активності компонента або компонентів. що містять інсулін, із подальшим, якщо необхідно, регулюванням активності, щоб готові лікарські засоби містили необхідну кількість Міжнародних Одиниць у мілілітрі;

—стерилізація шляхом фільтрації компонента або компонентів, що містять інсулін; після проведення даної операції всі подальші операції мають виконуватися в асептичних умовах із використанням матеріалів, підданих стерилізації підхожим методом.

Крім того, якщо необхідно, для забезпечення необхідної фізичної форми компонента або компонентів, що містять інсулін, додають підхожі речовини та проводять підхожі операції. Готовий препарат розливають в асептичних умовах у стерильні контейнери, що укупорені так, щоб виключити мікробне забруднення.

ІНСУЛІНУ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ

Praeparationes insulini iniectabiles

INSULIN PREPARATIONS, INJECTABLE

Інсуліну лікарські засоби для ін єкцій мають витримувати вимоги до ін 'єкційних засобів, зазначені у статті «Лікарські засоби для парентерального застосування».

Інсуліну лікарські засоби для ін'єкцій є стерильними лікарськими засобами на основі субстанцій, описаних у статтях «Інсулін людський», «Інсулін бичачий»

або «Інсулін свинячий». Вони містять не менше 90.0 % і не більше 110.0 % від кількості інсуліну, зазначеного на етикетці. Інсуліну лікарські засоби для ін'єкцій є розчинами або суспензіями, або їх готують шляхом змішування розчинів і суспензій.

ВИРОБНИЦТВО

Методи приготування розробляються для забезпечення необхідних властивостей препарату, що

ВИПРОБУВАННЯ

рН (2.2.3). Від 6.9 до 7.8, якщо немає інших зазначень в окремій статті.

Інсулін у надосадовій рідині. Для лікарських засобів інсуліну для парентерального застосування, що є суспензіями, не більше 2.5 % від загального вмісту інсуліну, якщо немає інших зазначень.

10 мл суспензії центрифугують при 1500 g протягом 10 хв і обережно відокремлюють надосадову рідину від осаду. Визначають вміст інсуліну (S) у надосадовій рідині підхожим методом, наприклад, методом хроматографії, як описано у випробуванні «Кількісне визначення». Вміст інсуліну у розчині, у відсотках, обчислюють за формулою:

100x5

Г

де:

Т— загальний вміст інсуліну, визначений, як описано в розділі «Кількісне визначення-».

Домішки із молекулярною масою, більшоюза молекулярну масу інсуліну. Ексклюзивна хроматографія (2.2.30).

Випробовуваний розчин. Для отримання прозорого кислого розчину інсуліну до 1 мл препарату, що є суспензією або розчином, додають 4 мкл б Мрозчину

ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4

423

Created for http://www.uapf.com.ua

Інсуліну лікарські засоби д л я ін'єкцій

кис. ютих юристоводневої. Якшо зразок с суспензіє ю, суспензію перемішують до отримання однорідного зразка. Якшо суспензія не стає прозорою протягом 5 хв після додавання кислоти хлористоводневої, додають невеликі аліквоти кислоти (менше 4 мкл/мл) до одержання розчину. Лікарські засоби із концентрацією інсуліну більше 100 МО/мл розводять 0.01 Мрозчином киоюти хлористоводневої, шоб запобігти перевантаження колонки мономером інсуліну.

Розчин для перевірки придатності хроматографічної системи. Використовують розчин інсуліну (близько 4 мг/мл), що містить більше 0.4 % високомолекулярних білків. Можуть бути використані лікарські засоби інсуліну для ін'єкцій, такі як розчин або суспензія, освітлені певною кількістю 6 Мрозчину кисюти хлористоводневої, що містять визначений відсотковий вміст високомолекулярних білків, або розчин субстанції інсуліну в 0.01Мрозчині кислоти хлористоводневої. Інсулін, що містить визначений відсотковий вміст високомолекулярних протеїнів, може бути приготований із субстанції інсуліну, витриманої при кімнатній температурі протягом близько 10 діб.

