- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Передмова
- •Тематичний план лекцій спеціальність “фармація” і “клінічна фармація”
- •Тематичний план практичних занять спеціальність “фармація”
- •Тематичний план практичних занять спеціальність “клінічна фармація”
- •Тематичний план самостійної роботи студентів спеціальність “фармація”
- •Тематичний план самостійної роботи студентів спеціальність “клінічна фармація”
- •Модуль 2. Кількісний аналіз Змістовий модуль 4
- •5. Завдання для закріплення матеріалу (виконати в робочому зошиті):
- •Тема 2 Введення в титриметричний аналіз
- •1. Значення теми для вивчення наступних дисциплін та практичної діяльності:
- •2. Основні питання теми:
- •3. Література:
- •4. Тестовий контроль та еталони відповідей:
- •5. Завдання для закріплення матеріалу (виконати в робочому зошиті):
- •Тема 3 Кислотно–основне титрування. Суть методу та його можливості
- •1. Значення теми для вивчення наступних дисциплін та практичної діяльності:
- •2. Основні питання теми:
- •3. Література:
- •4. Тестовий контроль та еталони відповідей:
- •5. Завдання для закріплення матеріалу (виконати в робочому зошиті):
- •5. Завдання для закріплення матеріалу (виконати в робочому зошиті):
- •6. Лабораторні роботи Лабораторна робота 4.1. Приготування робочого розчину хлоридної кислоти
- •Лабораторна робота 4.2. Приготування первинного стандартного (вихідного) розчину бури
- •Лабораторна робота 4.3. Встановлення молярної концентрації еквіваленту робочого розчину хлоридної кислоти
- •Лабораторна робота 4.4. Приготування робочого розчину натрію гідроксиду
- •Лабораторна робота 4.5. Приготування вихідного розчину оксалатної кислоти
- •Лабораторна робота 4.6. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину NaOh
- •Лабораторна робота 4.7. Визначення оцтової кислоти
- •Тема 5 Кислотно-основне титрування Титрування багатоосновних кислот, солей, сумішей кислот, основ і солей
- •1. Значення теми для вивчення наступних дисциплін та практичної діяльності:
- •2. Основні питання теми:
- •3. Література:
- •4. Тестовий контроль та еталони відповідей:
- •5. Завдання для закріплення матеріалу (виконати в робочому зошиті):
- •6. Лабораторні роботи Лабораторна робота 5.1. Встановлення молярної концентрації еквіваленту робочого розчину соляної кислоти
- •Лабораторна робота 5.2. Визначення натрію гідроксиду і натрію карбонату в суміші
- •Тема 6 Кислотно-основне титрування у неводних середовищах
- •1. Значення теми для вивчення наступних дисциплін та практичної діяльності:
- •2. Основні питання теми:
- •3. Література:
- •4. Тестовий контроль та еталони відповідей:
- •5. Завдання для закріплення матеріалу (виконати в робочому зошиті):
- •Тема 7 Контроль засвоєння змістового модулю 4
- •Приклади тестових завдань по темам:
- •Тема 2. Введення в титриметричний аналіз
- •Тема 3. Кислотно–основне титрування. Суть методу та його можливості
- •Тема 4. Титрування кислот та основ
- •Тема 5. Титрування багатоосновних кислот, основ, сумішей кислот, основ
- •Тема 6. Кислотно-основне титрування у неводних середовищах
- •Тема 8 Семінарське заняття з розділу "Титриметричні методи аналізу. Кислотно-основне титрування" Змістовий модуль 5
- •Тема 9 Методи окислювально–відновного титрування Перманганатометрія
- •1. Значення теми для вивчення наступних дисциплін та практичної діяльності:
- •2. Основні питання теми:
- •3. Література:
- •4. Тестовий контроль та еталони відповідей:
- •5. Завдання для закріплення матеріалу (виконати в робочому зошиті):
- •6. Лабораторні роботи Лабораторна робота 9.1. Приготування робочого розчину перманганату калію
- •Лабораторна робота 9.2. Встановлення молярної концентрації еквіваленту вихідного розчину перманганату калію
- •Лабораторна робота 9.3. Визначення масової частки заліза в солі Мора
- •Тема 10 Йодометрія та йодиметрія
- •1. Значення теми для вивчення наступних дисциплін та практичної діяльності:
- •2. Основні питання теми:
- •3. Література:
