§ 2. Конституційно-правова природа мандата народного депутата України

Термін «мандат» походить від латинського «тапсЫит», означає - повноваження, наказ, доручення. Де також документ, який засвідчує повноваження.

Конституційно-правова природа мандата народного депутата Укра­їни розкривається через положення Українського законодавства, що регламенту ють питання діяльності парламентарія України.

Депутатський мандат характеризується такими основними озна­ками. Це добровільність прийняття депутатом на себе повноважень, які становлять зміст і характер його діяльності. При здійсненні своїх повноважень, депутат керується Конституцією України, законами, іншими нормативно-правовими актами та своєю совістю. Важливою ознакою депутатського мандата є єдність прав і обов'язків депута­та, що знаходять своє втілення в актах, які регламентують діяльність народного депутата.

За своєю природою і соціальним призначенням в Україні, з прийняттям Конституції 1996 р.. мандат народного депутата є віль­ним. До 1996 р. депутати рад всіх рівнів отримували імперативний мандат. Зараз імперативним мандатом в Україні наділяються депу­тати представницьких органів місцевого самоврядування — місцевих рад. Що ж являють собою імперативний та вільний мандати депутата і в чому відмінність між ними?

Термін «імперативний» походить від латинського «іптрегаїіуоз», що означає владний, наказовий. Імперативний мандат- це наказ, який виборна особа чи орган зобов'язані неухильно виконувати. Імператив­ний мандат означає обов'язковість для депутата виконання волі вибор­ців, виконання їхніх наказів, крім тих, які суперечать закону.

Імперативний мандат включає в себе такі елементи:

1) обов'язковість наказів виборців для депутатів і рад в цілому;

2. обов'язковість звітів депутатів про їх роботу та роботу ради перед виборцями, а також колективами і громадськими організація­ми, які висунули їх кандидатами в депутати;

3. право дострокового відкликання депутата виборцями, в разі, якщо він не виправдав довіри виборців, не належним чином виконує надані йому повноваження і не відстоює інтересів своїх виборців.

Ідея імперативного мандата має свою історію. Вона сформувала­ся у період боротьби молодої буржуазії з королівською владою. В той період і виникла теорія представництва за уповноваженням, тобто - за. мандатом народу. Депутат розглядався як мандатарій, як уповнова­жений своїх виборців. На той час це була прогресивна ідея.

У процесі історичного розвитку суспільних та державних інсти­тутів, на зміну ідеї імперативного мандату поступово прийшла ідея вільного мандата депутата. Суть вільного мандату полягає в тому, що отримуючи його, депутат вже не розглядається як мандатарій, як уповноважений лише виборців того округу, де він був обраний. Відповідно до принципу вільного мандата, депутат виступає як пред­ставник всього народу. Це передбачає, що він не повинен отримува­ти обов'язкові інструкції у вигляді наказів чи у іншій формі від своїх виборців. Виключається також і право виборців відкликати депутата, що не виправдав їхньої довіри.

В юридичній літературі існують різні точки зору щодо доцільності застосування інституту імперативного мандата. В більшості країн світу цей принцип застосовується лише щодо органів місцевого самовря­дування. Вважається, що саме на цьому рівні принцип імперативного мандата довів свою доцільність. Що ж до депутатів органів загально­національного, загальнодержавного представництва, то застосування до них принципу імперативного мандата у світовій практиці визнано не доцільним.

За стандартами Ради Європи депутат парламенту має загальнона­родний мандат і є представником всієї нації, всього народу.

Конституційне законодавство суверенної України пішло шляхом відмови від імперативного мандата і запровадження визнаного у нашо­му суспільстві і державі, як і в більшості країн світу, принципу віль­ного мандата народного депутата України. Виходячи із сутності прин­ципу вільного мандата, народний депутат визнається представником всього Українського народу у парламенті, а не лише виборців того виборчого округу, де він був обраний народним депутатом України.