Розчини зберігають при температурі від 2 °С до 10 °С і використовують протягом 30 год (розчин інсуліну для ін'єкцій) або 7 діб (інші препарати інсуліну). Якщо використовують автоматичний інжектор, розчини зберігають при температурі від 2 °С до 10 °С.

Хроматографування проводять на рідинному хроматографі з УФ-детектором за таких умов:

Колонка:

—розмір: 0.3 м х 7.5 мм,

—нерухома фаза: силікагель гідрофільний для хроматографії Р (5-10 мкм), підхожий для розділення мономерів інсуліну від димерів і полімерів;

Рухома фаза: кислота оцтова льодяна Р - ацетонітрил Р - розчин 1.0 г/л аргініну Р (15:20:65). Одержану суміш фільтрують і дегазують.

Швидкість рухомої фази: 0.5 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 276 нм.

Урівноваження колонки: нову колонку перед використанням урівноважують шляхом повторного хроматографування розчину інсуліну, що містить високомолекулярні протеїни. Для цього розчин для перевірки придатності хроматографічної системи хроматографують не менше 3 разів. Колонка вважається врівноваженою, якщо для двох послідовних інжекцій одержано однакові результати. Якщо аналізують зразки, що містять протамін, урівноважують колонку із використанням розчину, що містить протамін.

Хроматографують 100 мкл розчину для перевірки придатності хроматографічної системи. При хроматографуванні у зазначених умовах часи утримування мають становити: полімерних комплексів інсуліну

(13-17) хв, ковалентного димеру інсуліну близько

17.5 хв; мономеру інсуліну близько 20 хв, солей близько 22 хв. Якщо випробовуваний розчин містить консерванти, наприклад, метилпарагідроксибензоат, т-крезол або фенол, ці компоненти елююються пізніше. Хроматографічна система вважається придатною, якшо відношення Нра.о /^.становитьне менше 2.0, де НР — висота піка димеру над базовою лінією, HV — висота над базовою лінією найнижчої точки хроматограми між піком димеру та піком мономеру.

Хроматографують 100 мкл випробовуваного розчину. Час хроматографування має становити близько 35 хв. На хроматограмі випробовуваного розчину сума площ піків із часом утримування меншим, ніж час утримування основного піка має становити не більше 3.0 % (для лікарських засобів, що містять протамін) або 2.0 % (для лікарських засобів, що не містять протаміну) суми площ усіх піків. Не враховують піки із часом утримування більшим, ніж час утримування піка інсуліну.

Супровідні білки. Рідинна хроматографія (2.2.29), як описано у випробуванні «Кількісне визначення». Використовують таку програму:

j	Час (хв)	І Рухома фаза А] Рухома фаза В				Примітка
			(% об/об)	(% об/об)	ізократичний
j	0 - 30	\	4 2	58
						режим
і	30-44	1	42-» 11	58->89	І	лінійний
		!				градієнт
і	44-50		11	89	(ізократичний
						режим

Розчини витримують при температурі від 2 °С до 10 °С і використовують протягом 24 год. Придатність хроматографічної системи (коефіцієнт розділення, лінійність) перевіряють, як описано у випробувані «Кількісне визначення». Якщо необхідно, коригують співвідношення рухомих фаз для забезпечення повного виходу А21 дезамідоінсуліну свинячого перед початком градієнта. Профіль градієнта може бути відкорегований для забезпечення повного виходу всіх супровідних домішок інсуліну.

Хроматографують 20 мкл випробовуваного розчину та 20 мкл розчину порівняння (а) для інсуліну лікарських засобів із активністю 100 МО/мл або розчину порівняння (Ь) для інсуліну лікарських засобів із активністю 40 МО/мл. Якщо необхідно, коригують об'єм інжекції у межах від 10 мкл і 20 мкл залежно від виконання вимог із лінійності, як описано в розділі «Кількісне визначення». Хроматографують протягом близько 50 хв. Якщо необхідно, змінюють склад рухомої фази, щоб антимікробні консерванти у випробовуваному розчині краще розділилися з інсуліном і виходил и з меншим часом утримування. Невелике зменшення концентрації ацетонітрилу збільшує час утримування піків інсуліну сильніше, ніж піків консервантів.