- •4. Тестовий контроль та еталони відповідей:
- •5. Завдання для закріплення матеріалу (виконати в робочому зошиті):
- •6. Лабораторні роботи Лабораторна робота 10.1. Приготування робочого розчину тіосульфату натрію
- •Лабораторна робота 10.2. Приготування вихідного розчину дихромату калію
- •Лабораторна робота 10.3. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину тіосульфату натрію
- •Лабораторна робота 10.4. Визначення аскорбінової кислоти
- •Тема 11 Бромато- та бромометричне титрування
- •1. Значення теми для вивчення наступних дисциплін та практичної діяльності:
- •2. Основні питання теми:
- •3. Література:
- •4. Тестовий контроль та еталони відповідей:
- •5. Завдання для закріплення матеріалу (виконати в робочому зошиті):
- •6. Лабораторні роботи
- •Лабораторна робота 11.3 Визначення масової частки стрептоциду в препараті
- •Тема 12 Нітритометричне титрування
- •1. Значення теми для вивчення наступних дисциплін та практичної діяльності:
- •2. Основні питання теми:
- •3. Література:
- •4. Тестовий контроль та еталони відповідей:
- •5. Завдання для закріплення матеріалу (виконати в робочому зошиті):
- •Лабораторна робота 12.3 Визначення масової частки стрептоциду в препараті
- •Тема 13 Контроль засвоєння змістового модулю 5
- •Приклади тестових завдань по темам:
- •Тема 9. Методи окислювально–відновного титрування. Перманганатометрія
- •Тема 10. Йодометрія та йодиметрія
- •Тема 11. Бромато- та бромометричне титрування
- •Тема 12. Нітритометричне титрування
- •Тема 14 Семінарське заняття з розділу "Окисно-відновне титрування" Змістовий модуль 6
- •Тема 15 Методи осаджувального титрування
- •1. Значення теми для вивчення наступних дисциплін та практичної діяльності:
- •2. Основні питання теми:
- •3. Література:
- •4. Тестовий контроль та еталони відповідей:
- •5. Завдання для закріплення матеріалу (виконати в робочому зошиті):
- •6. Лабораторні роботи: Лабораторна робота 15.1. Приготування 0,1 м розчину нітрату срібла
- •Лабораторна робота 15.2. Стандартизація 0,1 м розчину срібла нітрату за натрію хлоридом
- •Лабораторна робота 15.3. Визначення масової частки калію броміду за методом Мора
- •Тема 16 Методи комплексиметричного титрування
- •1. Значення теми для вивчення наступних дисциплін та практичної діяльності:
- •2. Основні питання теми:
- •3 Література:
- •4. Тестовий контроль та еталони відповідей:
- •5. Завдання для закріплення матеріалу (виконати в робочому зошиті):
- •6. Лабораторні роботи Лабораторна робота 16.1. Трилонометричне визначення магнію
- •Лабораторна робота 16.2. Визначення загальної твердості води комплексонометричним методом
- •Тема 17 Гравіметричний (ваговий) аналіз
- •1. Значення теми для вивчення наступних дисциплін та практичної діяльності:
- •2. Основні питання теми:
- •3. Література:
- •4. Тестовий контроль та еталони відповідей:
- •5. Завдання для закріплення матеріалу (виконати в робочому зошиті):
- •6. Лабораторні роботи Лабораторна робота 17.1 Визначення масової частки кристалізаційної води в мідному купоросі СuSo4·5h2o
- •Тема 18
- •Тема 19
- •Додаток
- •Цифрові значення критерія Ст’юдента t (p, f)
- •Числові значення контрольного критерію q (p, n)
- •Тема 1. Статистична обробка результатів аналізу 9
Тема 6 Кислотно-основне титрування у неводних середовищах
1. Значення теми для вивчення наступних дисциплін та практичної діяльності:
В практиці аналізу багатьох сполук і фармацевтичних препаратів широко застосовується метод кислотно-основного титрування у неводних середовищах. Перевагою цього методу перед кислотно-основним титруванням у водному середовищі є те, що він дозволяє з високою точністю титрувати не тільки сильні кислоти і основи, а також слабкі кислоти, основи, їх солі, а також багатокомпонентні суміші без їх попереднього розділення (суміш різних за силою кислот (основ), суміші солей і кислот (основ), суміш солей, що гідролізують). Крім того, методом неводного титрування можна визначати речовини, що не розчиняються у воді.
