- •Розділ 5. Інтегральне числення функції однієї змінної
- •1. Первісна і невизначений інтеграл
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця невизначених інтегралів
- •4. Основні методи інтегрування
- •Безпосереднє інтегрування.
- •Заміна змінної при інтегруванні.
- •Інтегрування раціональних дробів.
- •Інтегрування ірраціональних функцій.
- •Інтегрування трансцендентних функцій.
- •5. Поняття визначеного інтегралу
- •6. Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •7. Економічний зміст визначеного інтеграла
- •8. Властивості визначеного інтеграла
- •11) Теорема про середнє значення інтегралу.
- •9. Формула Ньютона–Лейбніца
- •10. Заміна змінної у визначеному інтегралі
- •11. Інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- •12. Невласні інтеграли
- •Невласні інтеграли з нескінченними границями інтегрування.
- •Невласні інтеграли від необмежених функцій.
- •13. Наближене обчислення визначених інтегралів
- •Спосіб прямокутників.
- •Спосіб трапецій.
- •Спосіб парабол.
- •14. Застосування інтеграла в геометричних задачах Площа в декартовій системі координат.
- •Площа в полярній системі координат.
- •Довжина дуги.
- •15. Застосування інтеграла в задачах економіки
- •Додаткова вигода чи лишок виробника (продавця).
- •Знаходження капіталу (основних фондів) за відомими чистими інвестиціями.
- •Обернена задача для знаходження вартості ануїтету (регулярних платежів) щодо неперервних відсотків.
- •Розділ 6. Інтегральне числення функцій багатьох змінних
- •1. Об'єм циліндричного тіла
- •2. Означення подвійного інтеграла
- •3. Властивості подвійного інтеграла
- •4. Обчислення подвійного інтеграла
- •5. Застосування подвійного інтеграла в геометрії Площа плоскої фігури.
- •Площа поверхні.
- •6. Застосування подвійного інтеграла у фізиці Маса плоскої пластини.
- •Статичні моменти.
- •Координати центра мас.
- •Моменти інерції.
- •7. Поняття про потрійний інтеграл
- •8. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •9. Застосування потрійного інтеграла у фізиці
- •Розділ 7. Ряди
- •1. Числові ряди. Основні поняття
- •2. Властивості числових рядів
- •3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •4. Достатні ознаки збіжності знакопостійних рядів Ознака порівняння.
- •Ознака порівняння в граничній формі.
- •Ознака Даламбера.
- •Радикальна ознака Коші.
- •Інтегральна ознака Коші.
- •5. Знакопочережні числові ряди. Ознака Лейбніца
- •Ознака Лейбніца.
- •6. Знакозмінні числові ряди
- •7. Функціональні ряди. Основні поняття
- •8. Область збіжності степеневого ряду
- •9. Ряди Тейлора і Маклорена
- •10. Розвинення функцій в ряд Маклорена
- •11. Застосування степеневих рядів
- •Обчислення значень функцій.
- •Наближене обчислення визначених інтегралів.
- •Доведення формули Ейлера.
- •12. Динамічні ряди
- •Розділ 8. Диференціальні рівняння
- •1. Економічні задачі, що приводять до диференціальних рівнянь. Основні означення
- •2. Диференціальні рівняння першого порядку
- •Диференціальні рівняння першого порядку з подільними змінними.
- •Однорідні диференціальні рівняння першого порядку.
- •Лінійні диференціальні рівняння першого порядку.
- •Рівняння Бернуллі.
- •Рівняння в повних диференціалах.
- •3. Диференціальні рівняння другого порядку
- •Деякі диференціальні рівняння другого порядку, що допускають зниження порядку.
- •Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку. Загальні властивості.
- •4. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •5. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку. Метод варіації довільних сталих
- •6. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •7. Системи диференціальних рівнянь
- •Системи лінійних однорідних диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами.
- •8. Задачі економічної динаміки
Інтегрування раціональних дробів.
Нагадаємо, що раціональний дріб називається правильним, якщо степені многочленів і задовольняють нерівність . Відомо, що всякий правильний дріб можна подати єдиним способом у вигляді суми елементарних раціональних дробів: . Тому інтегрування раціональних дробів зводиться до розкладу раціональної функції на елементарні дроби та до інтегрування елементарних дробів та многочленів. Інтегрування елементарних дробів провадиться таким чином:
1)
2)
3)
4)
, .
Останній інтеграл підстановкою зводиться до інтегралу , формула (5.5).
Приклад 5.21. Обчислити .