424	ДЕРЖАВНАФАРМ\КОП £ Я УКРАЇНИ 1.4

Created for http://www.uapf.com.ua

На хроматограмі розчину порівняння (а) або розчину порівняння (b) А21 дєзамідоінсулін вияаляється як невеликий пік після основного піка і має відносний час утримування по відношенню до основного піка близько 1.3,

На хроматограмі випробовуваного розчину площа піка А21 дезамідоінсуліну не має перевищувати 5.0 % суми площ усіх піків; сума площ усіх піків, крім піків інсуліну та А21 дезамідоінсуліну, не має перевищувати 6.0 % суми площ усіх піків. Не враховують піки консервантів і протаміну (елююються першими).

Загальний цинк. Не більше, ніж зазначено в окремій сталті. Випробування проводять методом атомноабсорбційної спектрометрії (2.2.23. метод Г).

Використовують наведену нижчеметодику, якщо немає інших зазначень в окремій статті.

Випробовуваний розчин. Препарат обережно струшують. відбирають об'єм препарату, що містить 200 МО інсуліну і доводять 0.01 Мрозчином кислоти хюристоводневої до 25.0 мл. Якщо необхідно, доводять 0.01 Мрозчином кислоти хлористоводневої

до необхідної концентрації цинку (наприклад, від 0.4 мкг/мл Zn до 1.6 мкг/мл Zn).

Розчини порівняння. Свіжоприготовані розчини, що містять 0.40 мкг/мл Zn, 0.80 мкг/мл Zn, 1.00 мкг/мл Zn, 1.20 мкг/мл Zn, 1.60 мкг/мл Zn, готують відповідними розведеннями еталонного розчину цинку (5мг/мл Zn) Р 0.01 Мрозчином кислоти хлористоводневої.

Вимірюють поглинання випробовуваного розчину і розчинів порівняння за довжини хвилі 213.9 нм, використовуючи як джерело випромінювання лампу із порожнистим цинковим катодом і повітряноацетиленове полум'я підхожого складу (наприклад, 11 літрів повітря та 2 літри ацетилену за хвилину).

Цинк у розчині. Де застосовно, не більше, ніж зазначено в окремій статті. Випробування проводять методом атомно-абсорбційної спектрометрії (2.2.23, метод І).

Випробовуваний розчин. Препарат центрифугують і 1 мл прозорої надосадової рідини доводять водою Р до об'єму 25.0 мл. Якщо необхідно, розводять розчин водою />до підхожої концентрації цинку (наприклад, від 0.4 мкг/мл Zn до 1.6 мкг/мл Zn).

Розчини порівняння. Свіжоприготовані розчини, що містять 0.40 мкг/мл Zn, 0.80 мкг/мл Zn, 1.00 мкг/мл Zn, 1.20 мкг/мл Zn. 1.60 мкг/мл Zn, готують відповідними розведеннями еталонного розчину цинку (5мг/мл Zn) Р 0.01 Мрозчином кисюти хлористоводневої.

Вимірюють поглинання випробовуваного розчину і розчинів порівняння за довжини хвилі 213.9 нм, використовуючи як джерело випромінювання лампу із порожнистим цинковим катодом і повітряно-

Інсуліну лікарські засоби для ін'єкцій

ацетиленове полум'я підхожого склалу (наприклад. 11 літрів повітря та 2 літри ацетилену за хвилину).

Бактеріальні ендотоксини (2.6.14). Менше 80 МО у 100 МО інсуліну.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Рідинна хроматографія (2.2.29).

