Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Майданик 2011.doc
Скачиваний:
251
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
2.52 Mб
Скачать

§ 2. Система органів державної виконавчої влада в Україні; законодавче регулювання

Необхідною умовою успішного функціонування виконавчої влади є наявність певних організаційних структур в системі державного меха­нізму - відповідних органів державної влади. Такі органи призначе­ні здійснювати функції державної виконавчої влади, а саме - функ­ції управління економічними і соціальними процесами в суспільстві і державі. Функціонування виконавчої гілки державної влади забезпе­чується через діяльність системи органів виконавчої влади, що мають вертикальний зв'язок між супідрядними органами виконавчої влади, на підставі розподілу повноважень між ними.

До системи органів виконавчої влади входять: Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади України, уряд Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконав­чої влади в областях, районах, містах Києві та Севастополі, тобто — місцеві державні адміністрації.

Система органів виконавчої влади, їх правовий статус регулюють­ся Конституцією України (розділ VI), Законом України «Про Кабінет Міністрів України», Законом України «Про місцеві державні адміні­страції». іншими законами а також указами Президента України.

В Конституції України визначається система та ієрархія орга­нів державної виконавчої влади, встановлюється їх правовий статус, визначаються основи компетенції, форми взаємодії з іншими гілками державної влади та главою держави, регламентуються питання щодо порядку утворення, строків повноважень, підстав та порядку достро­кового припинення повноважень органів виконавчої влади, їхньої гіідконтрольності, підзвітності та відповідальності. Детальна, всебічна правова регламентація питань, що стосуються функціонування вико­навчої влади в Україні, здійснюється, на основі Конституції України, у законах України та в інших підзаконних нормативно-правових актах.

Кожний державний орган виконавчої влади має визначену норма­тивним актом компетенцію, внутрішню структуру, територіальний масштаб діяльності, має свою сферу, що іменується «предметом віда­ння». Орган складається в основному з державних службовців, між якими розподіл посадових обов'язків закріплюється нормативними актами, а кожен із них має відповідати встановленим вимогам щодо рівня професійної підготовки, стажу і досвіду роботи тощо. Державні службовці обіймають посади і виконують свої функції у відповідності із законодавством про державну службу.

Для кожного державного органу виконавчої влади затверджується штатний розпис, в якому йдеться про перелік структурних підрозділів, найменування і кількість посад з визначеними посадовими окладами. Конституційна, адміністративна та інша правоздатність і дієздатність органів виконавчої влади виникає одночасно з їх утворенням і визна­ченням компетенції, а припиняється - з їх ліквідацією.

Побудова і функціонування органів державної виконавчої влади, їх системи ґрунтується на певних засадах, що визначені у законодавстві. До них належать такі основні:

Поєднання загального, галузевого, міжгалузевого і функціонально­го факторів у побудові і діяльності органів виконавчої влади. Поєднан­ня зазначених факторів реалізується в тому, що кожен із них знаходить своє втілення у побудові і діяльності відповідного органу виконавчої 2. Система органів державної виконавчої влади в Україні; законодавче регулювання

влади. Це здійснюється шляхом заснування, утворення, функціону­вання відповідних органів цієї гілки влади, їхньої системи. Це органи загальної компетенції, галузеві, міжгалузеві і функціональні органи виконавчої влади.

Наступною серед загальних засад, що лежать в основі формуван­ня і функціонування органів державної виконавчої влади, системи цих органів є територіальний фактор. Це передбачає необхідність врахо­вувати обставини, які пов'язані із потребами забезпечення керованос­ті, як всією територією держави, так і окремими її адміністративно- територіальними одиницями (областями, районами, містами тощо). Виходячи із цих потреб засновуються і утворюються центральні, регі­ональні та місцеві органи виконавчої влади. До центральних загаль­нодержавних органів належать: Кабінет Міністрів України, міністер­ства, державні комітети та інші центральні органи виконавчої влади. Регіональним органом виконавчої влади є Рада міністрів автономної республіки Крим. Місцевими органами виконавчої влади є держав­ні адміністрації в областях, районах, містах Києві та Севастополі та в районах цих міст.

Наступним загальним принципом, що лежить в основі організації і діяльності виконавчої влади є поєднання колегіальних та одноосо­бових форм діяльності цих органів та побудова їх на засадах субор­динації. В залежності від характеру функцій, які покладаються на той чи інший орган виконавчої влади, в залежності від форм здійснення цих функцій, всі органи виконавчої влади поділяються на колегіаль­ні — органи колегіального керівництва і одноособові — органи одно­особового керівництва. Колегіальні - це такі органи, які вирішують питання своєї компетенції і приймають по них рішення за вирішаль­ною участю всього складу органу - колегіально. До них належать Кабінет Міністрів України, Уряд АРК. місцеві державні адміністра­ції. Одноособові - це такі органи, в яких рішення з питань, що відне­сені до їхньої компетенції приймає керівник цього органу одноосібно. До таких органів належать міністерства, де рішення з питань їхньої компетенції приймає міністр, що їх очолює одноосібно. Аналогічно діють керівники відділів, управлінь місцевих державних адміністрацій.

Підсумовуючи розгляд питання щодо системи органів виконавчої влади та конституційно-правового регулювання їх діяльності слід ще раз звернути увагу, що конституційна регламентація організації і діяль­ності виконавчої влади зосереджується на регулюванні найважливіших сторін діяльності органів цієї гілки влади, визначення їхнього право­вого статусу, основ компетенції, основних форм діяльності.

В сучасних соціально-політичних умовах існують об'єктивні потреби у створенні можливостей, що забезпечували б раціональну та науково обгрунтовану організацію і функціонування виконавчої влади. Виходячи із цих потреб великої актуальності набуває питання, визна­чення і законодавчої регламентації правового статусу кожного із видів органів в системі виконавчої влади.