- •Розділ 5. Інтегральне числення функції однієї змінної
- •1. Первісна і невизначений інтеграл
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця невизначених інтегралів
- •4. Основні методи інтегрування
- •Безпосереднє інтегрування.
- •Заміна змінної при інтегруванні.
- •Інтегрування раціональних дробів.
- •Інтегрування ірраціональних функцій.
- •Інтегрування трансцендентних функцій.
- •5. Поняття визначеного інтегралу
- •6. Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •7. Економічний зміст визначеного інтеграла
- •8. Властивості визначеного інтеграла
- •11) Теорема про середнє значення інтегралу.
- •9. Формула Ньютона–Лейбніца
- •10. Заміна змінної у визначеному інтегралі
- •11. Інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- •12. Невласні інтеграли
- •Невласні інтеграли з нескінченними границями інтегрування.
- •Невласні інтеграли від необмежених функцій.
- •13. Наближене обчислення визначених інтегралів
- •Спосіб прямокутників.
- •Спосіб трапецій.
- •Спосіб парабол.
- •14. Застосування інтеграла в геометричних задачах Площа в декартовій системі координат.
- •Площа в полярній системі координат.
- •Довжина дуги.
- •15. Застосування інтеграла в задачах економіки
- •Додаткова вигода чи лишок виробника (продавця).
- •Знаходження капіталу (основних фондів) за відомими чистими інвестиціями.
- •Обернена задача для знаходження вартості ануїтету (регулярних платежів) щодо неперервних відсотків.
- •Розділ 6. Інтегральне числення функцій багатьох змінних
- •1. Об'єм циліндричного тіла
- •2. Означення подвійного інтеграла
- •3. Властивості подвійного інтеграла
- •4. Обчислення подвійного інтеграла
- •5. Застосування подвійного інтеграла в геометрії Площа плоскої фігури.
- •Площа поверхні.
- •6. Застосування подвійного інтеграла у фізиці Маса плоскої пластини.
- •Статичні моменти.
- •Координати центра мас.
- •Моменти інерції.
- •7. Поняття про потрійний інтеграл
- •8. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •9. Застосування потрійного інтеграла у фізиці
- •Розділ 7. Ряди
- •1. Числові ряди. Основні поняття
- •2. Властивості числових рядів
- •3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •4. Достатні ознаки збіжності знакопостійних рядів Ознака порівняння.
- •Ознака порівняння в граничній формі.
- •Ознака Даламбера.
- •Радикальна ознака Коші.
- •Інтегральна ознака Коші.
- •5. Знакопочережні числові ряди. Ознака Лейбніца
- •Ознака Лейбніца.
- •6. Знакозмінні числові ряди
- •7. Функціональні ряди. Основні поняття
- •8. Область збіжності степеневого ряду
- •9. Ряди Тейлора і Маклорена
- •10. Розвинення функцій в ряд Маклорена
- •11. Застосування степеневих рядів
- •Обчислення значень функцій.
- •Наближене обчислення визначених інтегралів.
- •Доведення формули Ейлера.
- •12. Динамічні ряди
- •Розділ 8. Диференціальні рівняння
- •1. Економічні задачі, що приводять до диференціальних рівнянь. Основні означення
- •2. Диференціальні рівняння першого порядку
- •Диференціальні рівняння першого порядку з подільними змінними.
- •Однорідні диференціальні рівняння першого порядку.
- •Лінійні диференціальні рівняння першого порядку.
- •Рівняння Бернуллі.
- •Рівняння в повних диференціалах.
- •3. Диференціальні рівняння другого порядку
- •Деякі диференціальні рівняння другого порядку, що допускають зниження порядку.
- •Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку. Загальні властивості.
- •4. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •5. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку. Метод варіації довільних сталих
- •6. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •7. Системи диференціальних рівнянь
- •Системи лінійних однорідних диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами.
- •8. Задачі економічної динаміки
3. Диференціальні рівняння другого порядку
Диференціальним рівнянням другого порядку називається рівняння, що зв'язує незалежну змінну , шукану функцію і її похідні першого та другого порядку
. (8.14)
У деяких випадках рівняння вдається розв’язати відносно другої похідної, тобто записати у вигляді
. (8.15)
Також, як і диференціальні рівняння першого порядку, диференціальні рівняння другого порядку мають нескінченну множину розв'язків, кожний з яких зображується на площині деякою кривою.
Якщо час розглядати як незалежну змінну, а шукану функцію як шлях, пройдений матеріальною точкою за час при прямолінійному рухові, то диференціальне рівняння виражає в кожен момент часу залежність між пройденим шляхом , швидкістю і прискоренням точки, що рухається
.
Розв’язати таке рівняння, означає визначити закон руху , що дозволяє в будь-який момент часу, визначити положення точки, що рухається.
Для того, щоб з множини розв'язків вибрати потрібний, у механіці звичайно задають початкове положення точки, і початкову швидкість.
Говорять, що розв'язок рівняння задовольняє початковим умовам, якщо , .
Геометрично це означає, що відповідна крива рівняння проходить через точку площини і має в цій точці дотичну з кутовим коефіцієнтом .
Знаходження розв'язку рівнянь (8.14) чи (8.15), який задовольняє заданим початковим умовам називається задачею Коші для цих рівнянь.
Достатні умови існування й єдиності розв'язку задачі Коші для рівняння, розв’язаного відносно похідної, задаються теоремою, сформульованою за аналогією теореми Коші для рівняння першого порядку.
Теорема Коші. Якщо функція неперервна в деякій області тривимірного простору, має неперервні частинні похідні, то яка б не була точка цієї області, існує, і притому єдиний розв'язок рівняння , визначений у деякому інтервалі, що містить точку та задовольняє початковим умовам , .
Єдиність розв'язку задачі Коші для рівняння другого порядку не означає, що через дану точку площини проходить тільки одна інтегральна крива , як це спостерігалося для рівняння першого порядку, розв’язаного відносно похідної.
Для рівняння другого порядку з початковими умовами єдиність задачі Коші потрібно розуміти як те, що через точку площини проходить єдина крива рівняння, дотична до якої в цій точці має кутовий коефіцієнт . Через ту ж точку проходить ще нескінченна множина кривих рівняння з іншим нахилом дотичної у цій точці.
Загальний розв'язок диференціального рівняння другого порядку містить у собі дві довільні сталі і має вигляд
. (8.16)
Розв'язки, що одержані із загального при конкретних значеннях довільних сталих називаються частинними розв'язками даного рівняння.
Неявно задані загальний чи частинний розв'язки рівняння називаються його загальним і частинним інтегралами.
Для виділення з загального розв'язку частинного, що задовольняє заданим початковим умовам , , потрібно розв’язати систему рівнянь
(8.17)
відносно сталих і підставити їх значення в загальний розв'язок рівняння.