Випробовуваний розчин. Для отримання прозорого розчину до 1 мл препарату, що є суспензією або розчином, додають 4 мкл 6 Мрозчину кислоти хлористоводневої. Якщо зразок є суспензією, суспензію перемішують до отримання однорідного зразка. Якщо суспензія не стає прозорою протягом 5 хв після додавання кислоти хлористоводневої, додають невеликі аліквоти кислоти (менше 4 мкл/мл) до одержання розчину. Лікарські засоби із концентрацією інсуліну більше 100 МО/мл розводять 0.01Мрозчином кислотихлористоводневої, щоб запобігти перевантаження колонки.

Розчин порівняння (а). Для лікарських засобів, що містять інсулін одного виду, розчиняють, відповідно, вміст віали ФСЗ інсуліну людського, ФСЗ інсуліну свинячого або ФСЗ інсуліну бичачого у 0.01Мрозчині кислоти хлористоводневої до отримання розчину із концентрацією 4.0 мг/мл. Для препаратів, що містять і бичачий, і свинячий інсуліни, до 1.0 мл розчину 4.0 мг/мл ФСЗ інсуліну бичачого у 0.01Мрозчині кислоти хлористоводневої додають 1.0 мл розчину 4.0 мг/мл ФСЗ інсуліну свинячого в 0.01 Мрозчині кислоти хлористоводневої. Розчин порівняння (а) використовують для кількісного визначення в лікарських засобах інсуліну, що містять 100 МО/мл.

Розчин порівняння (Ь). 4.0 мл розчину порівняння (а) доводять 0.01 Мрозчином кислоти хлористоводневої до об'єму 10.0 мл. Розчин порівняння (Ь) використовують для кількісного визначення влікарських засобах інсуліну, що містять 40 МО/мл.

Розчин порівняння (с). Вміст віали ФСЗ інсуліну людського розчиняють в 0.01 Мрозчині кислоти хюристоводневої до концентрації 4.0 мг/мл.

Розчин порівняння (d). Вміст віали ФСЗ інсуліну свинячого розчиняють в 0.01Мрозчині кисютихюристоводневої до концентрації 4.0 мг/мл.

Розчин порівняння (е). 1.0 мл розчину порівняння (а) доводять 0.01 Мрозчином кисюти хюристоводневої

до об'єму 10.0 мл.

Розчин порівняння (/). 1.0 мл розчину порівняння (Ь) доводять 0.01 Мрозчином кисюти хюристоводневої

до об'єму 10.0 мл.

Розчин д;ія перевірки придатності хроматографічної системи. Змішують 1.0 мл розчину порівняння (с) і 1.0 мл розчину порівняння (d).

Розчини зберігають при температурі від 2 °С до 10 °С і використовують протягом 48 год. Якщо використо-

ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4

425

Created for http://www.uapf.com.ua

Інсуліну лікарські засоби д л я ін'єкцій

вукугь автоматичний інжектор, розчини зберігають при температурі від 2 °С до 10 сС.

Хроматографування проводять на рідинному хроматографі з УФ-детектором за таких умов:

—колонка із нержавіючої сталі розміром 0.25 м х

4.6мм, заповнена си.іікаге.ге.м октадециікил'иьним діяхроматографії Різ розміром частинок 5 мкм;

—як рухому фазу використовують наведені нижче розчини, шо готують і витримують при температурі не нижче 20 °С:

Рухома фаза A: 2S.4 г натрію сульфату безводного Р

розчиняють у воді Рі доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 1000 мл; додають 2.7 мл кислоти фосфорноїР; якщо необхідно, доводять до рН 2.3 етаноламіном Р; фільтрують і дегазують; Рухома фаза В: змішують 550 мл рухомої фази А та 450 мл ацетонітрилу Р. Одержаний розчин нагрівають до температури не нижче 20 °С для запобігання утворення осаду (змішування рухомої фази з ацетонітрилом є ендотермічним процесом); фільтрують і дегазують;

—швидкість рухомої фази: 1 мл/хв; —детектування за довжини хвилі 214 нм;

—температура колонки 40 °С.