Наприклад, титруванням в безводній ацетатній кислоті можна визначати ацетат натрію, солі бензойної, винної, лимонної, саліцилової кислот, багато лікарських препаратів – амідопірин, нікотинамід, ефедрину гідрохлорид, кофеїн та ін. В розчинах основних розчинників (піридин, етилендіамін та ін.) можна визначати амінокислоти, карбонові кислоти, ангідриди кислот, барбітурати, сульфонаміди, фталазол, фурадонін та багато інших фармацевичних препаратів.
2. Основні питання теми:
2.1. Кислотно-основне титрування в неводних середовищах, суть методу.
2.2. Неводні розчинники, їх класифікація. Умови застосування протолітичних і апротонних розчинників.
2.3. Стандартні розчини для титрування в неводних середовищах.
2.4. Способи фіксування кінцевої точки кислотно-основного титрування в неводних середовищах.
2.5. Застосування кислотно-основного титрування в неводних середовищах.
3. Література:
3.1. Конспект лекцій.
3.2. Гайдукевич О.М., Болотов В.В. та ін. Аналітична хімія: Навчальний посібник – Х.: Основа, Вид–во НФАУ 2000. – с. 227–236.
3.3. Ю. Ю. Лурье. Справочник по аналитической химии. М.: Химия, 1971г.
4. Тестовий контроль та еталони відповідей:
4.1. Обгрунтуйте можливість застосування методу кислотно-основного титрування для кількісного аналізу уротропіну. Напишіть відповідні рівняння реакцій, вкажіть індикатор.
Відповідь:
Методом кислотно-основного титрування можна визначати:
Сильні кислоти та основи;
Слабкі кислоти та основи ();
Солі, що гідролізуються: утворені слабкою основою (), слабкою кислотою ();
Органічні сполуки з кислими або основними властивостями
Гексаметилентетрамін (уротропін) є однокислотною основою; третинний азот надає йому основних властивостей:
Як бачимо, це слабка основа, і тому методом кислотно-основного титрування в водному середовищі проводити кількісне визначенняуротропіну не можна. Силу даної основи можна збільшити, підбираючи відповідні розчинники. Так, протогенні розчинники підвищують силу розчинених в них слабких основ. До протогенних розчинників відносяться: безводні оцтова, пропіонова, мурашина кислоти. Тому, кількісне визначення уротропіну проводять титруванням розчином титранту у неводному розчиннику (протогенному розчиннику - ). Індикатор – кристалічний фіолетовий ( в кінцевій точці титрування забарвлення титруємого розчину змінюється від фіолетового забарвлення до синьо-зеленого).
Хімізм процесу полягає в наступному. В вихідному розчині титранту – хлорної кислоти в безводній оцтовій кислоті – встановлюється рівновага :
катіон ацетонію
В процесі титрування при додаванні розчину титранту до розчину досліджуваної речовини – слабкої основи – протікає реакція між цією основою і катіоном ацетонію:
+
В результаті основа протонується (приєднує протон) і знову утворюється (регенерується) молекула розчинника – оцтової кислоти.
Константа рівноваги реакції титрування слабкої основи хлорною кислотою в середовищі безводної оцтової кислоти дорівнює:
,
де - константа автопротолізу розчинника,- константа іонізації титруємої основи.
З виразу (2) випливає, що повнота протікання реакції тим більше, чим вище константа іонізації титруємої основи і чим менше константа автопротолізу розчинника. У нашому випадку:
Кількість катіонів ацетонію, що прореагувала, дорівнює кількості доданого титранту – хлорної кислоти і еквівалентна кількості утворених іонних пар, тобто кількості основи в вихідному розчині:
Отже, знаючи кількість титранту хлорної кислоти, витраченої на титрування, можна розрахувати концентрацію і масу уротропіну в вихідному досліджуваному розчині.
Кислотно-основне титрування в водному середовищі можна застосувати, дотримуючись наступної методики. Наважку препарату спочатку нагрівають з певною кількістю (надлишок) титрованого розчину сульфатної кислоти, потім охолоджують суміш і надлишок кислоти відтитровують розчином лугу в присутності метилового червоного. Паралельно в тих же умовах проводять контрольний дослід (фармакопейний метод):