Безтарифна система оплати праці

В умовах оплати праці за тарифами та окладами доволі складно позбавитися “зрівнялівки”, подолати протиріччя між інтересами окремого робітника та всього колективу. Як можливий варіант вдосконалення організації та стимулювання праці розглянемо безтарифну систему оплати праці, яка знайшла застосування на багатьох підприємствах в умовах переходу до ринкового господарювання. За даною системою заробітна плата всіх працівників підприємства від директора до робітника являє собою частку працівника у фонді оплати праці (ФОП) або всього підприємства чи окремого підрозділу. В цих умовах фактичний розмір заробітної плати кожного працівника залежить від ряду факторів:

1. кваліфікаційного рівня працівника;

2. коефіцієнта трудової участі (КТУ);

3. фактично відпрацьованого часу.

4. Система преміювання працівників. Доплати й надбавки до заробітної плати

1. В умовах переходу до ринку під приємствам, організаціям над ане право самостійно розробляти й застосовувати преміальні положення.

Головним напрямком у стимулюванні керівників, фахівців і службовців повинне стати преміювання за фактичне поліпшення результатів роботи. В умовах ринкових відносин на підприємстві зростає значення показника прибутку як джерела засобів для розширення та технічного вдосконалювання виробництва, а також збільшення доходів учасників цього виробництва. Стимулювання зростання прибутку стає обов'язковим напрямком в організації преміювання керівників, фахівців і підрозділів підприємства.

1. Основними показниками преміювання підрозділів апарата керування виступають виконання (перевиконання) плану з прибутку й ріст (приріст) прибутку до відповідного періоду попереднього року.

Доплати й надбавки до заробітної плати

Переважна більшість компенсаційних і стимулюючих доплат і надбавок визначається підприємствами самостійно й виплачується в межах наявних коштів. Розміри й умови виплат обумовлюються в колективних договорах.

_{Всі діючі в наш час доплати й надбавки (їх більше 50 найменувань) підрозділяються на дві великі групи.}

1. Не мають обмежень по сферах трудової діяльності. В цю групу входять, наприклад, такі доплати, як за роботу в понад нормовий час; за роботу у вихідні й святкові дні; неповнолітнім працівникам у зв'язку зі скороченням їхнього робочого дня і т.д.

2. Використовується в певних сферах застосування праці.

   1. Доплати, що мають стимулюючий характер

   2. Доплати, пов’язані з особливим характером виконуваної роботи

   3. Доплати за умови праці, що відхиляються від нормативних.

Доплати компенсаційного характеру обумовлені тим, що багато підприємств із їхньою допомогою намагаються закріпити або залучити працівників (наприклад, доплата за дні відпочинку (відгули), що надається за роботу понад нормальну тривалість при вахтовому методі організації робіт).

Головною умовою, що впливає на вибір форми оплати праці, є ступінь деталізації нормування праці - виробництва й форми його здійснення, що допускають організацією.

В основі застосування всіх систем оплати лежать прості системи оплати праці. Прості погодинні системи формують заробіток працівника залежно від одиниці обліку робочого часу й відповідного їй типу тарифної ставки. Прості відрядні системи відрізняються одна від одної порядком розрахування розцінки за одиницю виконаних робіт.

Доплати по відрядно-прогресивній системі за частину продукції, виготовленої понад установлену норму виробітку (вихідної бази), розраховуються на основі планованого перевиконання норм виробітку відповідно до встановленої шкали збільшення розцінок при відрядно- прогресивній оплаті праці.

Доплати за відрядно-преміальною і погодинно-преміальною системами оплати праці, відповідно до діючих на підприємствах преміальних системам, обчислюють по кожній групі робітників, премійованих за однакові показники, на підставі запланованих показників роботи і розміру премії, встановленого у відсотках до заробітної плати по тарифу (або за відрядними розцінками).

Суму доплат за роботу в нічний час визначають відповідно до діючого трудового законодавства з урахуванням тарифних ставок і кількості годин роботи в нічний час.

Кількість годин роботи в нічний час розраховують на підставі числа робітників за планом і графіком виходів їх на роботу.

При перервній роботі підприємства (підрозділу або ділянки) кількість людино-годин нічної роботи визначають множенням явочної чисельності робітників у зміну на кількість годин нічної роботи і на число робочих днів.

Доплати за роботу в нічний час (окремо для робітників – відрядників і робітників-погодинників).

Доплата за роботу у святкові дні розраховується в основному на підприємствах і ділянках, що працюють безупинно протягом тижня, а також у тих випадках, коли за планом у ці дні передбачається ремонт устаткування.

Робота в святкові дні оплачується відповідно до трудового законодавства. Сума доплати за роботу в святкові дні для групи робітників обчислюється множенням годинної тарифної ставки (для робітників-погодинників) чи відрядного заробітку (для робітників-відрядників) на кількість людино-годин, що повинні бути відпрацьовані в ці дні. Кількість людино-годин роботи у святкові дні визначається на підставі числа робітників, що будуть працювати у свята, і графіка роботи ділянки (агрегату).

Доплата незвільненим бригадирам за керівництво бригадою встановлюється відповідними постановами у відсотках до тарифної ставки або у певній сумі.

Доплата за навчання учнів розраховується відповідно до оплати за навчання учня, установленої відповідними положеннями залежно від терміну і складності підготовки, характеру виробництва і кількості учнів.