18. Адресат, причини появи, мета, жанр праці к. Ушинського «Людина як предмет виховання, досвід педагогічної антропології».

К.Д. Ушинський заклав основи спеціального вивчення людини як воспитуемого і вихователя з метою узгодити педагогічну теорію і практику з природою людини. Він вів педагогіку до ідеалу антропологічного універсалізму. Всі знання про людину повинно слугувати фундаментом для педагогіки - про душу, про тіло, про людському гуртожитку.  У 1868 був опублікований перший, а в 1869 - Другий том твору К.Д. Ушинського "Людина як предмет виховання: досвід педагогічної антропології". Смерть перервала його працю в найбільш напружений момент творчості - завершення трилогії, яка не мала якогось аналога у світовій педагогічній літературі. 

Аналіз основної педагогічної праці К.Д. Ушинського “Людина як предмет виховання. Досвід педагогічної антропології” (1868) засвідчив, що автор подав методологічне обґрунтування педагогіки, розкрив місце педа-гогічної антропології в ряді людинознавчих наук (психологія, фізіологія, анатомія); проаналізував процеси пізнання дитини, закономірності розвит-ку її пам’яті, уяви, мислення та інших видів психічної діяльності; наголо-сив на тому, що на цих знаннях будується навчання й виховання.

К.Д. Ушинський у фундаментальній праці “Людина як предмет ви-ховання. Досвід педагогічної антропології” та інших публікаціях загост-рював увагу на тому, що від правильного виховання залежить майбутнє як окремої людини, так і людства в цілому, тому найважливішим фактором удосконалення суспільства є, на його думку, формування духовності осо-бистості. Учений прагнув розв’язати суперечності, які містяться в самій людині: її матеріальна й духовна природа. Основне завдання освітньої сис-теми педагог убачав у тому, щоб привести в належну рівновагу тілесні та душевні прагнення, а потім душевні розвинути так, щоб вони власною си-лою своєю узяли перевагу над тілесними.

У своїй педагогічній концепції педагогічної антропології учений на-голошував, що основною умовою реалізації антропологічних ідей є єдність навчання й виховання.

18. Визначення к. Ушинським поняття «педагогічної антропології».

Поняття «педагогічна антропологія» у науковий обіг ввів К. Д. Ушинський. Він використовував його при обговоренні питань про педагогічній науці та практиці підготовки педагогів. К. Д. Ушинський обговорював питання про статус педагогіки, про те, чи є спеціальна наука виховання. Він вважав, що педагогіка, поряд з медициною та політикою, не може бути названа наукою в строгому сенсі слова, оскільки своєю метою має практичну діяльність, а не світ явищ природи чи людської душі, К. Д. Ушинський називав педагогіку мистецтвом, а не наукою виховання. З цього випливало, що «педагогіка не є зібрання положень науки, але тільки збори правил виховної діяльності». 

У цьому сенсі, вказував К. Д. Ушинський, педагогіка відповідає терапії в медицині. Але як було б безглуздо для медиків обмежитися вивченням однієї терапії, так було б безглуздо для вихователів обмежитися вивченням однієї педагогіки як зібрання правил виховання. «Не можемо ми назвати педагогом того, - писав К. Д. Ушинський, - хто вивчив лише кілька підручників педагогіки і керується у своїй виховній діяльності правилами і настановами, поміщеними в цих« педагогіка », не вивчивши тих явищ природи й душі людської, на яких ... засновані ці правила і настанови ». Автор відрізняє «педагогіку у великому сенсі, як збори знань, необхідних або корисних для педагога, від педагогіки у тісному сенсі, як збори виховних правил». 

Педагогіка в широкому сенсі, на думку К. Д. Ушинського, повинна включити в себе сукупність наук, що сприяють обгрунтуванню цілей і засобів виховання. Визначенню цілей виховання мають сприяти філософія, психологія, історія. Знання засобів досягнення педагогічних цілей містять антропологічні науки, тобто науки, що вивчають людину. До їх числа К. Д. Ушинський відносив анатомію, фізіологію і патологію людини, психологію, логіку, географію, що вивчає землю як житло людини і людини як мешканця земної кулі, статистику, політичну економію і історію як історію релігії, цивілізації, філософських систем, літератур , мистецтв, виховання. 

Науки, які вивчають фізичні, фізіологічні, душевні і духовні особливості людини, К. Д. Ушинський відносив до індивідуальної антропології. Іншу сукупність антрополого-педагогічних наук повинні скласти науки, що вивчають людське суспільство з педагогічною метою. За аналогією з індивідуальною антропологією ми могли б назвати їх громадської чи соціальною антропологією. 

Відповідно більш універсальною представлялася К.Д.Ушін-ському підготовка педагогів: «Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона повинна перш за ознайомитися також в усіх відношеннях». Він вважав, що в університетах повинні бути відкриті спеціальні педагогічні або антропологи 'етичні факультети. Ці факультети основною метою мали б «вивчення людини у всіх проявах його природи зі спеціальним додатком до мистецтва виховання». 

До 1917 року «Педагогічна антропологія» К.Д.Ушінско-го багато разів перевидавалася, використовувалася як основна допомога у педагогічних навчальних закладах. У радянський період розвитку педагогічної науки ідеї К. Д. Ушинського 6 педагогічної антропології були міцно забуті, а масове видання його педагогічних творів здійснено лише в 1988-1990 рр.. Педагогічна антропологія як система челове-коведческіх дисциплін в нашій країні не була створена.