Елюють суміш рухома фаза А - рухома фаза В (42:58), якщо необхідно, коригують склад суміші.

Хроматографують 20 мкл розчину для перевірки придатності хроматогграфічної системи та 20 мкл розчину порівняння (d). Час хроматографування розчину для перевірки придатності хроматографічної системи має становити не менше часу, необхідного до повного виходу основного піка на хроматограмі розчину порівняння (d). На хроматограмі розчину для перевірки придатності хроматографічної системи ідентифікують піки, відповідні інсуліну свинячому та інсуліну людському. Результати аналізу вважаються вірогідними, якщо коефіцієнт розділення для піків інсуліну людського та інсуліну свинячого становить не менше 1.2. Якщо необхідно, для досягнення належного розділення регулюють співвідношення рухомих фаз.

Хроматографують 20 мкл випробовуваного розчину та 20 мкл розчину порівняння (а) і 20 мкл розчину порівняння (е) для лікарських засобів інсуліну, що містять 100 МО/мл або 20 мкл розчину порівняння

(Ь) і 20 мкл розчину порівняння (f) для лікарських засобів інсуліну, що містять 40 МО/мл. Якщо необхідно, змінюють склад рухомої фази, щоб антимікробні консерванти у випробовуваному розчині краще розділилися з інсуліном і виходили з меншим часом утримування. Невелике зменшення концентрації ацетонітрилу збільшує час утримування піків інсуліну сильніше, ніж піків консервантів. Якщо необхідно, після хроматографування розчину перед хроматографуванням наступного розчину промивають колонку сумішшю рівних об'ємів ацетонітрилу Р і води Р протягом часу, достатнього для виходу будь-якої речовини, що перешкоджає.

Результати аналізу вважаються вірогідними, якщо плоша основного піка на хроматограмі розчину порівнння (а) або розчину порівняння (Ь) становить (10±0.5) плоші основного піка на хроматограмі розчину порівняння (е) або розчину порівняння (f). Якщо ця умова не виконується, коригують об'єм інжекції в межах від 10 мкл до 20 мкл залежно від ступеня лінійності сигналу детектора.

Вміст інсуліну у сумі із А21 дезамідоінсуліном визначають, використовуючи площі піків інсуліну бичачого, інсуліну свинячого або інсуліну людського та площ піків А21 дезамідоінсудіну та зазначений вміст інсуліну у сумі із А21 дезамідоінсуліном у ФСЗ інсуліну бичачого, ФСЗ інсуліну свинячого або ФСЗ інсуліну людського, відповідно.

Для препаратів, що містять і бичачий, і свинячий інсулін, підсумовують площі піків бичачого і свинячого інсулінів і площі піків відповідних похідних А21 дезамідоінсулінів^

ЗБЕРІГАННЯ

Якщо немає інших зазначень, зберігають у стерильному, повітронепроникному контейнері з контролем першого розкриття, у захищеному від світла місці при температурі від 2 °С до 8 °С. Не допускається заморожування лікарських засобів інсуліну.

МАРКУВАННЯ

Зазначають:

—активність у МО/мл;

—концентрацію у міліграмах інсуліну в мілілітрі (для препаратів, що містять і бичачий, і свинячий інсуліни, концентрацію зазначають як сумарний вміст обох інсулінів);

—якщо необхідно, що субстанція одержана методом ферментативної модифікації свинячого інсуліну;

—якщо необхідно, що субстанція одержана за допомогою технології рекомбінантної ДНК;

—якщо необхідно, вид тварини, із якої отриманий інсулін;

—застереження щодо неприпустимості заморожування;

—якщо необхідно, що лікарський засіб перед використанням має бути ресуспендований.

(І) 100 МО відповідає 3.47 мг інсуліну людського. 3.45 мг інсуліну свинячого та 3.42 мг інсуліну бичачого.

426	ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4