Розв’язання. Поділивши многочлен на многочлен , одержимо частку та залишок . Отже, має дійсні корені першої кратності Тому розклад на елементарні дроби має вигляд:
З рівності дробів випливає рівність многочленів:
Для маємо , тобто
для маємо , тобто
для маємо , тобто
Таким чином, ,
Приклад 5.22. Обчислити
Розв’язання. Знаменник має дійсний корінь другої кратності, дійсний корінь першої кратності та комплексні корені першої кратності. Тому розклад підінтегральної функції на елементарні дроби має вигляд Зауважимо, що кількість невизначених коефіцієнтів співпадає з найбільшим показником степеня змінної в знаменнику правильного раціонального дробу. З рівності дробів випливає рівність многочленів:
Маємо при :
при :
при :
Прирівнюючи дійсні та уявні частини, одержуємо
Для знаходження коефіцієнта скористаємося методом неозначених коефіцієнтів (МНК), прирівнюючи коефіцієнти при в обох частинах тотожності: . Звідки тобто Таким чином: ,
Приклад 5.23. Обчислити
Розв’язання. Зробимо попередньо заміну тоді . Користуючись схемою Горнера, розкладемо многочлен, що стоїть у чисельнику, за степенями :
Враховуючи, що маємо Розкладемо підінтегральну функцію на елементарні дроби
Маємо:
При маємо: , і далі при :
,
при маємо: , ,
при : ,
при : , ,
при : .
Підінтегральна функція може бути представлена у вигляді
.
Тоді
, .
Тому
Зауважимо, що невизначений інтеграл від будь-якої раціональної функції на всякому проміжку, який належить її області визначення, являється елементарною функцією, яка може бути представлена у вигляді алгебраїчної суми композицій раціональних функцій, логарифмів та арктангенсів.
Інтегрування ірраціональних функцій.
Часто зустрічаються інтеграли від ірраціональних функцій, які можна обчислити методом раціоналізації підінтегральної функції. Він полягає в тому, що підшукується заміна змінної, яка перетворює інтеграл від ірраціональної функції в інтеграл від раціональної функції.
Розглянемо інтеграли виду:
(5.6)
де , заміною ( – спільний знаменник чисел ) приводиться до інтегралу від раціональної функції.
Приклад 5.24. Обчислити
Розв’язання. В цьому інтегралі Зробимо заміну тоді Маємо:
.
Підінтегральну функцію представимо у вигляді
В попередніх прикладах приділено достатньо уваги інтегруванню раціональних дробів, наведемо лише відповідь
.
Інтеграл виду
(5.7)
спрощується за допомогою підстановок Ейлера:
якщо ;
якщо ;
де один із коренів квадратного тричлена.
Приклад 5.25. Обчислити
Розв’язання. Скористаємося першою підстановкою Ейлера, поклавши Після піднесення до квадрату одержимо: , .
Тоді
Для підінтегральної функції маємо:
де
Зауважимо, що підстановки Ейлера часто призводять до громіздких викладок. Інтеграли (5.7) можна звести до інтегралів типу
(5.8)
(5.9)
. (5.10)
Для обчислення інтегралу (5.10) зручно користуватися формулою Чебишева
(5.11)
де многочлен з невизначеними коефіцієнтами; невизначений коефіцієнт.
Інтеграли виду
(5.12)
де при цьому називають інтегралами від диференціального бінома. Ці інтеграли зводяться до інтегралів від раціональних функцій тільки в трьох випадках (теорема Чебишева):
(5.13)
У випадку 1) застосовується заміна де спільний знаменник дробів і , у другому і третьому випадках ― відповідно заміни та де – знаменник
Приклад 5.26. Обчислити .
Розв’язання. Перепишемо інтеграл у вигляді . У нас Маємо третій випадок диференційного бінома, оскільки – ціле число. Згідно з теоремою Чебишева, застосуємо заміну тобто Тоді Продиференціювавши обидві частини підстановки, одержимо: Не знаходячи зразу ж переходимо до інтегралу (підстановка забезпечує зникнення змінної !)
.
Одержали інтеграл від раціонального дробу. Враховуючи, що знайдемо невизначені коефіцієнти у розкладі і знайдемо значення інтегралу. Наведемо відповідь для самоконтролю: де
Інтеграл виду
(5.14)
де многочлен степеня як правило, не виражаються через елементарні функції і в цьому випадку при і називаються еліптичними, а при гіпереліптичними. В цьому випадку, коли інтеграл (5.14) при і є елементарною функцією, він називається псевдоеліптичним. Кожний еліптичний інтеграл може бути виражений через елементарні функції і через стандартні еліптичні інтеграли:
Заміною ці інтеграли зводяться до лінійних комбінацій інтегралів:
; ;
які називають відповідно еліптичними інтегралами першого, другого, третього роду в формі Лежандра.