- •Еволюція педагогічної антропології
- •Місце педагогічної антропології в системі педагогічних знань
- •Педагогічна антропологія як методологія педагогіки
- •Історія поняття педагогічна антропологія та його сучасне трактування. Розробка педагогічної антропологія як самостійної галузі знань.
- •Історія розвитку педагогічної антропології за кордоном
- •Історія розвитку педагогічної антропології в Україні
- •Відомі українські та зарубіжні вчені-антропологи
- •Педагогічна антропологія на початку ххі століття
- •Основні напрями розвитку антропології як цілісного людинознавства
- •Педагого-антропологічні основи педагогіки
- •Предмет і сфера застосування педагогічної антропології
- •Предмет і методи сучасної педагогічної антропології та їх характеристика
- •Завдання педагогічної антропології
- •Проблеми і джерела педагогічної антропології
- •Загальне, особливе і окреме в людині. Єдність загального, особливого і окремого.
- •Основні принципи педагогічної антропології. Методи дослідження педагогічної антропології: Аналіз і синтез, герменевтика, інші методи.
- •Адресат, причини появи, мета, жанр праці к. Ушинського «Людина як предмет виховання, досвід педагогічної антропології».
- •Визначення к. Ушинським поняття «педагогічної антропології».
- •Актуальність праці к. Ушинського «Людина як предмет виховання, досвід педагогічної антропології» на сучасному етапі
- •Людина як предмет наукового вивчення
- •Поняття «людина» та його інтерпретація з точки зору антропології.
- •Антропологічне тлумачення культури
- •Особистість і розвиток людської індивідуальності з точки зору антропології
- •Дитинство як особливий період. Проблеми дитинства у сучасному світі.
- •Антропологічні аспекти розвитку дитини від народження до 6 років
- •Антропологічні основи розвитку молодшого школяра
- •Антропологічні основи розвитку підлітка
- •Антропологічні основи розвитку особистості в ранній юності
- •Антропологічні основи розвитку особистості в пізній юності і дорослості
- •Антропологічно неприйнятні моделі педагогічної взаємодії
- •Гуманізація педагогічної взаємодії як шлях антропологізації педагогічного процесу
- •37. Зарубіжні моделі антропоорієнтованих освітніх закладів
- •42. Сучасний освітній процес : антропологічний аспект
42. Сучасний освітній процес : антропологічний аспект
Концептуальною основою гуманізації освіти в педагогіці є антропологізм [ 3, 1 ]. Він детермінує підхід до аналізу біосоціальних і духовних чинників становлення особистості на основі системної реалізації принципів природовідповідності та соціо-культуровідповідності.
Антропологізм дає можливість розглядати суспільство як форму спільного життя людей в особистісному вимірі, а людину - як високоорганізовану духовну істоту. Ця закономірність є об'єктивною основою теоретичного обґрунтування й практичної реалізації педагогічних інновацій, їх зорієнтованості на розвиток і саморозвиток особистості, що, в свою чергу, обумовлює становлення таких стосунків, де учень і вчитель розуміють особистісний сенс мети, змісту і технологій навчання й виховання та самореалізуються за внутрішніми екзистенційними законами.
Антропологізм як загальнонауковий спосіб дослідження людини, що навчається, повинен об'єднати зусилля гуманітаріїв, природознавців і педагогів у осягненні діалектичної єдності використання наукових знань про людину в процесі її навчання й впливу учня на мету, форми, методи його розвитку і саморозвитку.
У центрі антропологізму, як наукової концепції, - людина. Вона розглядає особистість учня, студента, педагога, керівника як суб'єкта освітянської діяльності й суспільних відносин, визнає людину складною системою, яка саморозвивається за внутрішніми й зовнішніми законами. Тому саме педагогіка, спираючись на антропологізм, спроможна формувати гуманні відносини в освітньому середовищі, визначати засоби формування світогляду й емоційних якостей, вивчати особистість, яка навчається.
Таким чином, сучасна освіта поступово зміщує свою орієнтацію в суб'єктну площину, і в процесі ліквідації наслідків недемократичного навчання і виховання на перший план поступово виходить Людина - як мета прогресу. Урахування ж її внутрішнього потенціалу в процесі особистісного зростання й самодостатності, створення умов, у яких кожен учень мав би можливість відкривати в собі якості суб'єкта, є головними завданнями освіти. Саме тому проблема людини в наш час стала своєрідним епіцентром усіх педагогічних пошуків.
Антропологізм визнає домінантами гуманізму унікальність людини, розуміння її свободи й відповідальності, відкриту взаємодію з іншими людьми і доповнює характеристику сутності особистості її цілісністю, субстанціональністю, універсалізмом і амбівалентністю й сприяє розвитку людини, актуалізує вивчення її в соціально обумовленому процесі перетворення індивіда на повнофункціональну особистість, яка набуває гуманності в культурному й природному існуванні.