- •Еволюція педагогічної антропології
- •Місце педагогічної антропології в системі педагогічних знань
- •Педагогічна антропологія як методологія педагогіки
- •Історія поняття педагогічна антропологія та його сучасне трактування. Розробка педагогічної антропологія як самостійної галузі знань.
- •Історія розвитку педагогічної антропології за кордоном
- •Історія розвитку педагогічної антропології в Україні
- •Відомі українські та зарубіжні вчені-антропологи
- •Педагогічна антропологія на початку ххі століття
- •Основні напрями розвитку антропології як цілісного людинознавства
- •Педагого-антропологічні основи педагогіки
- •Предмет і сфера застосування педагогічної антропології
- •Предмет і методи сучасної педагогічної антропології та їх характеристика
- •Завдання педагогічної антропології
- •Проблеми і джерела педагогічної антропології
- •Загальне, особливе і окреме в людині. Єдність загального, особливого і окремого.
- •Основні принципи педагогічної антропології. Методи дослідження педагогічної антропології: Аналіз і синтез, герменевтика, інші методи.
- •Адресат, причини появи, мета, жанр праці к. Ушинського «Людина як предмет виховання, досвід педагогічної антропології».
- •Визначення к. Ушинським поняття «педагогічної антропології».
- •Актуальність праці к. Ушинського «Людина як предмет виховання, досвід педагогічної антропології» на сучасному етапі
- •Людина як предмет наукового вивчення
- •Поняття «людина» та його інтерпретація з точки зору антропології.
- •Антропологічне тлумачення культури
- •Особистість і розвиток людської індивідуальності з точки зору антропології
- •Дитинство як особливий період. Проблеми дитинства у сучасному світі.
- •Антропологічні аспекти розвитку дитини від народження до 6 років
- •Антропологічні основи розвитку молодшого школяра
- •Антропологічні основи розвитку підлітка
- •Антропологічні основи розвитку особистості в ранній юності
- •Антропологічні основи розвитку особистості в пізній юності і дорослості
- •Антропологічно неприйнятні моделі педагогічної взаємодії
- •Гуманізація педагогічної взаємодії як шлях антропологізації педагогічного процесу
- •37. Зарубіжні моделі антропоорієнтованих освітніх закладів
- •42. Сучасний освітній процес : антропологічний аспект
-
Дитинство як особливий період. Проблеми дитинства у сучасному світі.
Дитинство – це особливий період життя людини, особлива фаза в психофізичному і в соціальному дозріванні. У цей період визначаються основні межі розвитку індивіда, формується і закладається фундамент особи. Дитинство – це період становлення дитини повноцінною людиною [5].
Дитинство і дитина не просто детерміновані типом культури, але й базуються на ній.
Усвідомлення соціокультурних підстав процесу вкорінення дитини в культурі відкриває нові можливості осмислення і реконструкції фундаменту як культури, так і соціуму.
Дитинство визначає соціокультурний потенціал майбутньої людини, можливість його
втілення, тому осмислення проблем дитинства на сучасному етапі сприяє вирішенню проблем сьогодення і здійсненню найбільш конструктивного проектування майбутнього.
Всім давно відомо, що легше створити щось нове, ніж виправляти помилки або переформатовувати старе. Таким кристально чистим матеріалом є наші діти, свідомість яких, завдяки віковим і природним особливостям, відкрита для всього нового. Тому наше завдання – максимально використовувати ці особливості для безболісної адаптації дітей до дорослого життя після закінчення школи. Вони повинні уміти легко виходити з важких і конфліктних ситуацій, розумно реагувати на зміни постійно змінного світу [6].
Модернізаційні процеси в освіті, які протікають в умовах кризи шкільного, суспільного, родинного виховання, руйнування освітньо-виховної парадигми минулого століття, яка виявила свою нездатність і надалі бути основою як відтворення, так і розвитку сучасних людських співтовариств, і створення елементів нової педагогічної парадигми, яка ще не склалася, роблять необхідним соціально-філософське осмислення проблем дитинства і дитини.
Нові трансформаційні процеси в царині освіти не вирішують гостроти проблеми соціалізації: зайнятості, здобування освіти, що гарантує фахівцю можливість реалізувати себе як особу в своїй рідній країні [5, с. 4], оскільки головним завданням сучасної системи освіти є не стільки ефективна соціалізація з метою адаптації до соціальних форм існування культурних людських співтовариств, скільки ефективна інкультурація, здатна забезпечити справжню соціальну культуру утворюючих її людей.
Окрім цього, кризисні явища в процесах економічного і політичного реформування України також неоднозначно впливають на духовно-етичне і правове виховання молодого покоління.
Дитина існує в умовах світу, який динамічно розвивається, в ситуації зіткнення культур, традицій, релігій. Вона стикається з різного роду проблемами, завданнями, стресовими ситуаціями.
Раніше існуючі орієнтири, вказівки зверху, іншими словами, інструменти, які були завжди під рукою у людини недавнього минулого, в умовах посттоталітарного суспільства, не працюють. У ситуації сучасного світу вже не досить знати приклади з історії, «героїчного минулого», літератури, щоб стати повноцінним громадянином сучасного суспільства.